У механіці у машинознавстві у фізиці у хімії

молекулярна	молекулярна	молекулярна
об'ємна	об'ємна	об'ємна
чиста	чиста	чиста
	еквівалентна	еквівалентна	еквівалентна
	відносна	відносна	відносна
брутто,	брутто
нетто	нетто
власна	власна
погонна	погонна
надлишкова	надлишкова
загальна	загальна
розрахункова	розрахункова
(авіаційна) 1	(насипна)	(справжня)	(постійна)
(одинична)	(зведена)	(позірна)	(сполучна)
(корисна)	(робоча)	(властива)	(частинкова)
	(службова)
	(середня)
	(зчіпна)

Найчастіше система (уже наявна на час появи терміна) диктує вибір терміна — його форму, структуру, сполучуваність.

У свою чергу, термін також має систематизуючі властивості, і ці властивості набувають тим більшого значення, чим більше понять охоплюється певним класифікаційним рядом.

«Зміна одиниці мови, що входить у малі або часткові системи,— пише М. М. Гухман,— здійснюється не як зміна мовної одиниці взагалі, а як зміна певного компонента цієї малої системи, і тому вона не може бути самодостатньою й ізольованою, а співвідноситься з цією малою системою і впливає на зміст взаємозалежностей і зв'язків, наявних у цій малій системі. Рефлекс зміни будь-якої мовної одиниці спочатку обмежений тією малою системою, до якої ця одиниця входить. Далі все залежить від характеру цієї малої системи, її положення у відповідному мовному ярусі і цілісній структурі мови». Для терміна, який входить до складу таких малих, часткових систем, а разом з ними до складу системи певної галузі науки, ця взаємозалежність набуває надзвичайно великої ваги. Зміна хоча б одного компонента часткової системи викликає зміни в межах цієї системи, непотрібне, а часом і шкідливе для системи перебудування її.

Системність (або, іншими словами, тенденція до повної системності) термінології властива кожній галузі науки, проте у різних галузях науки принципи побудови системи термінів неоднакові. Насамперед розрізняються ці принципи побудови у так званих точних науках і у термінології суспільних наук, до системність безпосередньо пов'язана з ідеологічними питаннями.

Термінології тих галузей науки, які мають за собою певну історію, тривалий час існування, які поповнювалися за рахунок як власномовних, так і запозичених термінів, не мають (та й не можуть мати) викінченої структурної системності, якщо вони не зазнавали спеціальних заходів, спрямованих на поліпшення їх структури. Системність тут проявляється на значно коротших відрізках: у межах родовидових груп, у межах окремих мікросистем та ін.

Навіть тоді, коли в певній галузі структурна системність термінів майже відсутня (тобто відсутня систематизація, виражена структурними компонентами термінів), це ще не означає, що в даній термінології її немає зовсім. Так, наприклад, в економічній термінології той факт, що в основу її покладена струнка і глибоко продумана термінологія «Капіталу» К. Маркса, дає підставу говорити, що у формуванні української економічної термінології наявна виразна тенденція до створення чіткої системи цієї термінології, системи термінів, яка відповідає системі понять.

Найчіткіше і найвиразніше системність терміна проявляється у словотворенні; причому тут діє така залежність: чим більше ізольована мікросистема термінів, тим більше у цих термінах специфічних рис.

Мікросистема будується звичайно з таких одиниць:

1) Вихідною, формотворчою одиницею буває найчастіше непохідне, просте слово або слово, мало ускладнене афіксально: пробій;

2) Від нього твориться назва потеп аксіопіз (назва інструментів, механізмів та ін.): пробійник колінчастий, круглий, гострокінцевий;

3. Дієслово у цій сітці теоретично, як правило, можливе, хоча як термін часто не кодифіковане: пробивати;

4. Віддієслівні іменники (потіла аксіопіз): пробивна — пробивання;

5. Назва діяча (потіла аксіопіз); пробивач;

6. Прикметник: пробійний (35).

Ця сітка заповнюється в кожному окремому випадку, в кожній мікросистемі у відповідності з системою понять: проте загальне враження від типового способу заповнення таких сіток може скластися лише на базі великих масивів однотипних сіток.

Так, наприклад, у багатьох системах термінів наявні утворення з компонентом газо-. Вони різні в різних термінологічних системах як за складом, так і за обсягом, проте заповнюваність сітки в них становить картину приблизно однакову: не всі «клітинки» сітки заповнюються; заповнюваність чи незаповнюваність клітинки теж майже однотипна в усіх системах.

Насамперед впадає в око майже повне заміщення таких клітинок, як:

Назва механізмів, Похідний від неї прикметник

інструментів та ін.

(потеп аксіопіз)

газосепаратор газосепараторний

газосигналізатор газосигналізаційний

газозмішувач газозмішувальний

газонасос газонасосний

газотурбовоз газотурбовозний

газоуловлювач газоуловлювальний газоаналізатор

газоочисник газоочисний газотрон (36)

газовбирач газовбирний

газопідігрівник газопідігрівний

газопопереджувач газопопереджувальний газоприймач газоприймальний

газорозподільник газорозподільний

газозбірник газозбірний

газомір газомірний

Значно менше назв діячів

газорятівник

газопровідник

газифікатор

Майже відсутні назви дії: газифікувати

Повніше представлені віддієслівні іменники:

газопроводка газопроникність газоохолодження

газоосвітлення,

газоспоживач,

газоутворення газоочистка

газоуловлювання та ін.

Навіть з цього побіжного огляду можна зробити такий висновок: здатність до створення системи не завжди реалізується; диктують тут позамовні чинники (мова забезпечує систему засобами, які реалізуються в міру виникнення потреб).

Наведені вище зразки творення мікросистем. засновувалися на афіксації. Крім афіксації, системність термінології створюється ще шляхом словоскладання і творення складених термінів. Обидва ці способи дозволяють чітко розмежовувати родовидову залежність понять.

Для іншомовних запозичень має системне значення також ї єдність транскрипції. Прикладом може бути група термінів, оформлених як запозичення з латинської мови: гербіциди, фугіциди, ратициди, бактерициди та ін. (ці ж терміни, оформлені як запозичені через французьку мову, з суфіксом — сид, уже випадають з наведеної вище мікросистеми).

Ми тільки побіжно переглянули засоби створення структурної системності в термінології. Проте із сказаного ясно, що для створення системи в термінології використовуються дуже неоднакові засоби, до того ж кожна система використовує не один засіб, а цілий їх набір.

Якщо порівнювати усю лексику загальнолітературної української мови з термінологічною лексикою як її частиною, то наслідки цього порівняння будуть такі: лексика загальнолітературної мови — система надзвичайно складна й багатопланова, крім того, це система незамкнена. Термінологія кожної галузі науки становить собою підсистему цієї загальної системи; вона характеризується замкненістю і суворо визначеною співвіднесеністю всередині кожної термінологічної системи. Будучи «слугами двох панів», за образним висловом О. О. Реформатського, терміни входять, таким чином, одразу у дві системи — в систему ширшу, загальномовну, й вужчу, термінологічну, в систему незамкнену й замкнену, перебуваючи у постійному контакті з загальнолітературною лексикою. Ця взаємодія проявляється насамперед у тому, що частина загальнолітературних слів у кожний історичний період термінологізується, а частина термінів детермінологізується і вживається у мові поряд з іншими нетермінами, набувши нових якостей.

Термін може бути ідеальним членом термінологічної системи; проте він не може служити зразком ідеального члена лексичної системи мови, тому що в будь-якій термінологічній системі «природні» лексичні зв'язки слова, яке термінологізувалося, руйнуються й викривлюються під впливом системи термінів, до якої він входить, і системи понять, з якою він співвідноситься.