- •Розділ 1. Організація тренінгу
- •Структура проведення тренінгу
- •Розділ 2. Змістовна структура тренінгу Частина 1. Складання фінансової звітності банку
- •1. 1 Загальні правила підготовки фінансової звітності банку
- •Щоденна
- •Місячна
- •Квартальна
- •1. 2. Порядок складання щоденного балансу банку
- •Форма перевірочного балансу банку
- •Форма балансу банку (щоденна)
- •1. 3. Порядок складання квартальної (проміжної) фінансової звітності банку
- •Кореляція статей звіту «Баланс» з рахунками Плану рахунків банку
- •Кореляція статей «Звіту про фінансові результати» з рахунками Плану рахунків банку
- •Частина 2. Аналіз фінансового стану банку
- •Аналіз фінансового стану банку
- •Аналіз показників фінансового стану банку:
- •2.1 Аналіз фінансової стійкості
- •2.2. Аналіз ділової активності
- •2.3. Аналіз ліквідності банку
- •Розділ 3. Захист та оцінка результатів тренінгу
- •Список рекомендованих джерел
- •Перевірочний баланс «Банку» станом на 31 грудня 2011 року
- •Баланс «Банку» станом на 31 грудня 2011 року
- •Баланс «Банку» за IV квартал 2011 року
- •Звіт про фінансові результати «Банку» за IV квартал 2010 року
Частина 2. Аналіз фінансового стану банку
Важливою особливістю фінансового аналізу в банках є те, що діяльність останніх у більшій мірі, ніж економічних суб’єктів, пов’язана з процесами та явищами, які відбуваються в тому середовищі, в якому фони функціонують. Тому здійснення аналізу в банку повинно передувати аналізу оточуючого його фінансово-політичного, ділового та економічного середовища. При цьому необхідно враховувати і тенденції, які притаманні світовій економіці в цілому, а не тільки рівню розвитку власної держави.
Одним із центральних завдань фінансового аналізу у комерційному банку є загальна оцінка економічної ефективності його діяльності, яка включає в себе аналіз фінансових результатів і фінансового стану банку. Тому в банках, у яких фінансове управління є переважаючим, а інші його види, наприклад організаційно-технологічне управління операціями, не займають значної питомої ваги в управлінні в цілому, така оцінка може здійснюватися, з однієї сторони, на основі системного аналізу фінансових результатів і фінансового стану банку. З іншої сторони, ефективність системи управління може оцінюватись за допомогою спеціальних, наприклад, кількісних методів фінансового аналізу.
У тих випадках, коли оцінка ефективності діяльності банку є ретроспективною, поточною або оперативною, фінансовий аналіз базується як на даних бухгалтерського обліку та звітності, так і на іншій економічній та фінансовій інформації. При цьому, окрім аналізу ефективності власної діяльності, складовою частиною аналізу в банках є аналіз фінансових звітів клієнтів, партнерів, позичальників, як важливий елемент процесу надання кредитів, наступного контролю їх повернення і здійснення спільної діяльності.
Однією із основних цілей комерційного банку, як і будь-якого іншого господарюючого об’єкту, є отримання бажаних для нього фінансових результатів, при дотриманні встановлених обмежень діяльності. В свою чергу, ступінь дотримання банком у своїй діяльності існуючих обмежень (мінімального розміру абсолютного і відносного розміру капіталу, рівня притаманних активам ризиків і ліквідності, вартості залучення зобов’язань, рівня різних видів ризиків, притаманних банківській діяльності тощо) відображається в узагальнюючій фінансово-економічній характеристиці банку – його фінансовому стані. Тому однією із основних цілей управління банком є забезпечення відповідних умов для отримання бажаних фінансових результатів при підтримці одночасно необхідного рівня його фінансового стану. Фінансовий аналіз у комерційному банку дозволяє оцінити ступінь досягнення цілей фінансового управління та його ефективності, а також рівень фінансового стану банку в цілому.
Узагальнюючою комплексною характеристикою діяльності банку та якості його системи управління є фінансовий стан банківської установи. Параметри цього стану не є постійною величиною, а весь час змінюються, особливо в мовах фінансової кризи. Одна їх частина аналізує фінансовий стан банку з позиції його короткострокової перспективи (за допомогою аналізу відповідних фінансових коефіцієнтів – короткострокової ліквідності, платоспроможності), інша – з позиції середньострокового та довгострокового розвитку, що визначається структурою джерел фінансування банку (власного, залученого і позиченого капіталу), необхідних йому для здійснення ефективної діяльності. Окремі показники (наприклад, власний капітал, накопичений за час функціонування банку) оцінює фінансовий стан одночасно і з поточної, і з перспективної, а також і з ретроспективної позиції.
Отже, фінансовий стан банку визначається загальним рівнем ефективності управління його активами і пасивами (як балансовими, так і позабалансовими), і відображається в кінцевому підсумку в основних показниках, які характеризують фінансовий стан.
Оскільки фінансовий стан банку в цілому залежить від загальної ефективності управління його активами і пасивами, оцінка обраної банком схеми, у відповідності з якою він здійснює залучення і розміщення ресурсів, в значній мірі визначає ефективність управління банком та, як наслідок, рівень його фінансового стану.
Стратегії, теорії та методи управління активами, пасивами і ліквідністю являють собою методологічну основу аналізу фінансового стану комерційного банку, тому фінансовий стан являє собою узагальнюючу характеристику ефективності управління фінансовою та господарською діяльністю банку, тобто його активами і пасивами. При цьому якість і скоординованість управління активами і пасивами банку відображаються у системі основних показників фінансового стану банку (рис. 2.1).
