Контрольні питання:

1. Для чого призначена провідна зрошувальна мережа?

2. Назвіть типи провідної зрошувальної мережі та умови їх застосування.

3. Наведіть умови застосування і назвіть складові елементи відкритої провідної зрошувальної мережі.

4. Перерахуйте вимоги, що ставляться до зрошувальних каналів.

5. Що є основою для проектування зрошувальної мережі?

6. Назвіть основні принципи проектування зрошувальних каналів на плані.

7. На які витрати води розраховуються провідні зрошувальні канали?

8. Яка витрата води є основною розрахунковою для зрошувальних каналів і як вона визначається при різних способах поливу?

9. Які втрати води характерні для зрошувальних каналів?

10. Від яких факторів залежить величина величина втрат води із зрошувального каналу на фільтрацію?

11. Як визначається К.К.Д. окремого каналу і системи каналів?

12. Перерахуйте форми і типи поперечних перерізів зрошувальних каналів.

13. Як розраховуються елементи поперечних перерізів зрошувальних каналів?

14. У чому полягають гідравлічні розрахунки зрошувальних каналів?

15. Перерахуйте основні принципи ув’язки рівнів води і побудови поздовжніх профілів зрошувальних каналів.

16. Назвіть типи і умови застосування трубчатої зрошувальної мережі.

17. Перерахуйте основні схеми проектування зрошувальних трубопроводів на плані.

18. У чому суть розрахунків трубчастої зрошувальної мережі?

3.5. Джерела зрошування та охорона довкілля

3.5.1. Види джерел води для зрошування і обводнення

Джерелами води для зрошування і обводнення можуть бути річки у природному і зарегульованому стані, місцевий поверхневий стік, підземні води. Для зрошування можна також використовувати господарсько-побутові, промислові, шахтні, дренажно-скидні води зрошувальних систем, а також морські води.

Вимоги, що ставляться до вододжерел: вода повинна бути придатна для зрошування, а при обводненні — для забезпечення побутових та господарських потреб; запаси і витрати її у вододжерелі повинні повністю задовольняти потреби зрошування.

Придатність води для зрошування визначається загальним вмістом солей у воді й їх хімічним складом і водно-фізичними властивостями ґрунту; вмістом і складом солей у ґрунті; дренованістю території, складом с.-г. культур. Для багатьох сільськогосподарських рослин не шкідлива вода з мінералізацією до 1,5…2 г/л.

Джерело зрошування повинне забезпечувати потребу у воді протягом всього поливного сезону. Якщо в окремі періоди вододжерело має меншу витрату води, ніж потрібно для поливу, то режим вододжерела слід узгодити з режимом зрошування шляхом регулювання вододжерела, пристосування режиму зрошування культур до режиму вододжерела і зміни режиму роботи зрошувальної системи.

Зрошувальну здатність зарегульованого вододжерела (F, га) визначають за виразом , де W – об’єм води, що забирається для зрошування, м³; - к.к.д. зрошувальної системи; М – середньозважена зрошувальна норма , м³/га.

Для незарегульованого водо джерела:

(3.39)

де - витрата, яку можна використати для зрошування, л/с, - гідромодуль, л/с·га.

Основні джерела зрошування і обводнення – річки.