
- •Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі».
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соціального діалогу в Україні.
- •Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів і професійної підготовки.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •Міжнародна організація праці: структура (Міжнародна Конференція праці, Адміністративна Рада та Міжнародне Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Законодавча та нормативно-правова база охорони праці в галузі.
- •Нормативно-технічна база охорони праці: нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення й ефективність.
- •Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Соціально-економічна ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •Структура та функції ланки суоп рівня конкретних організацій, підприємств.
- •Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки.
- •Системи менеджменту гігієни та безпеки праці.
- •Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства.
- •Політика підприємства щодо охорони праці.
- •Оцінка стану безпеки з праці в організації.
- •Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
- •Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання.
- •Функціональні обов’язки відповідальних осіб з охорони праці на рівні підприємства.
- •Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці.
- •Психофізіологічна експертиза: суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни.
- •Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •Правові підстави створення системи професійного психофізіологічного відбору.
- •Професійна шкідливість і професійне захворювання в галузі.
- •Мікроклімат у виробничих приміщеннях.
- •Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •Поняття “умови праці”. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •Напруженість і важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •Травматизм: стан в Україні й основні детермінанти.
- •Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму: основні та допоміжні групи методів.
- •Проблеми й аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму: сигнальні кольори та знаки безпеки.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного й індивідуального захисту.
- •Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •Органи державного нагляду за охороною праці: основні завдання та принципи роботи.
- •Громадський контроль в сфері безпеки й охорони праці на виробництві.
- •Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань.
- •Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції та повноваження.
- •Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка.
- •Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфер при виникненні пожежі.
- •Органи державного пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
- •1.6.4. Забезпечення безпечного стану будівель і споруд
- •Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту.
- •Медичний огляд працівників певних категорій.
Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим. Розрахунковий максимально можливий надмірний тиск, що виникає при згоранні вибухонебезпечного середовища в приміщенні, визначається за формулою
де Нт — теплота згорання горючої речовини, Дж/кг (для нафтопродуктів, розчинників Нг = 40 х103Дж/кг);
Р0— початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);
z — коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші (для горючих газів та пилу z=0,5, для ЛЗР і ГР, нагрітих вище температури спалаху, z=0,3);
m — маса горючої речовини, кг;
V3 — вільний об'єм приміщення, м3 (береться рівним 0,8 геометричного об'єму);
Ср — питома теплоємність газової суміші в приміщенні, кДж/(кгК) береться рівною теплоємності повітря 1 кДж/(кгК);
р — густина газового середовища в приміщенні, кг/м3 (дорівнює густині повітря при заданій температурі; р=1,2 кг/м3);
k — коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції ((с = Ах( +Ь Де ^ — кратність аварійної вентиляції); t — тривалість надходження горючих газів і парів;
Кн — коефіцієнт негерметичності приміщення (Кн=3);
Т0 — температура в приміщенні (Т0=300 К).
При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих або горючих рідин для визначення маси, що входить в формулу (4.2), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо забезпечений її автоматичний пуск при перевищенні гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації та електропостачання за першою категорією надійності. Дія вентиляції враховується згідно з ОНТП 24-86
Об'єм приміщення, в якому вибухонебезпечна суміш буде утворювати концентрацію на межі нижньої межі поширення полумя, м3:
де 1,5 — коефіцієнт запасу;
Е — кількість вибухонебезпечної речовини, котра надійшла у приміщення, г;
Снкм — нижня концентраційна межа запалення речовини, г/м3. Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування ОН И 1-24-86 та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні.