
- •Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі».
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соціального діалогу в Україні.
- •Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів і професійної підготовки.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •Міжнародна організація праці: структура (Міжнародна Конференція праці, Адміністративна Рада та Міжнародне Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Законодавча та нормативно-правова база охорони праці в галузі.
- •Нормативно-технічна база охорони праці: нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення й ефективність.
- •Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Соціально-економічна ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •Структура та функції ланки суоп рівня конкретних організацій, підприємств.
- •Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки.
- •Системи менеджменту гігієни та безпеки праці.
- •Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства.
- •Політика підприємства щодо охорони праці.
- •Оцінка стану безпеки з праці в організації.
- •Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
- •Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання.
- •Функціональні обов’язки відповідальних осіб з охорони праці на рівні підприємства.
- •Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці.
- •Психофізіологічна експертиза: суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни.
- •Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •Правові підстави створення системи професійного психофізіологічного відбору.
- •Професійна шкідливість і професійне захворювання в галузі.
- •Мікроклімат у виробничих приміщеннях.
- •Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •Поняття “умови праці”. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •Напруженість і важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •Травматизм: стан в Україні й основні детермінанти.
- •Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму: основні та допоміжні групи методів.
- •Проблеми й аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму: сигнальні кольори та знаки безпеки.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного й індивідуального захисту.
- •Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •Органи державного нагляду за охороною праці: основні завдання та принципи роботи.
- •Громадський контроль в сфері безпеки й охорони праці на виробництві.
- •Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань.
- •Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції та повноваження.
- •Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка.
- •Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфер при виникненні пожежі.
- •Органи державного пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
- •1.6.4. Забезпечення безпечного стану будівель і споруд
- •Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту.
- •Медичний огляд працівників певних категорій.
Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
Сучасна професійна діяльність може впливати на людину як позитивно, так і негативно (перевтома, професійний стрес, психотравмуючі фактори). В результаті впливу негативних факторів праці в людини може виникнути хронічна перевтома, емоційне напруження та інші прояви, які можуть позначитись на стані здоров’я працівника . Психологічні та психофізіологічні якості базуються на фундаментальних закономірностях адаптації людини до діяльності в екстремальних умовах. Психічна адаптація має безпосереднє відношення до аналізу особливостей функціонального стану осіб, що здійснюють діяльність у надзвичайних ситуаціях, а також осіб, які переживають їх наслідки.
Працівники, які досить добре пристосовані до «повсякденного» життя, але володіють недостатніми адаптаційними можливостями, насамперед виявляють схильність до зривів, які впливають на професійне здоров’я. Чинники людської індивідуальності, що визначають надійність й ефективність праці, особливо яскраво проявляються при проведенні психофізіологічних досліджень серед фахівців, які працюють в умовах підвищеної загрози життю і здоров’ю з боку несприятливих факторів навколишнього середовища та діяльності.
У ході теоретичного аналізу проблеми професійного здоров’я було встановлено, що даний феномен є багатокомпонентним. Відтак, основна увага в процесі емпіричного дослідження зосереджувалась на встановленні наявного рівня означених компонентів професійного здоров’я.
Так, соматопсихологічне здоров’я працівника— це оптимальне співвідношення між психологічними процесами і фізіологічними явищами організму працівника в контексті професійної діяльності (під час, до і після).
Соціально-психологічне здоров’я працівника — особливості взаємодії працівник — професійне середовище, яке визначається через такі характеристики: адекватне сприйняття соціальної дійсності; адаптація до професійного середовища; спрямованість на суспільну справу; альтруїзм; відповідальність перед іншими; безкорисливість та ін.
Морально-етичне здоров’я працівника — вид професійного здоров’я, яке характеризується слідуванням нормам, принципам, кодексу або уставу професії працюючого без шкоди для його здоров’я в цілому.
Правові підстави створення системи професійного психофізіологічного відбору.
Одним з етапів у реалізації прагнення до професійного майстерності основі врахування характеру схильностей, інтересів і можливостей конкретного: виду є проведення професійного відбору кандидатів на навчання або виконання реальної діяльності. Професійний відбір - це комплекс заходів, спрямованих на виявлення осіб, які найбільшою мірою відповідають вимогам конкретної спеціальності за своїми індивідуальними якостей Професійний відбір включає в себе вивчення соціальних характеристик людини і рівня його загальноосвітньої та спеціальної підготовленості, а так медичне та психологічне обстеження, - ці напрямки вивчення людини часто виступають як самостійні види відбору, які, однак, тісно пов'язані і взаємно доповнюють один одного. Психологічний відбір - це процедура вивчення і оцінки ступеня розвитку, психічних і психофізіологічних якостей людини, необхідних конкретноюпрофесією, що сприяє успішному оволодінню професією та подальшої ефективної діяльності. У процесі психологічного відбору в залежності від його заду характеру контингенту та професійних вимог може бути передбачений оцінка, по-перше, біологічно стійких психофізіологічних якостей (пороги відчуття і сприйняття, типологічні властивості вищої нервової діяльності психомоторні якості і т. д.), по-друге , соціально-психологічних характеристик (спрямованість особистості, комунікативність, схильність до лідерства, конформізм і т. д.), по-третє, особливостей психічнихпроцесів, станів і властивостей. У практичному відношенні психологічний відбір може розроблятися і проводити або в повному своєму обсязі (за всіма трьома напрямками) для всебічного вивчення особистості, або тільки у вигляді психофізіологічного відбору (водії, зв'язкуз-1 ти і т. п.) або соціально-психологічного відбору ( на керівні спеціальності або посади). При розробці системи психологічного відбору необхідно дотримуватися принцип наукової обгрунтованості організаційно-методичних рекомендацій з відбору. Це 1 передбачає дослідження таких питань, як актуальність відбору, його завдання та методи. Необхідність створення системи психологічного відбору визначається: залежністю успіху підготовки фахівців від вираженості професійно значущих якостей особистості і наявністю різкої диференціації між хорошими і поганими студентами або фахівцями, в основі якої лежать індивідуальні особливості. Підбір методів оцінки та критерії професійної придатності визначаються конкретними завданнями відбору, відповідно до яких будуть істотно відрізнятися і вимоги до абітурієнта чи до молодого фахівця. За характером завдань розрізняється відбір на навчання і для реальної діяльності (в простих або екстремальних умовах). Процедура обстеження кандидатів при психологічному відборі передбачає оцінку професійно значущих якостей особистості. Як методик вивчення індивідуально-психологічних особливостей особистості використовується великий арсенал методичнихприйомів, з якого експериментальним шляхом визначається їх комплекс, найбільш інформативний і прогностично цінний для вирішення задачі відбору на конкретну професію. Розробка системи психологічного відбору завершується перевіркою ефективності використання її методичних і критеріальних рекомендацій шляхом їх зіставлення із зовнішніми об'єктивними показниками успішності навчання або реальної діяльності представників контрольної групи, а також складанням організаційно-методичних вказівок по проведенню відбору.