2.4 Рослинний свiт
У монографії «Лісова рослинність південно-сходу України» Бельгард відзначав, що в Дніпровській заплаві (відрізок від устя Орелі (старе русло) до Дніпропетровська), де повіддя має середню тривалість, зростає питома вага лугів і боліт, ліси відсуваються на задній план і представлені переважно вербняками, осокірниками, лозняками і збідненими дубняками.
Сучасний рослинний покрив зберігся тільки у виді вузьких стрічок по схилах балок і в долинах рік. Він звичайно формувався під сильним впливом пасовищного фактора. Тривалий випас привів до знищення корінної рослинності і до створення нових рослинних співтовариств. Цілинні степи замінялися одноманітними типчаковими, молочайними, полиновими пасовищами; змінили свій вигляд лугу, рослинність солончаків і солонців, піщаний степ.
Рослинний покрив південно-сходу України істотно змінився протягом століть. Район Середнього Дніпра, у зв'язку з опусканням у цьому районі земної поверхні, піддається заболочуванню і засоленню; розвивається лучна і солончакова рослинність.
У долині ріки Оріль широко поширене солончакування, зміна лісових ценозів йде за такою схемою:
Липо-ясенева діброва.
Бересто-ясенева діброва.
Бересто-чорнокленовий дубняк.
Солончакові лісові ценози.
Від устя ріки Оріль (старе русло) униз за течією Дніпра тягнеться із невеликими перервами добре розвинена лучна тераса, по якій просуваються в підзону дереново-злакових бідних різнотравних степів своєрідні лісові ценози, які часто називаються плавневими лісами. Ці ліси мають велике водоохоронне значення і становлять різкий контраст із навколишнім спаленим сонцем степом.
Дніпровська заплава, що складається із сучасних піщано-пилуватих відкладень, порізана в різних напрямках протоками, річками й озерами.
У період повіддя вся територія плавневої долини покривається дніпровськими водами і тоді заплава являє собою неозорий водяний простір, на фоні якого видніються верхівки верб і осокорів.
Коли повіддя закінчується, на звільнених від води місцях, унаслідок сприятливих ґрунтових і гідрометричних умов, розвивається своєрідна, часто буйна рослинність.
Вплив повіддя на життя рослин у заплаві залежить від тривалості стояння порожніх вод і потужності їхнього вертикального шару. У Дніпровській долині , вище м. Дніпропетровська, повіддя триває не більш місяця.
Характерною рисою цього району варто вважати деяке запізнювання розливів, у порівнянні з ділянками, що лежать вище. Це призводить до того, що рослинність розвивається в два етапи: до повіддя і після.
Насамперед упадає в око відносна бідність флористичного складу плавнів, що складається орієнтовно з 250 –300 видів, що являються більш-менш заплавовитривалими. Особливо відрізняється своєю бідністю дендрофлора плавнів, де з деревних порід значно поширена тільки верба біла й осокір; серед чагарників переважає трьох тичинкова лоза.
У заплаві середнього Дніпра досить часто зустрічається в'яз і дуб. Серед інших деревних порід можна зустріти украплення верби ломкої, тополі білої, бересту, груші, аморфи, рогоза (літопис заповідника,1996).