
- •1. Термін та його властивості
- •1.1. Поняття терміна та терміносистеми
- •1.1.1. Шляхи виникнення термінів
- •1.1.2. Визначення терміна
- •1.1.3. Поняття терміносистеми
- •1.1.4. Деякі семантичні особливості терміна
- •1.1.5. Словотворчі типи термінів
- •1.2. Професіоналізми та номенклатурні найменування
- •1.2.1. Професіоналізми
- •1.2.2. Номенклатурні найменування
- •2. Головні соціолінгвістичні тенденції становлення національних терміносистем
- •2.1. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики
- •2.2. Мовна адаптація та мовне планування
- •2.3. Мовні інтерференції та принципи їх класифікації
- •2.3.1. Екстралінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.1.1. Психолінгвістичний принцип
- •2.3.1.1.1. Підсвідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.1.2. Свідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.2. Соціолінгвістичний принцип
- •2.3.1.2.1. Комунікативні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2. Еталонні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.1. Релігійні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.2. Культурно-політичні мовні інтерференції
- •2.3.2. Лінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.2.1. Вплив на замкнені мовні системи
- •2.3.2.1.1. Фонетичні мовні інтерференції
- •2.3.2.1.2. Граматичні мовні інтерференції
- •2.3.2.2. Вплив на незамкнені мовні системи
- •2.3.2.2.1. Графічні мовні інтерференції
- •2.3.2.2.1.1. Пристосування писемності до мови
- •2.3.2.2.1.2. Вплив писемності на мову
- •2.3.2.2.1.3. Соціолінґвістичні чинники розвитку писемності
- •2.3.2.2.2. Лексичні мовні інтерференції
- •3.Лексичне значення, внутрішня форма та мотивація термінологічних одиниць
- •3.1. Поняття лексичного значення
- •3.1.1. Концепції лексичного значення в сучасній лінгвістиці. Поняття значення терміна
- •3.1.2. Дефініції як можливий засіб опису лексичного значення
- •3.1.3. Значення і поняття
- •3.1.4. Значення і розуміння
- •3.1.5. Значення і зміст
- •3.2. Внутрішня форма термінологічних одиниць
- •3.2.1. Внутрішня форма та етимологія
- •3.2.2. Імпліцитні внутрішні форми
- •3.2.3. Експліцитні внутрішні форми
- •3.2.4. Залежність між внутрішньою формою та лексичним значенням
- •3.3. Вмотивованість як лінгвістична катеґорія
- •3.3.1. Типологія вмотивованості
- •3.3.1.1. Внутрішня форма, значення та вмотивованість
- •3.3.1.2. Види вмотивованості
- •3.3.2. Змістова вмотивованість
- •3.4. Мотиваційні аспекти номінації
- •3.4.1. Довільно чи вмотивовано?
- •3.4.2. До чи після утворення понять?
- •3.4.3. Екстралінгвістичні чинники номінації
- •4.Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції
- •4.1. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць
- •4.2. Етимологічний аспект зовнішньої форми
- •4.2.1. Способи побудови нових термінів
- •4.2.1.1. Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови
- •4.2.1.2. Побудова термінів шляхом прямого запозичення
- •4.2.1.3. Інші способи побудови нових термінів
- •4.2.2. Шляхи термінологічних запозичень
- •4.2.2.1. Запозичення з класичних мов
- •4.2.2.2. Запозичення з сучасних європейських мов
- •4.2.2.3. Етимологічна паронімія
- •4.2.3.Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі
- •4.2.3.1. Мовні паралелі та проблема «фальшивих друзів перекладача»
- •4.2.3.2. Проблема визначення поняття інтернаціоналізму
- •4.2.3.3. Класифікація інтернаціоналізмів
- •4.2.3.4. Інтернацюналізми та ареальна лексика
- •4.2.3.5. Співвідношення інтернаціонального та національного
- •4.3. Графічний аспект зовнішньої форми
- •4.3.1. Принципи графічного оформлення нових термінів
- •4.3.1.1. Етимологічний принцип
- •4.3.1.2. Фонетичний принцип
- •4.3.2. Орфографічна міжмовна інтерференція
- •5.Термінологічне планування як складова частина мовного планування
- •5.1. Термінологічна модернізація та стандартизація
- •5.2. Механізм термінологічного планування
- •5.3. З історії термінологічного планування
- •5.3.1. Термінологічне планування в розвинених країнах
- •5.3.2. Термінологічне планування в країнах третього світу
- •5.3.3. Термінологічне планування в колишньому радянському союзі
- •5.3.4. Термінологічне планування в україні
- •5.4. Методичні рекомендації до побудови та стандартизації нових термінів
- •5.5. Методичні рекомендації щодо термінологічного планування в україні
- •5.6. Принципи укладання багатомовних тлумачних словників економічних термінів та побудови української фахової термінології
- •5.7. До питання про відтворення українських слів латинкою та концепцію української латинки
- •Література
5.6. Принципи укладання багатомовних тлумачних словників економічних термінів та побудови української фахової термінології
Викладені вище статистичні дані знайшли своє практичне застосування при укладанні багатомовних тлумачних словників економічних термінів та побудові української галузевої фахової термінології. Відсоткове співвідношення інтернаціональних та національних елементів послужило орієнтиром при відборі в українській термінології синонімічних варіантів тих чи інших термінологічних одиниць.
Ці засади можуть лягти в основу термінологічного планування в Україні, особливо в умовах лексикографічного буму, п з'явилася велика кількість термінологічних словників, які, каль, не відповідають єдиній концепції [Кияк 1994; Іваний, Кияк 1995].
Представники нашої лексикографічної школи укладають словники, шукаючи розумний компроміс між надмірною космополітизацєю, характерною для російських однокомпонентних термінів, і одного боку, та надмірним пуризмом німецької мови.
Серед головних засад побудови українських однокомпонентних та багатокомпонентних термінів найважливіша полягає в дохідності позбутися «полону» російського посередництва, її механічно не повторювати помилок, характерних для російських термінів. Це викликає необхідність урахування етимології іншомовних слів [Д'яков, Кияк 19953], що дасть можливість уникнути побудови зовнішньої форми іншомовних термінотворень, через посередництво третіх мов, головним чином англійської чи російської. Відновлення слова в його первинній формі дозволить зберегти семантичний ряд однокореневих терміноелементів, уникаючи, таким чином, етимологічної паронімії, та не допустити спотворення греко-латинських коренів.
Знання галузевими фахівцями етимології іншомовних термоелементів дозволить краще зрозуміти їхню мотивацію та пікнути, таким чином, їх неправильного вживання. Тому в ніх словниках ми обов'язково давали етимологію заголовних мі іншомовного походження.
Зараз власне українські принципи стандартизації ще остаточно не розроблені, тому ми вважаємо, що укладання подібні х словників сприятиме цьому процесові. Подібні завдання, зокрема, два словника з нашої серії термінологічних словників — російсько-українсько-англійський словник економних термінів та чотиримовний тлумачний словник термінів ринкової економіки, підготовлені за сприяння Державного комітету України з питань науки та технологій, а також Харків-кого лексикографічного товариства. Ці словники розраховані насамперед на фахівців — економістів, бухгалтерів, бізнесменів, вони можуть також бути корисні викладачам та студентам економічних спеціальностей вузів. Російсько-українсько-англійський навчальний словник економічних термінів [Дрозд, Дубичинський, Д'яков 1997] включає 2500 найуживаніших економічних термінів та термінологічних словосполучень.
Проте громіздка структура не влаштовувала видавництво через численні технічні вади. По-перше, іншомовні еквіваленти термінологічних словосполучень не завжди вдавалося розмістити на одному рівні. По-друге, весь словник являв собою у комп'ютерному варіанті суцільну таблицю, що дуже уповільнювало роботу, спричиняючи зависання комп'ютера. А головне, ця структура була міцно прив'язана до формату А4, що не давало можливості зробити зручний для користування кишеньковий формат словника. Тому у видавництві Києво-Могилянської академії, де цей словник вийшов, нам запропонували традиційну структуру словника (в один стовпчик, але у дві колонки), за схемою: російський термін — його український еквівалент — його англійський еквівалент — його етимологія — термінологічні словосполучення з перекладом на українську та англійську мови — тлумачення російською мовою — тлумачення українською мовою. На таку структуру ми погодились.
Українсько-російсько-анґлійсько-німецький тлумачний словник термінів ринкової економіки має обсяг понад 2000 термінів з різних галузей ринкової економіки. Спочатку структура словника виглядала за аналогією зі словником з інформатики [Іваницький, Кияк 1995].
Українські терміни в обох словниках розташовані як за алфавітним, так і за гніздовим принципом, що полегшить та прискорить пошук потрібного слова, бо гніздовий принцип часто буває дуже суб'єктивним, адже при цьому кожне слово може виявитись ключовим. Кожен термін має свій порядковий номер, що дає змогу пропонувати алфавітні покажчики відповідних російських, англійських та німецьких термінів, а також українських термінів за чисто алфавітним принципом. Тим самим, ці словники можна використовувати як тлумачні та перекладні на будь-яку з запропонованих мов, а також як економічні розмовники.
За основу відбору та формування українських термінів ми брали фактор поширеності терміна в інших мовах та показник його вмотивованості [Іваницький, Кияк 1995].
У галузі правопису ми також намагалися відновити історичну справедливість та повернути літеру Гна її законне місце, вживаючи її послідовно на місці літери д у європейських мовах, включаючи слова грецького походження. З іншого боку, ми не копіювали російське х на місці європейського х, тому пропонували писати й вимовляти гедж, голдинґ, гайринґ, але ноу-хау, оскільки останній термін є добре засвоєним.
Користуючись можливістю врахування досвіду інших національних термінологій, аби уникнути їх похибок, ми сформували свої принципи побудови українських терміносистем, спираючись, по-перше, на досвід провідних мов світу, по-друге, на позитивні сторони радянської термінологічної школи, по-третє, на досвід українського термінотворення в Україні та за її межами [Кияк 1994].