2.3.1.1. Психолінгвістичний принцип

Згідно з психолінгвістичним принципом мовні інтерференції поділяються залежно від наявності в них наміру з боку носіїв чи певних угруповань людей свідомо внести зміни у природний розвиток мови, тобто все залежить від того, чи ставлять за мету щось змінити у мові певні кола осіб, чи, все-таки, ті чи інші зміни у мові відбуваються спонтанно. Отже, за такими критеріями всі мовні інтерференції можна розділити на свідомі та підсвідомі.

Проте чіткої межі між свідомими та підсвідомими мовними інтерференціями не існує. Кожна зміна у мові чи втручання у її розвиток може містити в собі як чинники, що залежать від волі певних осіб, так і чинники, що не залежать від такої волі, тому багато видів мовних інтерференцій носить проміжний, перехідний характер, як, наприклад, мовна адаптація.

З іншого боку, у психолінгвістичній класифікації мовних інтерференцій присутня значна доля суб'єктивізму, через те що свідомі інтерференції можуть бути одночасно підсвідомими залежно від конкретних носіїв даної мови. Так, наприклад, мовна графізація та модернізація, що проводиться просвітниками під релігійним або політичним впливом, є, безумовно, свідомим втручанням у мову. Проте рядовими носіями цієї ж мови ці мовні зміни сприймалися як підсвідомі, й так само підсвідомо вони засвоювалися. Це пов'язано насамперед з тим, що для слухача сприйняття змісту є в цілому об'єктивне, в той час як для того, хто говорить, цей зміст є досить суб'єктивним [Кияк 1988, с. 88].

Незважаючи на те, що більшість видів мовних інтерференцій носить ось такий проміжний характер,— їх можна розподілити на дві визначені вище категорії, хоча б залежно від того, яка природа в тому чи іншому виді мовних інтерференцій превалює — свідома чи підсвідома.

Побудова нових термінів з точки зору психолінгвістики не є однорідним процесом. Заходи з термінологічної модернізації (комплексна розробка національних терміносистем, вибір мотивації кожної термінологічної одиниці, надання їм зовнішньої форми) та термінологічної стандартизації (штучна селекція наявних варіантів та затвердження одного з варіантів як термінологічного стандарту), безумовно, мають свідомий характер. З іншого боку, заповнення лакун при технічному перекладі, коли перекладач самостійно перекладає той чи інший незареєстрований термін на рідну мову, мають, радше, підсвідомий характер, через те що перекладач, як правило, не замислюється над зовнішньою формою нового терміна, а мотивацію він, здебільшого, запозичує з мови оригіналу. Тож, наприклад, англійський термін будь-який перекладач при відсутності даного терміна в галузевих словниках може без жодного свідомого наміру, навіть не підозрюючи, що це словосполучення є терміном, передати або як гранична вартість, або як маргінальна вартість. Це буде підсвідома побудова нового терміна. З іншого боку, у випадку, якщо група науковців, що займається укладенням словника з економічної термінології, має намір створити еквівалент даного терміна в українській мові, або якщо вони вибирають як стандарт один з двох згаданих вище варіантів перекладу — це вже буде свідоме втручання в терміносистему.