1.1.5. Словотворчі типи термінів

Для словотворчої архітектоніки термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць. Можна запропонувати таку класифікацію словотворчих типів термінів.

А). Терміни – кореневі слова:

1. корінна непохідна лексика (ніс);

2. запозичена непохідна лексика (атом).

В). Похідна лексика:

1. терміни, утворені за допомогою суфіксації;

2. терміни, утворені за допомогою префіксації.

С). Терміни — складні слова (самоокупність).

D). Терміни-словосполучення (обчислювальна машина). Слід відзначити той факт, що багато лінгвістів не визнають наявності у мові багато основних термінів, називаючи їх концептуальними об'єднаннями. Такий погляд повинен перевірятися вимогами до терміна, наведеними вище: якщо всіх вимог дотримано, то нема підстав відмовляти термінові в його термінологічності незалежно від його лексичної довжини.

Е). Терміни-абревіатури (РОЦ — регіональний обчислювальний центр).

F). Літерні умовні позначення (гамма-випромінювання).

G). Символи (знаки) — наприклад, математичні, хімічні, астрономічні та інші символи.

Н). Номенклатура.

1.2. Професіоналізми та номенклатурні найменування

1.2.1. Професіоналізми

Проблема розмежування професійної лексики і термінології залишається досить складною. Одні лінгвісти цілять знак рівняння між ними, інші їх чітко диференціюють і треті кажуть про наявність деяких спільних рис між ними.

Перший погляд представляє М. М. Шанський, який стверджує, що професіоналізми означають спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці, виробничі процеси, тому їх називають також термінами [Шанский 1972, с. 124].

Другий підхід можна зрозуміти, якщо врахувати той факт, що спільними рисами для термінології та професійної лексики є значення та утворення на даній основі специфічних лексико-семантичних систем, обмеження кількості користувачів даною лексикою і сфер вживання.

Ці дві спроби чітко розмежовують М. Д. Степанова, яка вважає, що професійний словник за своїм складом пов'язаний головним чином з архаїчною лексикою. Логічним вважається, що розвиток машиного виробництва, нової техніки істотно звузив сферу професійних субмов. Але прихильники даного погляду є занадто категоричними в тому, що професіоналізми відрізняються більшою емоційністю порівняно з термінами, що термінологічні поняття є точнішими. Недостатньо аргументованим є також і твердження про територіальну обмеженість професійної лексики.

Іншою послідовнішою є концепція про номінацію найдавніших понять, котрі належать до трудової та виробничої діяльності, термінами та існування у зв'язку з цим відповідно термінології. Таким чином, проблема більшої архаїчності професійної лексики втрачає свою релевантність. С. Д. Шелов справедливо відзначає, що спеціальна лексика трудової діяльності часто випереджає спеціалізацію та професіоналізацію праці; у цьому розумінні терміни як спеціальні, тематично обмежені позначення здаються не новішими, а, навпаки, давнішими за професійну лексику [Шелов 1984, с. 80].

Доцільним є розмежування професіоналізмів і термінів, котрі разом становлять поняття спеціальної субмови. Межуючи одне з одним, терміни, проте, мають більш впорядкований та нормалізований характер, у той час як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які вживаються вузьким колом фахівців, причому, переважно в розмовній мові. Незважаючи на ці істотні відмінності, між цими двома сферами лексики існує безперервний взаємообмін, і професіоналізм може існувати також і як синонім терміна.