Основні види соціальних спільнот
За ступенем стійкості тимчасові,
нестійкі (туристська група, група
мітингуючи); середньо
стійкі (трудовий колектив, клас); стійкі (клас,
нація)
За розмірами великі (класи,
соціальні прошарки, громадські верстви,
нації); середні
(мешканці міста) малі
(сім’я, колектив малого
підприємства)
За змістом соціально-класові
(класи, соціальні групи); соціально-етнічні
(нації, народності); соціально-демографічні
(жінки, діти, молодь, пенсіонери); соціально-професійні
(лікарі, викладачі); соціально-територіальні
(мешканці міста, села, району)
Рис. 3.3. Основні види соціальних спільнот за В.С. Білоусом
Тема 6. Социальні інститути як складні социальні утворення
Відтворення членів суспільства
Соціалізація особистості
Виробництво і розподіл
Соціальне управління
Соціальний контроль
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ
Соціальний інститут
– стійка форма організації і регулювання
спільної діяльності людей – безособова
система ролей та статусів
Види соціальних
інститутів залежно від сфер соціальних
відносин
Відтворення Інститути
шлюбу і сім’ї
Політичні Пов’язані
із встановленням, використанням і
підтриманням влади
Стратифікаційні Визначають
розміщення позицій і ресурсів
Релігійні Регламентують
відносини людей з представниками
релігійних структур
Економічні Забезпечують
відтворення і розподіл матеріальних
благ
Соціальні Організовуються
добровільними об’єднаннями
Виховні і культурні
Забезпечують
соціалізацію поколінь, передачу їм
культурних надбань
Рис .6.1. Основні види та функції соціальних інститутів
Створення системи статусів і ролей,
які охоплюють всіх без винятку членів
інституту
Встановлення системи санкцій для
підтримки норм і правил
Прийняття і практичне застосування
норм і правил, процедур
Поява соціальних норм і правил регулювання
спільної взаємодії
Виникнення потреби, задоволення якої
вимагає спільних дій
Рис. 6.2. Основні етапи становлення соціального інституту
Соціальна структура суспільства
Особистість в системі соціальних
статусів і ролей
Соціальні групи і спільноти
Соціальні організації
Соціальні інститути
Система соціального контролю
Р Професійні Економічні Політичні Демографічні Релігійні Родинні ис. 3.4. Соціальна структура суспільства
Соціальний статус – позиція
індивіда з певними правами і обов’язками,
що має соціальну значущість у даній
суспільній системі
Головний Найбільш
характерний для даної людини статус,
з яким її ідентифікують інші люди або
з яким вона ідентифікує сама себе
Тимчасовий, епізодичний Впливають
на другорядні риси поведінки
Соціальний
Соціальний
Високий
Середній
Низький
Приписуваний
Статус, з яким людина народжується
(природжений) або який призначається
їй продовж часу (приписуванням)
Досяжний Статус,
який людина одержує завдяки власним
зусиллям
Змішаний
Одночасно має риси приписуваного й
досяжного (професор)
Рис. 3.5. Соціальні статуси та їх різновиди
Соціальна стратифікація
– сукупність розміщених
у вертикальному порядку соціальних
прошарків («страт») за основними
критеріями нерівності
Історичні типи стратифікації
Закритий
Відкритий
Класи
Рабство
Касти
Стани
Критерії соціальної стратифікації
Рівень доходів багатства
Рівень освіти
Доступ до влади
Престиж професії
Рис. 3.6. Критерії та історичні типи соціальної стратифікації
Соціальна мобільність
– процес переміщення
індивідів між ієрархічними або іншими
елементами структури суспільства
Горизонтальна – переміщення індивіда
або соціальної групи без зміни їх
соціального статусу
Територіальна
Політична
Економічна
Релігійна
Вертикальна – перехід індивіда або
соціальної групи на більш високий або
більш низький рівень
Висхідна
Економічна
Низхідна
Політична
Професійна
Міжпоколінна – зміна статусів синів
щодо їхніх батьків
Економічна сфера
Політична сфера
Професійна сфера
Маргіналізація – втрата особистої
належності до певної соціальної групи
з її нормами і цінностями без входження
до іншої
Рис. 3.7. Типи соціальної мобільності