- •1. Термін та його властивості
- •1.1. Поняття терміна та терміносистеми
- •1.1.1. Шляхи виникнення термінів
- •1.1.2. Визначення терміна
- •1.1.3. Поняття терміносистеми
- •1.1.4. Деякі семантичні особливості терміна
- •1.1.5. Словотворчі типи термінів
- •1.2. Професіоналізми та номенклатурні найменування
- •1.2.1. Професіоналізми
- •1.2.2. Номенклатурні найменування
- •2. Головні соціолінгвістичні тенденції становлення національних терміносистем
- •2.1. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики
- •2.2. Мовна адаптація та мовне планування
- •2.3. Мовні інтерференції та принципи їх класифікації
- •2.3.1. Екстралінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.1.1. Психолінгвістичний принцип
- •2.3.1.1.1. Підсвідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.1.2. Свідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.2. Соціолінгвістичний принцип
- •2.3.1.2.1. Комунікативні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2. Еталонні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.1. Релігійні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.2. Культурно-політичні мовні інтерференції
- •2.3.2. Лінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.2.1. Вплив на замкнені мовні системи
- •2.3.2.1.1. Фонетичні мовні інтерференції
- •2.3.2.1.2. Граматичні мовні інтерференції
- •2.3.2.2. Вплив на незамкнені мовні системи
- •2.3.2.2.1. Графічні мовні інтерференції
- •2.3.2.2.1.1. Пристосування писемності до мови
- •2.3.2.2.1.2. Вплив писемності на мову
- •2.3.2.2.1.3. Соціолінґвістичні чинники розвитку писемності
- •2.3.2.2.2. Лексичні мовні інтерференції
- •3.Лексичне значення, внутрішня форма та мотивація термінологічних одиниць
- •3.1. Поняття лексичного значення
- •3.1.1. Концепції лексичного значення в сучасній лінгвістиці. Поняття значення терміна
- •3.1.2. Дефініції як можливий засіб опису лексичного значення
- •3.1.3. Значення і поняття
- •3.1.4. Значення і розуміння
- •3.1.5. Значення і зміст
- •3.2. Внутрішня форма термінологічних одиниць
- •3.2.1. Внутрішня форма та етимологія
- •3.2.2. Імпліцитні внутрішні форми
- •3.2.3. Експліцитні внутрішні форми
- •3.2.4. Залежність між внутрішньою формою та лексичним значенням
- •3.3. Вмотивованість як лінгвістична катеґорія
- •3.3.1. Типологія вмотивованості
- •3.3.1.1. Внутрішня форма, значення та вмотивованість
- •3.3.1.2. Види вмотивованості
- •3.3.2. Змістова вмотивованість
- •3.4. Мотиваційні аспекти номінації
- •3.4.1. Довільно чи вмотивовано?
- •3.4.2. До чи після утворення понять?
- •3.4.3. Екстралінгвістичні чинники номінації
- •4.Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції
- •4.1. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць
- •4.2. Етимологічний аспект зовнішньої форми
- •4.2.1. Способи побудови нових термінів
- •4.2.1.1. Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови
- •4.2.1.2. Побудова термінів шляхом прямого запозичення
- •4.2.1.3. Інші способи побудови нових термінів
- •4.2.2. Шляхи термінологічних запозичень
- •4.2.2.1. Запозичення з класичних мов
- •4.2.2.2. Запозичення з сучасних європейських мов
- •4.2.2.3. Етимологічна паронімія
- •4.2.3.Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі
- •4.2.3.1. Мовні паралелі та проблема «фальшивих друзів перекладача»
- •4.2.3.2. Проблема визначення поняття інтернаціоналізму
- •4.2.3.3. Класифікація інтернаціоналізмів
- •4.2.3.4. Інтернацюналізми та ареальна лексика
- •4.2.3.5. Співвідношення інтернаціонального та національного
- •4.3. Графічний аспект зовнішньої форми
- •4.3.1. Принципи графічного оформлення нових термінів
- •4.3.1.1. Етимологічний принцип
- •4.3.1.2. Фонетичний принцип
- •4.3.2. Орфографічна міжмовна інтерференція
- •5.Термінологічне планування як складова частина мовного планування
- •5.1. Термінологічна модернізація та стандартизація
- •5.2. Механізм термінологічного планування
- •5.3. З історії термінологічного планування
- •5.3.1. Термінологічне планування в розвинених країнах
- •5.3.2. Термінологічне планування в країнах третього світу
- •5.3.3. Термінологічне планування в колишньому радянському союзі
- •5.3.4. Термінологічне планування в україні
- •5.4. Методичні рекомендації до побудови та стандартизації нових термінів
- •5.5. Методичні рекомендації щодо термінологічного планування в україні
- •5.6. Принципи укладання багатомовних тлумачних словників економічних термінів та побудови української фахової термінології
- •5.7. До питання про відтворення українських слів латинкою та концепцію української латинки
- •Література
4.2.2.2. Запозичення з сучасних європейських мов
Пізніше роль «латини» стали відігравати сучасні європейські мови — спочатку французька, а потім англійська мова. Відповідно, вони також стали служити джерелом поповнення інтернаціональної термінологічної лексики, поруч з латиною та грекою, тому значна кількість міжнародних термінів протягом останнього часу увійшла до інтернаціонального лексичного фонду з цих та інших «нових» європейських мов [Скороходько 1963, с. 60].
Французька та англійська мови серед усіх інших європейських мов стали, фактично, найбільшими донорами у новітній історії європейських мов, через те що вони засвоїли латинську лексику в досить великому обсязі [Вгаип 1989, с. 163]. У XX столітті на зміну французькій мові поступово прийшла мова англійська, яка протягом останніх десятиліть набула дуже широкої популярності та майже повністю витіснила французьку мову з міжнародного спілкування. Інтернаціональна лексика англійського походження подолала межі європейсько-американського КІА та спостерігається зараз у багатьох мовах світу.
Це можна пояснити кількома причинами. Головна з них полягає в тому, що англомовні країни досягли величезних успіхів у економіці та поступово почали впливати на весь інший світ, причому не лише на країни третього світу, що розвиваються (деякі з них обрали американську модель як зразок для наслідування), але й на розвинуті країни Західної Європи та Японію. Це також частково пов'язано з тим, що всі основні англомовні країни, насамперед США та Велика Британія, опинилися серед переможців у Другій світовій війні і, таким чином, вони у повоєнні роки почали нав'язувати власні стандарти іншим, насамперед переможеним, країнам. Англійська мова, тим самим, стала сприйматися як мова переможців. До того ж, Британська імперія була свого часу однією з найбільших імперій, яка мала колонії в усіх частинах світу. Це також вплинуло на те, що в усіх частинах світу зустрічаються країни, де англійська мова є державною (офіційною), або, в крайньому разі, однією з офіційних.
Ще одна головна причина широкого розповсюдження англійської мови — це її надзвичайно проста граматика, завдяки чому англійська мова за своєю простотою перебуває серед усіх європейських мов поза конкуренцією. Це, безумовно, не могло не відбитися на розвитку національних терміносистем у мовах багатьох народів світу. Особливо це стосується таких галузей науки як економіка та інформатика. Англійська термінологія цих галузей послужила основою для формування відповідних термінологій в інших мовах.
Проте англійська фахова та загальнонаукова термінологія не позбавлена цілого ряду вад. Особливо це стосується американської технічної літератури, на що свого часу звернув увагу Е. Ф. Скороходько, а саме — на її засміченість жаргонізмами та «термінами» дуже обмеженої сфери вживання (наприклад, у межах однієї або кількох фірм). Хоча такі псевдотерміни іноді поступово стають справжніми термінами, набуваючи широкого розповсюдження [Скороходько 1963, с. 63].
Ще одна вада терміноелементів-англіцизмів, цілком нормальних за своєю зовнішньою будовою та фонетичним оформленням для англійської мови, але незвичних для носіїв інших мов, полягає в тому, що слова греко-латинського походження через складні фонетичні зміни в англійській мові досить часто спотворюються. Це приводить до того, що латинізми та еллінізми, що надходять в інші мови через посередництво англійської мови, втрачають семантичний зв'язок з однокореневими словами, які надійшли в ті мови безпосередньо з греки та латини. Такі слова носіями мов-реципієнтів не сприймаються як однокореневі. Особливо це стосується мов з нелатинською системою письма або при чисто фонетичному принципі написання запозичень, коли відсутнє єдине графічне оформлення.
Зараз у межах Європи, особливо Центральної Європи, тенденція йде до того, що поруч з англійською мовою іншою мовою міжнародного (або, точніше, регіонального) спілкування стає німецька мова, що пояснюється величезним впливом Німеччини та Австрії на даний регіон. Це, безумовно, відбивається на тому, що німецька мова через німецькомовну літературу набуває поширення в науці й техніці та впливає, таким чином, на національні терміносистеми. Німецько-анґлійський білінгвізм є, безумовно, явищем позитивним порівняно з безмежним пануванням англійської мови, не даючи можливості останній перетворитися на свого роду ложе Прокруста у процесі формування національних терміносистем, бо галузеві фахівці з даного регіону, володіючи як німецькою, так і англійською мовами, або, в крайньому разі, маючи справу як з німецькомовною, так і з англомовною літературою, мають можливість порівнювати відповідні німецькі та англійські еквіваленти та вибирати як зразок для побудови нових термінів у рідній мові найбільш вдалий варіант.