Тема 3. Грошовий ринок

2. Попит на гроші та його загальна характеристика

Попит на гроші залежить від таких економічних чинників: рівня цін (інфляції) (Р), реальних доходів (Y) і норми відсотка (r). Функціональну залежність попиту на гроші математична можна записати так:

М_d = f(P,Y,r)

Виділяють такі аспекти попиту на гроші:

• зростання динаміки цін залишає не змінним реальний попит на гроші, включаючи при цьому пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;

• зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;

• більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.

3. Пропозиція грошей та механізм її формування

Грошова база - це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей. Вона містить М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ.

М_h = М0 + М_к + М_рез,

де М_h – грошова база;

М_к – сума готівки в касах банків;

М_рез – сума резервів комерційних банків на їх коррахунках у центральному банку.

Обсяг М0 визначається як різниця між загальним обсягом емісії готівки (М_е) та сумою готівки, що зберігається в касах банків (М0 = М_е - М_к), і збігається з агрегатом М0.

Разом з цим, пропозиція грошей (М_s) прямо пропорційна грошовій базі (М_h) і залежить від величини грошового мультиплікатора m:

М_s = М_h * m

Банківські резерви (Рб) — це сукупність грошових коштів, які є в розпорядженні комерційних банків і не використані для активних операцій. Вони включають залишки готівки в касах банків та їх вклади на кореспондентських рахунках у центральному банку.

За економічним змістом формування резерву окремого комерційного банку можна подати у такому вигляді:

Р_в=К+ЗК±МБК-ВСФ-А_о,

де Р_в - вільний резерв;

К - капітал банку;

ЗК - залучені на депозити кошти;

МБК - сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредитуванню, включаючи і кредити НБУ;

ВСФ - відрахування до централізованого страхового фонду;

А₀ - кошти, вкладені в активні операції та не повернуті на даний момент.

За своїм призначенням банківські резерви поділяються на обов’язкові резерви (Р₀) та вільні резерви (Р_в).

Обов’язкові резерви — це та частина загальних резервів, яка бронюється на вимогу і за нормативами центрального банку і яка не може бути використана для активних операцій комерційного банку та призначена для задоволення потреб, що контролюються центральним банком.

Вільні резерви — це сукупність грошових коштів, які є в розпорядженні банків і які можуть вільно використовуватися для активних операцій.

Норми обов’язкового резервування встановлюються у відсотковому відношенні до обсягу залучених банками коштів і можуть диференціюватися за видами залучених коштів. На власний капітал банків та на позичені ними кошти обов’язкове резервування не поширюється.

Вільні та обов’язкові резерви пов’язані між собою такою залежністю:

Р_в = Р_б - Р_о,

тобто за даного обсягу Р_б вільний резерв буде тим вищим, чим меншим буде обсяг Р₀, і навпаки.