4.6. Види жорстокого ставлення батьків до дитини

Основними формами жорстокого ставлення є:

/. Фізична: батьки завдають дитині фізичною болю, ранять або вби­вають її. Це може бути у формі побоїв, струсу, здавлювання, припалю­вання і укусів. Також сюди відносять ситуації, коли дитині дають спру­ту, неадекватні ліки і алкоголь або навмисне душать чи топлять дити­ну. У деяких випадках надмірна сила може проявлятися при годуванні чи пеленанні.

2. Сексуальна: якщо діти (дівчатка або хлопці) використовуються дорослими для задоволення їхніх (дорослих) сексуальних потреб. Це можуть бути пестощі, статеві акти, мастурбація, оральний чи анальний секс, а також демонстрація дітям порнографії, включаючи відеофільми.

3. Емоційна: якщо діти відчувають постійний брак любові і душев­ного тепла, погрози, крики, висміювання. Це може призвести до втрати впевненості у собі й самоповаги. Дитина стає знервованою і замкне­ною. Вона перестає довіряти дорослим людям.

4. Зневажлива: якщо батьки не задовольняють життєвих потреб дітей, таких, як: потреби в їжі, одязі, теплі і лікуванні, якщо батьки залиша­ють дітей без нагляду. Якщо батьки позбавляють дітей любові, надії та підтримки, то це є емоційна зневага.

Ознаки сексуального насильства:

• агресивна поведінка, спалахи роздратування;

• відчуження, байдуже ставлення до всього;

• зайва поступливість, зайва настороженість;

• зайва сексуальна поінформованість (слова, поведінка та ігри, що не відповідають віку дітей);

• тривала відкрита мастурбація, агресивні сексуальні ігри;

• біль в животі (невідомого походження);

• проблеми з їжею - від переїдання до повної втрати апетиту;

• тривожні сни, нічні кошмари, нічне нетримання сечі;

• повернення до більш ранньої поведінки, депресія;

• таємниці у стосунках між дорослим і дитиною, спроби виключи­ти з цих відносин інших людей;

• страхи перед певною людиною, небажання залишатися з кимось;

• дитина виглядає радісною тільки у школі;

• дитина не бере участі в шкільних справах, у неї мало або зовсім немає друзів;

• дитина починає гірше вчитися;

" дитина не довіряє дорослим, особливо тим, хто знаходиться по­руч з нею;

• дитина втікає з дому, здійснює спробу самогубства, спричиняє собі пошкодження.

Діти дуже рідко обманюють про сексуальне насильство. Тому слід бузи уважним до того, про що вони розповідають. Психологи дають наступні рекомендації батькам щодо того як поводити себе, коли дити­на розповідає про факт насильства (Л.Литвипенко, 2001):

• вірте їй;

• стримуйте Ваш жах - дитина не повинна його відчути;

• скажіть їй, що її ніхто не звинувачує в тому, що відбулося;

• скажіть їй, що вона не одна і що Ви захистите її;

• скажіть їй, що Ви будете піклуватися про те, щоб насильство біль­ше не повторилося;

• запевніть її в тому, що Ви вірите їй, що Ви її друг і Вам можна довіряти;

• зверніться за допомогою до спеціаліста і дійте, захищаючи свою дитину.

Діти розповідають про свої труднощі по-різному. У маленьких дітей просто не вистачає слів для того, щоб пояснити, що відбулося. Але в їхній поведінці можуть з'явитися ознаки пеблагополуччя. Вчені пропо­нують наступні рекомендації батькам стосовно того, як запобігти на­сильству над дитиною в дитячому садку, в школі чи у дитячому таборі:

• Якщо Ви віддаєте дитину в дитячий заклад, дізнайтеся про його репутацію та труднощі. З'ясуйте, чи не було таких інцидентів в ми­нулому.

• Дізнайтеся якомога більше про вихователів і вчителів. Поговоріть з батьками тих дітей, які раніше відвідували цей заклад. Дізнайтеся, як беруть на роботу вчителів і вихователів, чи цікавляться їхніми реко­мендаціями з попередньої роботи.

• Впевніться, що Ви в будь-який час можете побачити свою дитину.

" Ви повинні знати, куди діти ідуть разом з вихователем. Не дозво­ляйте вихователю забирати дитину па які-небудь заходи без Вашого дозволу.

• Забороніть давати про Вашу дитину будь-які дані, письмові ха­рактеристики без Вашого дозволу.

• Впевніться, що в школі чи дитячому садочку кожного дня точно знають, хто буде забирати дитину додому.

" Якщо Ви думаєте, що в школі чи дитячому садку з дитиною жор­стоко поводяться, не біжіть туди зі скаргою, а повідомте про це в міліцію чи соціальні служби.

• Поговоріть з батьками інших дітей, щоб прояснити, чи не по мічали вони чого-небудь незвичайного у поведінці чи здоров'ї їхніх дітеі

• Пам'ятайте, що важливо зробити все можливе, щоб захисти! дітей.

Правила батьків, які допоможуть захистити дітей:

• Ви завжди будете довіряти своїм дітям і допомагати їм. Вони її повинні мати сумніву в тому, що Вам можна все розповісти.

• Якщо дітей не супроводжує дорослий, то краще, щоб вони скрізь де можливо, ходили парами або групами. Дітям потрібно йти з дом завжди однією і тією ж дорогою.

• Не можна дозволяти маленькій дитині бути одній в громадські місцях (наприклад, у вбиральні).

• Необхідно впевнитися в тому, що няні чи іншому вихователю можна вірити.

• Якщо дитині щось загрожує, вона може робити все що завгоднс тікати, кричати, битися кулаками, говорити неправду. Важлива лиш безпека дитини.

• Дитина сама вирішує, кому вона дозволяє цілувати й обнімап себе. Не можна примушувати дитину робити це проти її волі, особливо, якщо вона відчуває, що це неправильно.

• Намагайтесь зробити так, щоб дитина знала: якщо хтось пропої нує їй щось неприємне, показує порнографічні малюнки, фотографує ї! голою або робить їй коштовні подарунки - про це треба обов'язково розповісти батькам. Запевніть дитину в тому, що її не будуть звипувЯ чувати або сварити.

• Діти повинні точно повідомити Вам, з ким воші йдуть, куди і коли повернуться.

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Психологічні особливості батьківського ставлення до єдиної дитин у сім'ї.

2. Симбіотичні аспекти відносні матері й дитини.

3. Вплив батьківського ставлення на формування самооцінки підлітків.

4. Вплив особливостей подружньої взаємодії (інших членів сім'ї) на стана] лення особистості.

5. Стилі сімейного виховання у неповних сім'ях.

6. Соціальний розвиток дітей, батьки яких мігрували за кордон.

7. Вплив пережитого у дитинстві сексуального насилля на виникнення осо-бистісних розладів.

Питання для самоконтролю:

1. Обгрунтуйте взаємообумовлепість батьківських установок і стилів вихо­вання.

2. Дайте визначення поняттю „батьківські установки". Конструктивні та деструктивні установки батьків щодо виховання дитини.

3. Які характеристики ставлення батьків до дитини і відповідної поведінки відбито у понятті „стиль сімейного виховання"?

4. Види материнської депривації: характеристика, причини, наслідки.

5. Поняття материнської та батьківської депривації: відмінності, наслідки.

6. Дайте характеристику демократичного, контролюючого та змішаного типів ставлення батьків до дитини. Який з них є найбільш оптимальним для розвитку дитини?

7. Як стиль сімейного виховання виявляється у виникненні підліткових ак­центуації"! характеру.

8. Охарактеризуйте типи неадекватного ставлення матері до дитини.

9. Назвіть біологічні передумови виникнення батьківських установок.

10. Яким чипом соціокультуриі й сімейні традиції впливають па формуван­ня стилю сімейного виховання.

11. Як індивідуальні особливості батьків впливають на їхнє ставлення до дітей.

12. Висвітліть механізм проекції особистіших якостей батьків, їх ставлення до світу на дитину.

10. Опишіть види жорстокого ставлення до дитини.

10. Ознаки сексуального насилля. Техніка ведення бесіди з дитиною, що заз­нала сексуального насилля у сім'ї.

Література:

1. Андреева Т. Семейная психология. - СПб: „Речь", 2004. - 244 с.

2. Гіденс Е. Соціологія. - К.: „Основи", 1999. - С.34-63.

3. Добрович A.B. Кто в семье психотерапевт? - М.: Знание. 1985.

4. Допоможемо нашим дітям! Психологічні аспекти проблем неповнолітніх: профілактика та корекція / за ред. Л.Литвиненко та С.Новік. - К„ 2001. - 47 с.

5. Дружинин В.Н. Стиль семейного воспитания и детский интелект // Пси­хология семьи. - Екатериненбург: „Деловая книга", 2000. - С. 154-158.

6. Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь. - М.: ТК Велби, Издательство „Проспект", 2006. - 560 с.

7. Ильин Е.П. Мужчины и женщины в семье // Дифференциальная психо­физиология мужчины и женщины. - СПб: „Питер", 2003. - С. 253-294.

8. Ильина СВ. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. - 1998. - № 6.

9. Кован Ф.А., Кован К.П. Взаимоотношения в супружеской паре, стиль родительского поведения и развитие трехлетнего ребенка // Вопр. психологии. - 1988.-С.16-19.

10. Кон И.С. Родители и дети // Психология ранней юности. - М.:Просве- щение, 1989. - С.16-19.

11. Крайг Г. Психология развития. - СПб: „І [итср", 2002. 992 с.

12. Леопгард К. Акцентуированные личности: Пір. с тм. Киев: Знание, 1981. - 392с.

12. Личко А.Е. Психопатии и акцептуации характера у подростков. - Л.: Медицина, 1983. - 256 с.

12. Мацумото Д. Культура и психологические процессы развития личности // Психология и культура. - СПб.: прайм-ЕВРОЗІ ІЛК, 2002. С. 149-170.

12. Мепделевич В.Д. Психология девиантного поведения. Учебное посо­бие. - СПБ.: „Речь", 2005. - 445 с.

16. Меишикова Е.С. Жестокое обращение с детьми и его возможные отда­ленные последствия//Психологический журнал. 1993. № 6. (МП.

16. Мені Э., Вольф Д. Жестокое обращение с детьми и отсутствие родитель­ской заботы// Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - С.472-494.

16. Психология семенных отношений с основами семейного консультиро­вания / Под ред. Е.Г.Силяевон. - М.: Изд. центр „Академия", 2002. 192 с.

16. Самоукина Н.В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и ребенком // Вопросы психологии. - 2000. - № 3. - С. 67-81.

16. Семья в психологической консультации // Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. - М.: „Педагогика", 1989. - С.85-202.

21. Соколова Е.Т., Чеснова И.Е. Зависимость самооценки подростка от от­ношения к нему родителей // Вопросы психологии. - 1986. № 2. С. 110-117.

22. Степанов С. Беспредельная забота: гиперпротекция // Шкільний психо­лог. - 2002. - № 12, грудень. - С.6.

23. Федоришин Е.М. Соціальна дезадаптація підлітків як психологічна про­блема // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Видавництво „Плай" Прикарпатського університету, 2003. Кпи.8. - 4.1. -С.108-116.

24. Федоришин Г.М. Особливості емоційного компоненту взаємодії подруж­жя // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: „Плай", 2005. - Вип.10.-4.2. - С. 21-30.

25. Фромм Э. Азбука для родителей. - М.: „Прогресе", 1994. - 272 с.

26. Целуйко В.М. Вы и ваши дети. - Ростов-на-Дону: ..Феникс", 2004. -448 с. (Серия „Психологический практикум").

27. Харан О. Стосунки батьків і дітей та їх вплив на віктимність поведінки підлітків // Соціальна психологія. -■ 2005. - № 4 (12). - С. 139-143.

28. Шинкаренко О.Д. Психологічні особливості жертв подружнього насиль­ства // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 3. - С.25-20.

29. Эйдемиллер Э.Е., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. -СПб: „Питер", 2002. - 656 с.