283.Характеристика видів, форм і методів фінансового контролю.

Види фінансового контролю:визначають співвідношення контролюючого і підконтрольного суб’єктів(Залежно від взаємозв’язку об’єкта контролю — фінансової діяльності, і суб’єкта — органу контролю виділяють).

1. Внутрішній контроль- Фінансова діяльність кожного суб’єкта контролюється ним самим через спеціальні підрозділи — контрольно-ревізійні відділи, управління тощо. Такий контроль має форму внутрішнього аудиту, метою якого є перевірка доцільності та обґрунтованості окремих фінансових операцій, їх відповідності фінансовій стратегії і тактиці даного суб’єкта.

2. Зовнішній контроль: Перевірка фінансової діяльності того чи іншого суб’єкта відповідними уповноваженими органами контролю. Метою цього контролю є перевірка відповідності фінансової діяльності чинному фінансовому законодавству. зовнішній контроль поділяється на:

1) Державний 2) Відомчий та внутрішньокорпоративний 3) Незалежний 4) Суспільний.Форми фінансового контролю: 1)Попередній - здійснюється до початку руху грошових потоків;2) Поточний- здійснюється у процесі руху грошових потоків;3) Наступний- проводиться після здійснення фінансових операцій та за підсумками фінансової діяльності за певний період.

Методи фінансового контролю - це сукупність прийомів та способів його здійснення:

1)Ревізія- метод комплексного контролю усієї фінансової і господарської діяльності підприємств та організацій стосовно її відповідності чинному законодавству.

.2) Перевірка- це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій чи їх підрозділів. Результати перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.

3) Обстеження- ознайомлення з окремими напрямами фінансової діяльності з метою виявлення проблем та шляхів їх удосконалення, але на відміну від перевірки проводиться по значно ширшому колу показників

4) Інспекція-Це перевірка стану фінансів підприємств на місцях, що періодично здійснюється представниками держави та її окремих органів. Вона проводиться з метою загального ознайомлення зі станом справ на місцях та надання оперативної практичної допомоги

.5)спостереження - це загальне ознайомлення зі станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства. Як правило, воно передує в часі застосуванню інших методів контролю.

277. Види фінансових планів і їх характеристика. Які фінансові плани розробляються на загальнодержавному рівні?

Фінансовий план — це план формування і використання фі­нансових ресурсів.

За чинною практикою всі фінансові

плани поділяються на дві великі групи — зведені

та індивідуальні. У свою чергу, зведені

фінансові плани поділяються на загальнодержавні, плани окре­мих господарських об'єднань (промислово-фінансових груп, концернів, асоціацій тощо) і територіальні. Індивідуальні — це фі­нансові плани окремих підприємницьких структур. За тривалістю дії розрізняють:

-перспективні фінансові плани (на період понад один рік);

-поточні (на один рік);

-оперативні (на квартал, місяць).

Розглянемо детальніше деякі види фінансових планів.

Баланс доходів і витрат підприємства — це індивідуальний поточний фінансовий план, розраховується на рік з розбивкою по кварталах. Індивідуальні фінансові плани різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльності, типу організацій, методів управління.

Платіжний календар — це оперативний фінансовий план. Головна мета його складання — спрогнозувати фінансовий стан підприємства на певну дату, на відміну від балансу доходів і ви­датків, який складається на певний період.

При складанні платіжного календаря обов'язково враховуються: строки виплати заробітної плати, премій, внесення податків та здій­снення інших платежів, розрахунків з постачальниками і спожива­чами; стан дебіторської і кредиторської заборгованості та ін.

Бізнес-план — план реалізації певного проекту або угоди. Це не суто фінансовий план, але він містить розділи, в яких наводи­ться розрахунок фінансових показників, таких як затрати, прибу­ток, рентабельність, термін окупності затрат.

Кошториси доходів і видатків складають установи невироб­ничої сфери, передусім бюджетні організації.

Бюджети, як фінансові плани на рівні держави або її окремих територіальних підрозділів, завжди мають дві частини — дохідну і видаткову. Дохідна частина включає надходження і обов'язкові збори, неподаткові платежі. У видатковій частині вказуються на­прямки витрачання бюджетних коштів, які визначаються бю­джетною політикою, а також чинним порядком розмежування видатків між окремими бюджетами.

Фінансове планування зводиться до розробки, затвердження та виконання лише річних бюджетів, а на загальнодержавному рівні - до розробки балансу фінансових ресурсів країни, проекту зведеного бюджету України та деяких інших показників.