Москва в другій половині хіх - на початку хх століть

Якщо 1862 року в Москві було 448 тис. мешканців, то 1912 року їх кількість досягла вже 1,4 млн. (а з передмістями 1,6 млн.) За чисельністю населення Москва на початку ХХ ст. посіла 9 місце серед найбільших міст світу. Кількісне зростання міської структури супроводжувалось модернізацією комплексу благоустрою, але воно поширювалося лише на центр у межах Садового кільця. Перші лінії кінної залізниці – загальноміського кінного транспорту (так званої “конки”) було прокладено 1872 року, а перша трамвайна лінія – у 1899 р. (Цього ж року почалось спорудження міської каналізації в межах Садового кільця). 1902 р. у Міській думі обговорювалося питання про створення “позавуличної залізниці” (метрополітену). Проте, незважаючи на розвиток транспортної інфраструктури, тверді вуличні покриття (бруківка) були створені лише в центральному районі.

Реконструкція історичного ядра у Китай-місті. Розвиток нових функціональних типів громадських будівель

Зразком укрупнення масштабу історичного ядра Москви стала розбудова району Китайгорода (Заряддя), а також - суміжних просторів Театрального майдану, Луб’янської та Старої площ. На Луб’янській площі, одному з найзавантаженіших перехресть Москви, вже 1870 року було прокладено конку, - пізніше її було замінено трамваєм. На рубежі віків тут збудовано багатоповерховий будинок страхового товариства “Росія” (арх. Л. М. Бенуа, О. О. Гунст). 1877 року споруджено центральну частину Політехнічного музею у “нововізантійському” стилі (за проектом арх. І. О. Монігетті), у 1896 р. в давньоруському стилі – його південне крило (арх. І. О. Шохін), а у 1907 р. – також і північне в стилі модерн (арх. І. П. Машков).

Театральний майдан одержує просторове розкриття до китайгородської стіни, з побудовою готелю “Метрополь” (арх.. В. Ф. Валькотт, 1898 - 1907) та виконаного у псевдоготичному стилі універсального магазину компанії “Мюр і Мериліз” (арх. Р. І. Клейн, 1908-1910).

Китай-місто отримує усі ознаки “московського сіті”: тут по вул. Ільїнці споруджується у “руському” стилі комплекс Новотроїцького подвір’я (арх.. П. П. Скоморошенко, 1876), разом з Біржею (перебудованою 1875 року арх. О. С. Камінським в образі псевдоантичного “храму Меркурія”) та псевдоруською будівлею Московського купецького товариства (арх.. Б. В. Фрейденберг, 1890 роки).

У другій половині ХІХ ст. разом з розвитком традиційних типів будівель створюється багато нових типів громадських будівель різного, переважно транспортного, ділового, просвітницького й торговельного, призначення: вокзалів, критих ринків, торговельних пасажів, музеїв та нових навчальних закладів.

Серед торговельних приміщень другої половини ХІХ ст. новими типами були пасажні ряди й міські криті ринки. Традиційний тип російського гостинного двору з невеликими крамницями вже не відповідав потребам розвинутої торгівлі. Для пасажів або торговельних рядів цього часу характерне розміщення однакових приміщень-магазинів в один-два яруси по обидва боки від заскленого атріумного проходу, що звичайно виходить на дві паралельні вулиці.

Зразком довершеного для свого часу пасажу може слугувати будівля Верхніх торговельних рядів на Красній площі у Москві (нині ГУМ), збудованого за конкурсним проектом О. М. Померанцева (1889 -1893) на місці торговельних рядів, збудованих О. І. Бове. Нові торговельні ряди збудували на кошти власників крамниць, що існували на цьому місці раніше. За своїми розмірами, планувальним та просторовим вирішенням і найширшим застосуванням металічних та залізобетонних конструкцій це була на той час найбільша в Європі торговельна споруда. Це величезна триповерхова будівля (площею забудови у 24600 кв. м.) з трьома освітленими денним світлом галереями містила близько тисячі торговельних приміщень. У підземних приміщеннях розміщувалися електростанція, котельня й артезіанський колодязь; потоки вантажів було організовано без перетинів. В перекриттях й покриттях цих рядів застосовано нову систему просторових металічних конструкцій інженера В. Г. Шухова.

Верхні торговельні ряди було збудовано у стилі російських будівель XVII ст.. За оцінкою І. Є. Забєліна «московські торговельні ряди - одна з кращих споруд цього роду й цілком достойна посісти місце в багатій історичними споминами московській Красній площі.” “Руський стиль” рядів було заздалегідь визначено розміщенням на майдані у сполученні з будівлею Історичного музею.