3.6. Лексичні запозичення всередині східнослов’янських мов

У Радянському Союзі російська мова була мовою міжнаціонального спілкування, яка, зрозуміло, мала більший обсяг суспільних функцій. Донедавна постулювалася думка, що російська мова зробила найбільший внесок у збагачення лексичного складу інших східнослов’янських мов. Це справді так. Одначе у зв’язку із підтримуваною ідеологією теорією зближення і злиття в майбутньому всіх націй, які жили в СРСР, питома українська, білоруська лексика, яка в мові російській мала інші відповідники, поступово відтіснялася на периферію літературного вжитку, а ряд донедавна популярних перекладних російсько-білоруських та російсько-українських словників у нові часи мовознавці, політики жорстко критикували, називаючи із гумором ці словники російсько-російськими, хоча в цьому гуморі багато правди.

Під впливом російської в білоруській та українській мовах за словотвірними моделями російської творилися нові слова і словосполучення з різних галузей суспільно-політичного життя, науки, техніки, виробництва. Приклади лексичних запозичень і кальок із російської мови (або через посередництво російської) в сучасній українській та білоруській мовах:

• соціально-адміністративні й військові назви: авіація, автомат, аеродром, акт, арсенал, армія, бомба, генералітет, декларація, конгрес, міна, марш, пістолет, піхота, флот, указ, легіон, тиран, республіка; блр. авіяцыя, аўтамат, аэрадром, акт, арсенал, армія, бомба, генералітэт, права, кангрэс, міна, марш, пісталет, пяхота, флот, указ, легіён, тыран, республіка;

• наукові терміни та назви з галузі культури, політичного життя: автоматизація, аксіома, аналіз, анатомія, арія, арена, гімн, градус, елегія, грація, катакомби, метод, піраміда, самокритика, симетрія, система, трубадур, фарисей; блр. аўтаматызацыя, аксіёма, аналіз, анатомія, арыя, арэна, гімн, градус, элегія, грацыя, катакомбы, метад, піраміда, самакрытыка, сіметрыя, сістэма, трубадур, фарысэй;

• інші назви: агітація, артіль, видавництво, виробничник, госпрозрахунок, завод, криголам, критика, недолік, патент, підприємство, пролетаріат, ракетодром, суботник, сучасний, сутяга, трамвай, шахта, хмарочос; блр. агітацыя, арцель, выдавецтва, вытворца, хозрасчет, завод, ледакол, крытыка, недахоп, патэнт, прадпрыемства, пралетарыят, ракетодром, суботнік, сучасны, сутяга, трамвай, шахта, хмарочос;

• власне російські назви з різних галузей знань, техніки, політики тощо: воєнрук, вертоліт, відродження, декабрист, завод, космонавт, марксист, нігіліст, община, паровоз, рудник телебачення, трудодень, цілинник, чекіст, указ; блр. военрук, верталёт, адраджэнне, дзекабрыст, завод, касманаўт, марксіст, нігіліст, абшчына, паравоз, руднік тэлебачання, працадзень, цаліннікі, чэкіст, указ.

3.7. Інтернаціоналізми в східнослов’янських мовах

У східнослов’янських мовах функціонує значна кількість слів, що належать до інтернаціональної лексики. Інтернаціоналізми поширені зазвичай у суспільній, науковій, технічній, мистецькій термінології: конгрес, конституція, міністр, мітинг, політика, революція, республіка, резолюція, сенат, біологія, географія, геодезія, геологія, зоологія, історія, математика, фізика, молекула, агрегат, антена, апарат, комбайн, моноплан, танк, трактор, арія, балет, драма, жанр, новела, опера, поезія, тенор тощо. Пор. блр. кангрэс, канстытуцыя, міністр, мітынг, палітыка, рэвалюцыя, рэспубліка, рашучасць, сенат, біялогія, геадэзія, геалогія, заалогія, гісторыя, матэматыка, фізіка, малекула, агрэгат, антэна, апарат, камбайн, моноплан, танк, трактар, арыя, балет, драма, жанр, навэла, опера, паэзія, тэнар.

Більшість інтернаціоналізмів — грецького та латинського походження або створена на основі словотворчих морфем цих мов (телефон, мікрофон, моноплан, телеграф). У XIX—XX ст. цілий ряд інтернаціоналізмів запозичений із сучасних західноєвропейських мов (французької, англійської, німецької, італійської). Фактично майже кожна галузь науки, техніки, мистецтвознавства має інтернаціональну термінологію, яка в східнослов’янських мовах часто вживається паралельно із питомою. Пор. мовознавчі терміни: іменник – субстантив, прислівник – адвербатив, словотвір – дериватологія, семантика – значення, орфографія – правопис, віддієслівний іменник – девербатив, словесний – вербальний, губний – лабіальний, губно-зубний – лабіодентальний тощо. Пор. блр. назоўнік – субстантив, прыслоўе – адвербатив, словаўтварэнне – дериватология, семантыка – значэнне, арфаграфія – правапіс, аддзеяслоўныи назоўнік – девербатив, славесны – вербальны, губной – лабиальны, губная-зубной – лабіодентальны.