артіль (рос. артель), безперервний (рос. беспрерывний), безробітний (рос. безработный), бравий (рос. бравий), браслет, добровільно (рос. добровольно), кіготь (рос. коготь), гірко (рос. горько).

Ряд слів є спільними для російської та білоруської мов, а українська мова їх не має: рос. опыт, больница, должник, зябнуть, метко, минута, карандаш, чечевица, человечность, ледокол, пропуск, повозка, погруженный, погрузка, полоса; блр. вопыт, бальніца, даўжнік, зябнуць, метка, мінута, карандаш, чачавіца, чалавечнасць, ледакол, пропуск, павозка, пагружаны, загрузка, паласа.

Східнослов’янські мови розвиваються за своїми внутрішніми законами, у кожній з них на позначення одного й того самого поняття іноді вживаються різні слова. Наприклад, українським словам безробіття, бузок, утікач, угодовець, скликаний, здібність, з’єднувач, сполучник у російській мові відповідають безработица, сирень, беглец, соглашатель, созванный, способность, соединитель, союз, а в білоруській — беспрацоўе, бягляк, звыш, згоднік, згуканы, здольнасць, злучальнік, злучнік.

Однокореневі слова в українській, російській і білоруській мовах можуть мати різні афікси: в українській мові — дорожнеча, лазівка, намудрувати, баранячий, сіяч, співчувати, дискримінувати, весняний, знеславити; в російській — дороговизна, лазейка, намудрить, бараний, сеятель, сочувствовать, дискриминировать, весенний, обесславить; у білоруській — дарагоўля, пролаз, намудраваць, бараноў, сейбіт, апяваць, діскрымінаваць, вяснаві, абняславіць.

3.4.Старослов’янізми в східнослов’янських мовах

Лексичний склад сучасних східнослов’янських мов налічує багато слів старослов’янського походження. Вони ввійшли в лексику давньоруської мови після прийняття східними словянами християнства, коли на Русі поширилася старослов’янська мова, яка довгий час з вкрапленнями живомовних елементів функціонувала в певних жанрах як літературна мова.

Старослов’янізми в словниковому складі української і російської мов посідають неоднакове місце. У російській мові старослов’янізмів більше, ніж в українській, білоруській. Деякі російські мовознавці різних часів стверджували, що в основу російської літературної мови була покладена не жива народна мова, а старослов’янська. Зокрема, у російській мові ширше вживаються слова з неповноголосними сполученнями -ра-, -ла-, -ре-, -ле-, пор. рос. нрав, здравый, краткий, мрак, плен, трезвый, пламя, сладкий, храбрый, главный, вратарь, шлем і укр. норов, здоровий, короткий, морок, полон, тверезий, полум’я, солодкий, хоробрий, головний, воротар, шолом; блр. нораў, разумны, кароткі, змрок, палон, трезвый, полымя, салодкі, адважны, галоўны, варатар, шлем. Зауважимо, що низка слів з неповноголосними звукосполученнями властиві усым трьом мовам, пор. укр. древко, здраствувати, здравниця (зараз рекомендують вживати оздоровниця), храм, прах, враг, вражий, область, глава, благодать, благословенний, рос. древко, здравствовать, здравница, храм, прах, враг, вражий, область, глава, благодать, благословен; блр. дрэўка, здраствуваты, здраўніца, храм, прах, вораг, варожы, вобласць, кіраўнік, мілата, дабраславёны.

У російській мові також більше слів, які починаються із сполучення ра- (відповідно до давньоукраїнського ро-): работа, разум, равный, разный. В українській мові ці слова мають ро- (рі-): робота, розум, рівний (із ровний), різний (із розний), пор. блр. работа, розум, пор. розумець «розуміти», роўны, розны. Старослов’янізм раб наявний в трьох мовах. В українській і російській мовах є старослов’янізми із звукосполученням -жд- (на місці давньоукраїнського дж(ж), що виникло з давнього dj). Пор. укр. вождь, страждати, утверждати, нужда; рос, вождь, утверждать, жажда, нужда, одежда. Менше їх в білоруській мові: правадыр, сцвярджаць, смага, галеча, адзенне (пор. адзежа). Старослов’янізми, фонетичною ознакою яких є звук щ відповідно до східнослов’янського ч (з давнього tj]), наявні тільки в російській мові: мощный, мощь, пещера, освещать, общий, овощи, поглощать, возвращать та ін.

У трьох мовах наявні слова з голосним є на початку слів замість східнослов’янського о: укр. єдиний, єдність, єднання, єдиноборство, єдиновладдя; рос. єдиный, единство, единение, единица, єдиноборство, единовластие, пор. блр. адзіны, адзінства, яднанне, адзінка, єдиноборство, адзінаўладдзе.

У всіх трьох мовах є також слова з початковим ю замість східнослов’янського у: укр. юнак, юдоль «паділ, долина», юродивий, юність, юний; рос. юноша, юг, юдоль, юродивый, юность, юный; блр. юнак, юдолі, юродзівы, юнацтва, юны.

На старослов’янське походження слів в українській і російській мовах можуть вказують суфікси -ущ- (-ющ), -ащ- (-ящ-), -иня, -тва, -знь: укр. грядущий, трудящий, невмирущий, болящий, святиня, гординя, молитва, битва, боязнь, приязнь; рос. грядущий, трудящийся, неумирающий, болящий, святыня, гордыня, молитва, битва, боязнь, приязнь. Пор. блр. будучы, той, хто працуе, несмяротны, неўміручы, хворы, святыня, ганарыстасць, малітва, бітва, боязь, прыязнасьць.

Слова з префіксом пред- в українській і російській мовах теж належать до старослов’янізмів: укр. предтеча, пред’явити, рос. предъявить тощо. У білоруській мові слів з цим префіксом немає.

До старослов’янізмів у східнослов’янських мовах належать деякі слова, що виражають церковні поняття: укр. воскресати, воскресіння, образ, хрест, Хреститель, святий, кадило, кадити, пророк, творець; рос. воскресать, воскресение, образ, крест, Креститель, святой, кадить, кадило, пророк, творец. Пор. блр. ўваскрасаць, нядзеля, вобраз, крыж, Хрысціцель, святы, кадзіла, кадзіць, прарок, стваральнік.