
- •Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі».
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соціального діалогу в Україні.
- •Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів і професійної підготовки.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •Міжнародна організація праці: структура (Міжнародна Конференція праці, Адміністративна Рада та Міжнародне Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Законодавча та нормативно-правова база охорони праці в галузі.
- •Нормативно-технічна база охорони праці: нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення й ефективність.
- •Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Соціально-економічна ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •Структура та функції ланки суоп рівня конкретних організацій, підприємств.
- •Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки.
- •Системи менеджменту гігієни та безпеки праці.
- •Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства.
- •Політика підприємства щодо охорони праці.
- •Оцінка стану безпеки з праці в організації.
- •Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
- •Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання.
- •Функціональні обов’язки відповідальних осіб з охорони праці на рівні підприємства.
- •Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці.
- •Психофізіологічна експертиза: суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни.
- •Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •Правові підстави створення системи професійного психофізіологічного відбору.
- •Професійна шкідливість і професійне захворювання в галузі.
- •Мікроклімат у виробничих приміщеннях.
- •Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •Поняття “умови праці”. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •Напруженість і важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •Травматизм: стан в Україні й основні детермінанти.
- •Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму: основні та допоміжні групи методів.
- •Проблеми й аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму: сигнальні кольори та знаки безпеки.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного й індивідуального захисту.
- •Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •Органи державного нагляду за охороною праці: основні завдання та принципи роботи.
- •Громадський контроль в сфері безпеки й охорони праці на виробництві.
- •Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань.
- •Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції та повноваження.
- •Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка.
- •Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфер при виникненні пожежі.
- •Органи державного пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
- •1.6.4. Забезпечення безпечного стану будівель і споруд
- •Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту.
- •Медичний огляд працівників певних категорій.
Нормативно-технічна база охорони праці: нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств.
Конкретні вимоги охорони праці до виробничого середовища, обладнання, устаткування, порядку ведення робіт, засобів захисту працівників, порядку їх навчання тощо регламентують відповідними нормативно-правовими актами, які розробляються згідно з законодавством про охорону праці і становлять нормативно-технічну базу охорони праці.
Нормативно-правовий акт - це офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюють загальнообов'язкові правила (норми). Законом України "Про охорону праці" визначено, що нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. НПАОП переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.
НПАОП поширюються також і на сферу трудового і професійного навчання.
НПАОП, що затверджуються Держпромгірнаглядом (Держнаглядохоронпраці) України, та НПАОП колишнього СРСР, що діють на території України, підлягають внесенню до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстру НПАОП). Реєстр НПАОП - це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Відомості про зміни в Реєстрі НПАОП, про затвердження і введення нових, перегляд і зміни чинних НПАОП щоквартально надаються у покажчику НПАОП, який публікується у журналі "Охорона праці" та інших виданнях.
У Реєстрі НПАОП кожному нормативному акту присвоєно відповідне позначення (код) для можливості машинного обліку, ефективного зберігання і зручності користування ним. Кодове позначення складається з абревіатури НПАОП і трьох груп цифр:
НПАОП ХХ.Х-Х.ХХ-ХХ (далі повна назва нормативно-правового акта).
Перша група цифр (ХХ.Х) вказує вид економічної діяльності, на який поширюється цей документ, - розділ (перші дві цифри) і група (третя цифра) відповідно до Державного класифікатора України ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)". Якщо НПАОП поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності, у коді зазначається 00.0.
У другій групі цифр (Х.ХХ) - перша цифра означає вид нормативного акта (1 - правила, 2 - переліки, 3 - норми, 4 - положення, 5 - інструкції, 6 - порядки, 7 - інші документи), дві наступні - порядковий номер нормативного акта в межах даного виду в порядку реєстрації.
Останнє двозначне число (XX) - рік затвердження нормативного акта.
Серед нормативно-правових актів з охорони праці важливе місце посідають державні стандарти України (ДСТУ) та відповідні нормативні акти (правила, норми, інструкції тощо) колишнього Радянського Союзу, які на сьогодні є чинними в Україні. В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення"; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, що поступово замінюють ще частково діючі міждержавні стандарти "Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)" (рос), які розроблені ще за часів СРСР. Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі стандарти ССБТ мають шифр системи (12) і поділяються на 5 груп, яким надано такий шифр (шифр підсистеми):
1. Організаційно-методичні стандарти - 0.
2. Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1.
3. Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2.
4. Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3.
5. Стандарти вимог до засобів захисту працюючих - 4. Приклад позначення міждержавного стандарту: ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", де ГОСТ - Государственный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російська абревіатура); 12 - стандарти безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 005 - порядковий номер стандарту у підсистемі; 88 - рік затвердження або перегляду і назва стандарту.
Крім ДСТУ, ГОСТ і НПАОП, в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила ДБН (державні будівельні норми) або СНиП - (строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы технологического проектирования (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці. Промисловість України кодується згідно з встановленими кодами.