7. Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин

Виникнення, зміна та припинення конституційно-правових відносин пов'язані з певними умовами, передбаченими нормами конституційного права. Такі умови називають юридичними фактами.

Юридичні факти мають велике значення для практики конституційно-правового регулювання суспільних зв'язків. Від наявності чи відсутності відповідного юридичного факту залежить визнання чи невизнання права чи обов'язку відповідного суб'єкта державно-правових відносин. Так, факт підписання Президентом України указу про прийняття відповідної особи в громадянство України — юридичний факт у формі дії, правовим наслідком якої є визнання за цією особою правосуб'єктності в повному обсязі, у тому числі у сфері політичних відносин. Особливості конституційно-правових фактів зумовлені тими соціальними відносинами, які регулюються нормами конституційного права України. Це насамперед відносини політико-правового характеру, пов'язані з реалізацією волі народу, населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць з актуальних питань, конституційних прав і обов'язків. Юридичні факти — це обставини, з якими пов'язане все життя конституційно-правових відносин, їх виникнення, зміна та припинення.

Юридичні факти — численні, і їх можна класифікувати за різними ознаками. Найбільш поширеною класифікацією юридичних фактів є класифікація, основу якої становлять такі критерії:

а) наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правозмінюючі, правосприяючі;

б) форма юридичних фактів: позитивні й негативні;

в) характер дії юридичного факту: факти обмеженої, одноразової дії і факти-стани;

г) характер зв'язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.

Прикладом правоутворюючого юридичного факту є формування Президентом України персонального складу Ради національної безпеки і оборони України. Прикладами правозмінюючих фактів є: обрання Президента України, набуття особою громадянства тощо. Правоприпиняючі факти припиняють конституційно-правові відносини одного порядку і спонукають становлення правовідносин іншого порядку. У конституційному праві переважна частина юридичних фактів має позитивний характер. Прикладом негативних юридичних фактів є дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності, втрата депутатського мандата при відмові скласти присягу.

Найбільш поширеною класифікацією юридичних фактів є їх класифікація за джерелом їх походження, за якою факти поділяються на:

1) юридичні дії — це юридичні факти, що залежать від волі людини;

2) юридичні події — це юридичні факти, що не мають вольового характеру, хоча іноді причиною їх виникнення можуть бути вольові акти (наприклад, смерть людини є подією, але її причиною може бути вбивство).

До подій, що мають конституційно-правове значення, належать:

1) народження людини. Із цим фактом пов'язується належність людині прав та свобод; він є однією з підстав виникнення громадянства;

2) досягнення особою певного віку. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років; відповідно до ч. 2 ст. 103 Конституції України Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років;

3) смерть особи. За її настання припиняються відносини, пов'язані, наприклад, із громадянством особи, виконанням нею посадових обов'язків тощо;

4) стихійні лиха, епідемії, епізоотії, великі аварії, що ставлять під загрозу життя та здоров'я населення та потребують проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт; загроза нападу, загроза державній незалежності України тощо є підставами для запровадження відповідно надзвичайного або воєнного стану на території України або в окремих її місцевостях;

5) призначення певного строку, з яким норма права пов'язує можливість виникнення певних правовідносин (наприклад, відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування).

Слід звернути увагу на те, що подія має правове значення не сама по собі, а лише оскільки вона обумовлює необхідність забезпечення певної поведінки людей, тобто дії.

Більшість юридичних фактів, що зумовлюють виникнення конституційно-правових відносин, мають характер юридичних дій, які поділяють на правомірні дії та правопорушення.

До правомірних дій належать юридичні вчинки та юридичні акти.

Юридичні вчинки — це діяння, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Іноді вони можуть мати форму бездіяльності.

Юридичні акти — це юридично значущі дії, що вчиняються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також шляхом народного голосування з метою створення правових норм, з якими пов'язані виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам конституційно-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення відповідних посадових осіб та органів публічної влади до відповідальності. При цьому доцільно звернути увагу на те, що порушення конституційно-правових норм може тягти за собою як конституційно-правову (конституційну) відповідальність, так і відповідальність, передбачену іншими галузями права (кримінальним, адміністративним, цивільним).