- •Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі».
- •1.3.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соціального діалогу в Україні.
- •Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів і професійної підготовки.
- •Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •Міжнародна організація праці: структура (Міжнародна Конференція праці, Адміністративна Рада та Міжнародне Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження.
- •10 Принципів Глобального Договору
- •Законодавча та нормативно-правова база охорони праці в галузі.
- •Нормативно-технічна база охорони праці: нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих підприємств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення й ефективність.
- •Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Соціально-економічна ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •Структура та функції ланки суоп рівня конкретних організацій, підприємств.
- •Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки.
- •Системи менеджменту гігієни та безпеки праці.
- •Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства.
- •Політика підприємства щодо охорони праці.
- •Оцінка стану безпеки з праці в організації.
- •Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
- •Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання.
- •Функціональні обов’язки відповідальних осіб з охорони праці на рівні підприємства.
- •Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці.
- •Психофізіологічна експертиза: суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни.
- •Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •Правові підстави створення системи професійного психофізіологічного відбору.
- •Професійна шкідливість і професійне захворювання в галузі.
- •Мікроклімат у виробничих приміщеннях.
- •Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •Поняття “умови праці”. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •Напруженість і важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •Травматизм: стан в Україні й основні детермінанти.
- •Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму: основні та допоміжні групи методів.
- •Проблеми й аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму: сигнальні кольори та знаки безпеки.
- •Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного й індивідуального захисту.
- •Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •Органи державного нагляду за охороною праці: основні завдання та принципи роботи.
- •Громадський контроль в сфері безпеки й охорони праці на виробництві.
- •Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань.
- •Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції та повноваження.
- •Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості.
- •Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка.
- •Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфер при виникненні пожежі.
- •Органи державного пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
- •1.6.4. Забезпечення безпечного стану будівель і споруд
- •Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту.
- •Медичний огляд працівників певних категорій.
Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо. Соціально-економічна ефективність розраховується з метою: - економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень; - визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці; - оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях; - розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог; - визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів. Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому. Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.
Соціально-економічна ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу, за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо. Соціально-економічна ефективність розраховується з метою: - економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень; - визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці; - оцінки результатів управління виробництвом на різних рівнях; - розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог; - визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку і запровадження працеохоронних заходів. Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного об'єму соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат. Показники соціальної і соціально-економічної ефективності використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому. Оцінювати економічні аспекти охорони праці слід за допомогою методів оцінки соціальної й економічної ефективності заходів по створенню умов праці, що відповідають чинним нормативним актам з охорони праці.