- •Вступнеслово
- •Тема 1. Соціально-психологічні засади становлення зростаючої особистості у сім'ї
- •1.1. Предмет та завдання курсу
- •1.2. Розвиток і виховання дітей: історична ретроспектива
- •1.3. Співвідношення понять „соціалізація", „виховання", „розвиток" і „становлення"
- •1.4. Етапи соціалізації особистості у сім'ї
- •1.5. Соціально-психологічні чинники становлення особистості у сім'ї
- •Тема 2. Психолого-педагогічна специфіка становлення особистості у батьківській сім'ї
- •2.1. Вплив батька на становлення особистості
- •2.2. Вплив матері на розвиток і становлення особистості
- •2.3. Тендерні особливості виховних впливів батька й матері
- •2.4. Внесок прабатьківської сім'ї у соціальний розвиток дітей
- •Тема 3. Вплив міжпоколінних взаємин на виховання особистості
- •3.1. Становлення старшої дитини (первістка) у сім'ї
- •3.2. Особливості розвитку другої (середущої) дитини у сім'ї
- •3.3. Розвиток і становлення молодшої дитини у сім'ї
- •3.4. Позиція єдиної дитини у сім'ї
- •3.5. Вплив інтервалу між народженням дітей на процес їхнього виховання
- •3.6. Позитивні та негативні аспекти становлення дітей у багатодітній сімї
- •Тема 4. Установки і стилі батьківської поведінки
- •4.2. Вплив стилю батьківської поведінки на розвиток особистості
- •4.3. Класифікація неадекватного ставлення батьків до дитини
- •4.4. Типи взаємин матері й дитини
- •4.5. Тип батьківського ставлення, обумовлений психологічними проблемами батьків
- •4.6. Види жорстокого ставлення батьків до дитини
- •Тема 5. Психологічна специфіка спілкування батьків і дітей
- •5.1. Суб'єкт-суб'єктний підхід до проблеми становлення особистості у батьківській сім'ї
- •5.2. Особливості мислення дітей та їх прояви у спілкуванні з батьками
- •5.3. Порушення комунікації між батьками й дітьми
- •5.4. Рольова взаємодія батьків і дітей
- •5.5. Механізми психологічного впливу батьків на дітей
- •Тема 6. Основні психолого-педагогічні моделі взаємовідносин батьків і дітей
- •6.1. Психоаналітична модель сімейного виховання
- •6.2. Біхевіоральна модель впливу батьків на дитину
- •6.3. Гуманістична модель взаємодії батьків і дітей
- •Тема 7. Діагностика дитячо-батьківських стосунків
- •7.1. Загальна схема сімейної психодіагностики, сфокусованої на дитині
- •1.2. Методики діагностики дитячо-батьківських стосунків
- •7.3. Діагностика рівня сформованості досвіду саморегуляції2
- •Заняття 4. Виховання дітей у неповних сім'ях
- •Заняття 5. Материнство як соціально-психологічний феномен
- •Заняття 6-7. Основи психологічної допомоги у сфері дитячо-батьківських взасмип
- •Перелік нормативно-правових документів і. Міжнародні документи
- •II. Державні документи Конституція України
- •Цивільний кодекс України
- •Кодекс законів про працю
- •IV. Право дітей на соціальну допомогу
- •V. Право дітей на охорону здоров'я
- •VI. Право дітей на освіту та виховання
- •VII. Культура. Фізична культура і спорт
- •VIII. Трудові та житлові права неповнолітніх
- •IX. Обов'язки неповнолітніх
- •Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Тренінг батьківської ефективності
- •Модель тренінгу батьківської ефективності Заняття 1. Знайомство
- •Заняття 2. Світ дітей і світ дорослих
- •Заняття 3. Очікування та цілі батьків
- •Заняття 4. Особливості дитячого мислення
- •Заняття 6. Конфлікти
- •Заняття 7. Засоби психологічного впливу батьків на дитину
- •Заняття 8. Транзактний аналіз
- •Заняття 9. Завершальне
- •Методика "Сімейні ролі"
Заняття 3. Очікування та цілі батьків
Заняття можна розпочати із вправи з м'ячем: кинути м'яча і дати побажання іншому.
Обговорення домашнього завдання у формі обміну думок, вражень, почуттів. Кожен учасник розповідає про зміст таблиці. Ведучий ставить запитання батькам про те, яку частину таблиці їм було важче заповнити, де у них більше записів. Ведучий звертає увагу на взаємозв'язок деяких характеристик дитини з лівої і правої частин таблиці, па те, що продовженням чеснот дитини є її недоліки.
3. Психологічна гра „Асоціації". Один з учасників групи виходить з кімнати. Інші домовляються між собою (бажано робити це тільки за допомогою жестів), кого з присутніх вони загадали. Далі учасник, який виходив, повертається і за допомогою запитань намагається вгадати, кого всі загадали. Запитання повинні задаватися в образно-асоціативній формі, а саме: „Якби ця людина була деревом, то яким?"; „Якби - бу- динком, то якнм?"; „Якби - їжею, то якою?". Кожне запитання ставить- ся одній людині, яка відповідає, маючи на увазі задуманого учасника. Після кількох відповідей у члена групи, що виходив, складається пев- ний збірний образ загаданої людини. Тому можна намагатися вгадати, кому цей образ належить. Якщо учасника вгадали - він виходить і сам намагається визначити людину, яку загадали знову.
Заповнення „Аркуша мети". На аркуші паперу батьки малюють одноповерховий будинок (стіни, дах, стежка до дверей). Малюнок повинен займати майже весь аркуш. На даху будинку батькам пропонується написати мету, яку вони ставлять перед собою у процесі виховання, розвитку своєї дитини. На стіні - завдання, вирішивши які, можна досягти заданої мети. На стежці записуються методи, способи вирішення завдань. Праворуч і ліворуч від стежки - бар'єри, перепоїш, які заважають досягти вказаної мети.
Обговорення заповнених бланків. Перед обговоренням ведучий нагадує про можливість задавати запитання для розуміння сказаного. Вони починаються зі слів: „Якщо я правильно тебе зрозумів, Учасники тренінгу обговорюють мету, завдання, методи, бар'єри, таким чином їх усвідомлюючи. У такій дискусії батьки також дізнаються про думки інших, бачать нові варіанти, переоцінюють або зміцнюють свої думки.
Дискусія на тему „Чого ми чекаємо від наших дітей?'. Батьки по колу висловлюють свої думки, ведучий записує їх на планшеті (дошці). Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв:
реальність - нереальність очікувань;
наявність суперечностей о чкуваиь у різних членів груші (особливо звертається увага на суперечності у подружжя);
чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувані зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини).
Зворотний зв'язок (обговорення почуттів, які виникли під час заняття).
Домашнє завдання. Намалювати круглий стіл і попросити дитину розсадити за цим святковим столом тих, кого б вона хотіла бачити на сімейному святі. Дитина сама повинна намалювати кількість стільців, не слід їй підказувати або допомагати.