3. Природничі основи методики.

Природничою основою методики навчання дітей рідної мови є вчення філологів про умовно-рефлекторний характер засвоєння мови :

І.П. Павлов ( усю складну умовно-рефлекторну діяльність кори великих півкуль головного мозку назвав сигнальною діяльністю – зв'язок живого організму з навколишнім середовищем., є два види сигнальної діяльності: на конкретні подразники у вигляді предметів та явищ навколишнього середовища і на слово. На основі першої сигнальної системи виникла друга сигнальна система «Сигналом сигналів». У зв’язку з розвитком другої сигнальної системи у людини змінилась і її перша сигнальна система., людина спирається при цьому на людський досвід, зафіксований у мові. І перша і друга сигнальні системи зумовлені суспільним життям перша і друга сигнальні системи в людини перебувають у нерозривному зв’язку, вони не можуть існувати одна без одної. Перша сигнальна система є носієм образного, друга – логічного, понятійного мислення. Розвиток другої сигнальної системи можливий лише на основі першої. Кожне слово повинно мати чуттєву основу, певний зміст.

І.М. Сєченов – дослідив , що становлення мови відбувається за законами утворення умовних рефлексів, на основі наслідування.

А.Г. Іванов-Смоленський - дослідив механізм становлення другої сигнальної системи у дітей. Руховий, або секреторний, умовний рефлекс у відповідь на словесний подразник (С-Б: словесний подразник дорослого – безпосередня дія дитини).

Словесна умовно - рефлекторана реакція у відповідь на безпосередній подразник із зовнішнього середовища або внутрішніх органів (Б-С: безпосередня дія – словесна відповідь).

Словесна умовно - рефлекторна відповідь на словесний подразник (С-С: словесний подразник – словесна відповідь).

Н.І. Красногорський – дослідив етапи розвитку мови дітей:

Перший передмовний період (перший рік життя):

1). Підготовка дихальної системи до реалізації голосових реакцій, утворення недиференційованих голосових шумів і звуків (від 3 до 6 міс.);

2). Гулення, утворення голосових недиференційованих гортанних, глоткових, ротових, губних шумів і окремих непевних мовних звуків;

3). Лепет як первинна форма мовного потоку, що складається з недиференційованих голосних звуків, породжених наслідуванням.

Другий період – утворення мовних звуків і їх диференціювання (2 р.ж)

1). Синтез складів (6-12 міс.), опосередковування зовнішніх подразників;

2). Синтез складових двочленних низок (9-12 міс) і їх автоматизація;

3). Утворення перших 5-10 слів (8-12 міс.).

Третій період (третій рік життя):

1). Збагачення словникового форду до 500 і більше слів;

2). Утворення й автоматизація мовних ланцюгів від двочленних або багаточленних шаблонів;

3). Удосконалення мови окремих слів і мовних шаблонів.

Четвертий період (четвертий р.ж.):

1). Збагачення словникового фонду до 1000 і більше слів;

2). Подовження й ускладнення мовних ланцюгів; число слів у мовних низках досягає – 9-10;

3). Нагромадження й автоматизація мовних низок і формування складніших мовних потоків – мислення.;

4). Посилено голосна вимова мовних низок, яка сприяє їх зміцненню;

5). Закріплення, зміцнення мовних стереотипів і їх автоматизація;

6). Дальше поліпшення фонем і слів неправильної вимови в мовних низках;

7). Поява простих підпорядкованих словникових низок або підрядних речень.

П’ятий період (п’ятий рік життя):

1). Дальше збагачення словникового фонду;

2). Вироблення відповідної гучності вимови;

3). Розвиток підпорядкованих складних речень.

Дані фізіологів є основою для підбору методів і прийомів розвитку мови та розробки методики навчання дітей рідної мови на різних вікових етапах.