4.Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції

Головним об'єктом термінологічного планування є зовнішня форма терміна, яка, за словами Евґена Вюстера є конфігурацією терміна, його фізичною формою. Вона протистоїть внутрішній формі, тобто буквальному значенню (яке слід відрізняти від семантичного значення терміна, його дефініції). Зовнішня форма складається з фонетичної форми (тобто вимови) та письмової форми, причому остання має пріоритет над фонетичною для інтернаціональних термінів. Зовнішня форма визначається не значенням, а походженням [Шізіег 1985, с. 34-35].

О. О. Потебня називав зовнішню форму членороздільним звуком, змістом, який об'єктивується за допомогою звука на відміну від внутрішньої форми, яку він називав найближчим етимологічним значенням [цит. за: Кияк 1988, с. 12].

Ю. С. Маслов вважав, що зовнішня форма терміна — це його морфологічна структура та вимова. Вона залежить, безумовно, від внутрішньої форми відповідного терміна, тобто від його мотивації. Саме внутрішня форма служить тією ланкою, яка зв'язує значення терміна (його дефініцію) з зовнішньою формою [Маслов 1987, с. 113].

Форма мови перебуває у прямій залежності від змісту наукової думки [Будагов 1974, с. 124]. Зовнішня форма терміна формується на основі його внутрішньої форми, яка включає низку суттєвих ознак, що беруться до уваги при створенні нових термінів. Під зовнішньою формою терміна можна також розуміти зовнішній вигляд терміна, його графічне та лексичне оформлення. Виходячи з цього можна припустити, що зовнішня форма термінологічної одиниці включає два аспекти — етимологічний та графічний. Коли технічна термінологія планується свідомо, до уваги береться, як правило, гармонія між внутрішньою формою терміна та його значенням, на основі чого виводиться зовнішня форма [Канделаки 1977; Кияк 1988]. У європейських мовах термінологічна робота торкається, в основному, морфологічного рівня, отже, морфологія є чи не найголовнішим предметом термінологічної роботи, особливо в галузі словотвору (карбування нових термінів) [Вгогсі, Коисіпу 1980, с. 38]. До уваги береться також написання терміна залежно від правописних традицій тієї чи іншої мови, а також вибір джерела запозичення або вибір між інтернаціональним та національним.

4.1. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць

Всі термінологічні одиниці можна поділити на дві великі категорії — однокомпонентні та багатокомпонентні. Однокомпонентні терміни складаються лише з однієї лексичної одиниці. До складу багатокомпонентних термінів входять кілька лексичних одиниць. Причому терміни у вигляді складних слів теж вважаються багатокомпонентними.

Слід також відмітити, що критерієм для визначення того, чи є той чи інший термін однокомпонентним чи багатокомпонентним, служить не його зовнішня форма в якій-небудь конкретній мові, а інтернаціональна внутрішня форма. Якщо інтернаціональна внутрішня форма того чи іншого терміна складається з одного елемента, а еквівалент цього терміна в якій-небудь певній, конкретній мові складається з кількох елементів,— то, все одно, такий термін вважається однокомпонентним.

Однокомпонентні та багатокомпонентні терміни характеризуються різними структурними ознаками, тому кожен з типів цих термінів досліджувався окремо один від одного.

Однокомпонентні терміни можуть бути таких типів:

1. Абсолютні інтернаціоналізми, тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення зовнішньої форми при збереженні інтернаціонального значення

2. Квазіінтернаціоналізми з частковим пуризмом, тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення внутрішньої форми при різній (неінтернаціональній) зовнішній формі.

3. Неінтернаціональні терміни, утворені шляхом описового перекладу без збереження іншомовної мотивації (повний пуризм).

4. Неінтернаціональні запозичення, тобто терміни, утворені шляхом прямого неінторнаціонального запозичення зовнішньої форми без урахування інтернаціональної внутрішньої форми.

5. Терміни — часткові інтернаціоналізми, утворені шляхом прямого запозичення зовнішньої форми, али з іншим суфіксом.

6. Терміни — часткові інтернаціоналізми, утворені шляхом використання інтернаціонального слова для нового (інтернаціонального) значення.

7. Описові термінологічні словосполучення з використанням інтернаціонального елемента (за своєю природою це, радше, багатокомпонентні терміни, проти вони є еквівалентами однокомпонентних термінів, тому й розглядаються серед однокомпонентних.

8. Національні елементи, що стали інтернаціоналізмами (окремий випадок абсолютних інтернаціоналізмів.

9. Терміни, утворені шляхом прямого неінтернаціонального запозичення зовнішньої форми, але зі збереженням інтернаціональної внутрішньої форми (квазіінтернаціоналізми).

10. Гібридні терміни, утворені з інтернаціонального елемента та елемента рідної мови (коренів, префіксів чи суфіксів).

11. Терміни, утворені з іншомовного (неінтернаціонального) елемента (корінь, префікс, суфікс) та елемента рідної мови (внутрішньомовні лексичні одиниці).

Крім того, досліджувалось також графічне оформлення однокомпонентних інтернаціональних та просто іншомовних термінів, зокрема до уваги бралися такі графічні відтінки:

Іншомовні елементи з повним збереженням оригінального написання (тільки для мов з латинською основою).

Іншомовні елементи з частковим збереженням оригінального написання (тільки для мов з латинською основою).

Іншомовні елементи без збереження оригінального написання (тільки для мов з латинською основою).

Іншомовні елементи зі штучним відтворенням оригінальної форми.

Запозичення через посередництво третіх мов.

Інтернаціональні терміни з національним варіантом латинського суфікса.

Інтернаціональні терміни з додаванням суфікса рідної мови.

Багатокомпонентні терміни можна розподілити залежно від наявності чи відсутності інтернаціональної внутрішньої форми, а також залежно від наявності чи відсутності інтернаціональних коренів. Інтернаціональність внутрішньої форми багатокомпонентних термінів полягає у спільності загальної схеми та наявності спільних складових частин, які можуть, у свою чергу, бути як інтернаціональними, так і національними. При цьому порядок слів, закінчення, спосіб поєднання компонентів (карбування одного слова шляхом складання основ чи утворення термінологічного словосполучення) та інші ознаки, що пояснюються особливостями граматичної будови тієї чи іншої мови, до уваги не беруться. Ступінь інтернаціональності зовнішньої форми визначається наявністю чи відсутністю інтернаціональних коренів.

Отже, багатокомпонентні терміни, залежно від ступеня їх інтернаціональності, можна розподілити за такими категоріями (та підкатегоріями, що залежать від двох нюансів, а саме — від додавання до інтернаціонального термінологічного словосполучення національних елементів та від вилучення з інтернаціонального термінологічного словосполучення одного чи кількох елементів):

А. Терміни, утворені шляхом буквального перекладу інтернаціонального словосполучення, тобто прямого калькування інтернаціональної внутрішньої форми, з повним збереженням інтернаціональних коренів.

1. З додаванням національного компонента.

В. Терміни, утворені шляхом буквального перекладу інтернаціонального словосполучення, тобто прямог о калькування інтернаціональної внутрішньої форми, з частковим збереженням інтернаціональних коренів.

1.З додаваннях національного компонента.

2.З вилученням деяких компонентів.

С. Терміни, утворені шляхом буквального перекладу інтернаціонального словосполучення, тобто прямого калькування інтернаціональної внутрішньої форми, без збереження інтернаціональних коренів.

1.З додаванням національного компонента.

2.З вилученням деяких компонентів (у процесі дослідження таких термінів не спостерігалося).

D. Терміни, утворені шляхом описового перекладу інтернаціонального словосполучення без збереження інтернаціональної внутрішньої форми, але з частковим збереженням інтернаціональних коренів

Е. Терміни, утворені шляхом описового перекладу інтернаціонального словосполучення без збереження інтернаціональної внутрішньої форми, без збереження інтернаціональних коренів

Для виявлення ступеня інтернаціональності економічних термінів, а також відсоткового співвідношення інтернаціонального та національного в цих термінах стосовно різних мов було досліджено понад 2000 термінів ринкової економіки в англійській, німецькій та російській мовах. Проте, щоб запобігти суб'єктивізмові в підборі термінів для аналізу, ми вважали за необхідне продемонструвати відсоткове співвідношення інтернаціональних та національних елементів у середньому на 600 термінологічних одиниць. При цьому нами бралися довільно будь-які 600 термінів паралельно в англійській, німецькій та російській мовах. У процесі аналізу було помічено, що відсоткове співвідношення різних типів термінів у кожному наборі з шестисот термінів є приблизно однаковим (розбіжності в однаковому наборі різних термінів становлять не більше ніж 5%. Ми, таким чином, прослідкували, які типи термінологічни одиниць припадають в середньому на кожні 600 термінів. Одно компонентні та багатокомпонентні терміни досліджувалік і окремо. Різна кількість досліджених терміноелементів у тій чи іншій мові пояснюється тим, що в одній з трьох мов той чи інший термін може мати один чи навіть кілька синонімів (кількість синонімів для одного й того ж терміна в різних мовах є різною), які теж у процесі дослідження бралися до уваги, в інших випадках однокомпонентний термін в одній мові може мати, багатокомпонентні еквіваленти в інших мовах. Або в ми жах однієї мови можуть існувати однокомпонентні терміни з багатокомпонентними синонімами.