- •1. Термін та його властивості
- •1.1. Поняття терміна та терміносистеми
- •1.1.1. Шляхи виникнення термінів
- •1.1.2. Визначення терміна
- •1.1.3. Поняття терміносистеми
- •1.1.4. Деякі семантичні особливості терміна
- •1.1.5. Словотворчі типи термінів
- •1.2. Професіоналізми та номенклатурні найменування
- •1.2.1. Професіоналізми
- •1.2.2. Номенклатурні найменування
- •2. Головні соціолінгвістичні тенденції становлення національних терміносистем
- •2.1. Роль перекладу в поповненні термінологічної лексики
- •2.2. Мовна адаптація та мовне планування
- •2.3. Мовні інтерференції та принципи їх класифікації
- •2.3.1. Екстралінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.1.1. Психолінгвістичний принцип
- •2.3.1.1.1. Підсвідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.1.2. Свідомі мовні інтерференції
- •2.3.1.2. Соціолінгвістичний принцип
- •2.3.1.2.1. Комунікативні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2. Еталонні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.1. Релігійні мовні інтерференції
- •2.3.1.2.2.2. Культурно-політичні мовні інтерференції
- •2.3.2. Лінгвістичні принципи класифікації
- •2.3.2.1. Вплив на замкнені мовні системи
- •2.3.2.1.1. Фонетичні мовні інтерференції
- •2.3.2.1.2. Граматичні мовні інтерференції
- •2.3.2.2. Вплив на незамкнені мовні системи
- •2.3.2.2.1. Графічні мовні інтерференції
- •2.3.2.2.1.1. Пристосування писемності до мови
- •2.3.2.2.1.2. Вплив писемності на мову
- •2.3.2.2.1.3. Соціолінґвістичні чинники розвитку писемності
- •2.3.2.2.2. Лексичні мовні інтерференції
- •3.Лексичне значення, внутрішня форма та мотивація термінологічних одиниць
- •3.1. Поняття лексичного значення
- •3.1.1. Концепції лексичного значення в сучасній лінгвістиці. Поняття значення терміна
- •3.1.2. Дефініції як можливий засіб опису лексичного значення
- •3.1.3. Значення і поняття
- •3.1.4. Значення і розуміння
- •3.1.5. Значення і зміст
- •3.2. Внутрішня форма термінологічних одиниць
- •3.2.1. Внутрішня форма та етимологія
- •3.2.2. Імпліцитні внутрішні форми
- •3.2.3. Експліцитні внутрішні форми
- •3.2.4. Залежність між внутрішньою формою та лексичним значенням
- •3.3. Вмотивованість як лінгвістична катеґорія
- •3.3.1. Типологія вмотивованості
- •3.3.1.1. Внутрішня форма, значення та вмотивованість
- •3.3.1.2. Види вмотивованості
- •3.3.2. Змістова вмотивованість
- •3.4. Мотиваційні аспекти номінації
- •3.4.1. Довільно чи вмотивовано?
- •3.4.2. До чи після утворення понять?
- •3.4.3. Екстралінгвістичні чинники номінації
- •4.Зовнішня форма термінологічних одиниць у світлі теорії про мовні інтерференції
- •4.1. Структурна класифікація зовнішньої форми термінологічних одиниць
- •4.2. Етимологічний аспект зовнішньої форми
- •4.2.1. Способи побудови нових термінів
- •4.2.1.1. Побудова термінів шляхом використання внутрішніх ресурсів мови
- •4.2.1.2. Побудова термінів шляхом прямого запозичення
- •4.2.1.3. Інші способи побудови нових термінів
- •4.2.2. Шляхи термінологічних запозичень
- •4.2.2.1. Запозичення з класичних мов
- •4.2.2.2. Запозичення з сучасних європейських мов
- •4.2.2.3. Етимологічна паронімія
- •4.2.3.Інтернаціональне та національне в термінотворчому процесі
- •4.2.3.1. Мовні паралелі та проблема «фальшивих друзів перекладача»
- •4.2.3.2. Проблема визначення поняття інтернаціоналізму
- •4.2.3.3. Класифікація інтернаціоналізмів
- •4.2.3.4. Інтернацюналізми та ареальна лексика
- •4.2.3.5. Співвідношення інтернаціонального та національного
- •4.3. Графічний аспект зовнішньої форми
- •4.3.1. Принципи графічного оформлення нових термінів
- •4.3.1.1. Етимологічний принцип
- •4.3.1.2. Фонетичний принцип
- •4.3.2. Орфографічна міжмовна інтерференція
- •5.Термінологічне планування як складова частина мовного планування
- •5.1. Термінологічна модернізація та стандартизація
- •5.2. Механізм термінологічного планування
- •5.3. З історії термінологічного планування
- •5.3.1. Термінологічне планування в розвинених країнах
- •5.3.2. Термінологічне планування в країнах третього світу
- •5.3.3. Термінологічне планування в колишньому радянському союзі
- •5.3.4. Термінологічне планування в україні
- •5.4. Методичні рекомендації до побудови та стандартизації нових термінів
- •5.5. Методичні рекомендації щодо термінологічного планування в україні
- •5.6. Принципи укладання багатомовних тлумачних словників економічних термінів та побудови української фахової термінології
- •5.7. До питання про відтворення українських слів латинкою та концепцію української латинки
- •Література
2.3.1.2.2.2. Культурно-політичні мовні інтерференції
«Відомо, що будь-яка національна мова як засіб спілкування, як мова науки та освіти, як засіб висловлення національної культури розвивається на противагу мові релігії сакральній мові, тобто засобові консолідації релігійної громади. Формування нації вимагає реалізації у мові нового змісту, вільного від вантажу старих асоціацій, які властиві змістові, відображеному сакральною мовою. Тому становлення науки завжди пов'язано з певними мовними змінами, зумовленими процесом демократизації мови, з утворенням загальнонаціональної літературної мови».
Протягом останніх двох століть релігія вже не відіграє такої значної ролі у розвитку мови. В. К. Журавльов з цього приводу писав, що у середні віки «межі та епіцентри культурно-історичних ареалів визначалися релігійними факторами. Нині, у кінці XX століття самостійніше значення мають політичні, культурні та соціально-економічні взаємовідносини між народами та державами» [Журавлев 1982, с. 133]. Особливо яскраво ці чинники відбиваються на розвитку писемності. Використання латинізованих алфавітів для таких мов, як румунська, турецька, малайська, свагілі та для багатьох інших мов, що знаходяться поза західноєвропейським (католицьким) культурно-історичним ареалом, свідчить про те, що ці алфавіти було створено для цих мов під впливом не релігії, а чогось іншого — скоріше, це була просто орієнтація на Європу, на провідні європейські мови.
Процеси, що мають місце зараз у лексиці (включаючи науково-технічну та суспільно-політичну термінологію), коли мови світу роблять прямі запозичення не з відповідних сакральних мов, а з живих європейських мов — теж свідчення того, що релігія тут ні до чого. Формування єдиного лексичного фонду п багатьох європейських та неєвропейських мовах — це, радше, намагання цих країн інтегруватися у світове суспільство. Всі ці чинники так чи інакше пов'язані з мовним плануванням.
Процеси мовного планування у колишньому Радянському Союзі теж відбувалися під впливом певних політичних чинників. Це можна простежити на прикладі зміни систем письма залежно від тієї чи іншої політичної кон'юнктури.
Схема 1. Співвідношення соціолінгвістичного та психолінгвістичного принципів класифікації
Соціолінгвістичні інтерференції |
Психолінгвістичні інтерференції |
|
|
Підсвідомі |
Свідомі |
Комунікативні |
Найбільш типові |
Мають місце |
Еталонні |
Мають місце |
Найбільш типові |
У другій половині 20-х років пов'язано з мріями про світову революцію та з намаганнями створити єдиний «пролетарський латинізований алфавіт» (у той же період висувалися проекти латинізації російської та української мов). Але у кіпці 30-х років усі мови з латинізованою абеткою було переведено на кирилицю теж виходячи з політичних міркувань [Ріегтап 1991].
2.3.2. Лінгвістичні принципи класифікації
За лінгвістичним принципом, тобто залежно від того, в якому мовному аспекті мовні інтерференції спостерігаються, їх можна розділити на графічні (тобто ті, що відбиваються на розвитку писемності або впливають на графічне оформлення лексичних елементів) та лексичні (тобто ті, що підбиваються на розвитку лексики, а також на шляху поповнення лексичного фонду новими елементами). Підсвідомі інтерференції можуть бути також фонетичними та граматичними.