137. Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.

Для фінансування дефіциту бюджету використовується як інфляційні, так і неінфляційні джерела.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер. Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів. Дефіцит бюджету часто покривають додатковою емісією грошей. Внаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.

Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни. По-перше, при певних умовах уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інститутів. По-друге, якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними фірмами. Фірми особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту – зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки зовнішніх позик.

136. Обґрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування.

Джерела фін. бюдж.дефіциту класифікують за способом залучення, за характером впливу на інфляційні процеси і за рівнем управління. За способом залучення джерела фінансування бюджетного дефіциту поділяють на емісійні та неемісійні. Емісійні джерела пов'язані з додатковим залученням грошової маси для покриття державних видатків і супроводжуються емісією грошей. Неемісійні джерела відображають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами.

За характером впливу на інфляційні процеси джерела фінансування дефіциту бюджету бувають інфляційні і неінфляційні. Інфляційним джерелом виступає монетизація дефіциту, яка відбувається за надання урядові позик центрального банку, купівля центральним банком державних цінних паперів, а також завдяки додатковій емісії грошей.. Неінфляційні джерела суттєво не впливають на інфляційні процеси і включають запозичення на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках, залишки бюджетних коштів, трансферти, накопичення заборгованості тощо.

За рівнями управління розрізняють центральні і місцеві джерела фінансування бюджетного дефіциту. Центральні джерела — це емісійні і неемісійні джерела, які використовуються урядом для покриття дефіциту державного бюджету. Місцевими вважаються неемісійні джерела, які використовуються органами місцевого самоврядування для фінансування дефіцитів місцевих бюджетів (внутрішні місцеві запозичення, кредити комерційних банків, вільні залишки коштів місцевих бюджетів тощо).

Наслідки. Боргове фінансування дефіциту бюджету веде до накопичення держав­ного боргу, який потрібно обслуговувати. За певних умов він може перетворитися на фактор стримування розвитку економіки та нагромадження соціальних проблем. Наслідком може стати також нарощування державного боргу в обсягах і структурі, які спричиняють руйнівний вплив на економічний розвиток. Різке збільшення соціальних виплат за рахунок коштів бюджету, який балансується шляхом збільшення дефіциту, нерідко призводить до активізації інфляційних процесів і послаблення стійкості національної валюти. Ще однією проблемою може стати погіршення інвестиційної привабливості вітчизняного бізнесу та зниження його конкурентоспроможності.

140) Сутність та необхідність застосування секвестру бюджету. До яких статей Державного бюджету України застосовується секвестр? Секвестр бюджету - це результат перегляду бюджетних статей у бік скорочення видаткової частини внаслідок оперативно виявленого невиконання плану по прибутковій частині.

Особливістю секвестру є те, що пропорційному скорочення піддаються не всі витратні статті, а тільки незахищені. Захищені статті витрат - це ті витрати, які апріорі необхідні для здійснення компанією своєї діяльності та виконання договірних зобов'язань, тобто тих платежів, які обов'язкові незалежно від рівня активності діяльності компанії. Так, до захищених витрат можна віднести оплату податків, зборів, мита та інших обов'язкових платежів, орендну плату, оплату послуг телефонного, стільникового зв'язків, послуг каналів зв'язку, оплату охоронних послуг і т. д. Застосовуючи технологію децентралізації ризиків, рекомендую провести додаткову угруповання захищених статей бюджету за критичності або «серйозності наслідків несплати платежів». Тобто створити ієрархію захищених статей бюджетів. Доступ до секвестрованію кожної групи відкривається при перевищенні визначеної максимальної величини загальної коректування бюджету. У даному випадку необхідно здійснити сортування бюджетних статей, враховуючи штрафні санкції договірних зобов'язань, критичність отримання послуг або ресурсів від постачальника, максимально можливі відстрочки щодо здійснення оплати. Тобто спочатку слід скоротити витрати за незахищеними статтями бюджету, далі по захищених статтях нижчого рівня ієрархії і т. д. Особливо зауважу, що секвестр не панацея для вирішення всіх проблем, що виникли або касових розривів у компанії і, зрозуміло, він є далеко не найбільш оптимальним інструментом фінансового управління. Замість нього можна застосувати пошук додаткових джерел покриття дефіциту за рахунок залучення короткострокових кредитів, продажу частини активів, оптимізації роботи з дебіторсько-кредиторською заборгованістю і т. д. Завдання пошуку альтернативних джерел покриття дефіциту бюджету покладається, перш за все, на бюджетний комітет.

141 У якому випадку вводиться секвестр бюджету? В чому його сутність і мета? Захищені статті Державного бюджету України. Необхідність секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невиконанням планів мобілізації доходів та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджету, а з іншого — перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків за всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився до закінчення поточного бюджетного року. Не підлягають секвестру захищені статті бюджету, перелік яких в Україні затверджує Верховна Рада України у законі про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік.

Стаття 27. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік за економічною структурою видатків:

оплата праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

забезпечення продуктами харчування;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

обслуговування державного боргу;

поточні трансферти населенню;

поточні трансферти місцевим бюджетам.

Визначити захищеними видатками Державного бюджету України на 2010 рік видатки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, а також видатки на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.