
- •Лабораторна робота №2 Тема: Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.
- •Вимірювання вертикальних кутів.
- •Лабораторна робота №3 Тема: Повірки та юстировки теодоліта.
- •Лабораторна робота №4 Тема: Компарування металевих рулеток та вимірювання довжин сторін в полігонометрії
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Теодолітна полігонометрична зйомка
- •Відомість обчислення координат
- •Тема: Теодолітна зйомка контурів.
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Тахеометрична зйомка
- •Лабораторна робота №8 Тема. Будова нівеліра н3, відлік по рейці. Повірки нівеліра.
- •Лабораторна робота №9 Тема: Нівелювання пунктів теодолітного ходу.
- •Лабораторна робота №10. Тема: Нівелювання профілю траси
Відомість обчислення координат
№ кутів |
Величини кутів |
Дирекційні кути |
Румби |
Гориз. пролож. сторін |
Прирости координат
|
Координати |
|
|||||||||||||||||||||||||
Виміряні |
Виправлені |
обчислені
|
виправлені |
± |
X |
± |
Y |
|
||||||||||||||||||||||||
º |
' |
º |
' |
º |
' |
назв. |
º |
' |
м |
± |
Δx |
Δy |
± |
Δx |
Δy |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Σβф= |
Σβв= |
|
|
|
Σd= |
ΣΔxв= |
ΣΔyв= |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Σβт= |
|
|
|
|
|
ΣΔx0= fx= |
ΣΔy0= fy= |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
fβф = |
|
|
|
|
|
fs= |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
fβдоп= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оформлення планшету.
Планшет виконують добре загостреним креслярським олівцем на спеціальному креслярському папері. При побудові плану насамперед будують координатну сітку. Для цього застосовують спеціальну лінійку Дробишева (рис.5.2). Це металева лінійка з одним скошеним краєм і шістьма вирізами посередині. Один з країв кожного вирізу скошений: у першого вирізу, позначеного нулем, - по прямій лінії, а в усіх - по дугах кіл з радіусами 10, 20, 30 40 і 50 см від початкового. Кінець лінійки скошено по дузі радіуса, який дорівнює довжині діагоналі квадрата з стороною 50 см. З допомогою такої такої лінійки можна побудувати сітку квадратів з довжинами сторін в 10 см розміром 50x50 см.
Рис.5.2. Лінійка Дробишева
Для побудови сітки квадратів лінійку кладуть паралельно нижньому краю аркуша паперу і, відступивши від нього 5-6 см. проводять по скошеному краю лінійки тонку лінію і, зсунувши лінійку серединами вирізів на цю лінію, перетинають прокреслену пряму штрихами по скошеному краю кожного вирізу (рис. 5.3).
Рис.5.3.Побудова сітки квадратів
Укладають лінійку вздовж лівого краю аркуша (рис.4), суміщують нульовий штрих з точкою А (перетин прямої з крайнім лівим штрихом), водночас стежать, щоб вісь лінійки була приблизно перпендикулярна до прямої АВ, і проводять штрихи по кожному скошеному вирізу. Потім кладуть лінійку по діагоналі (рис. 5.5), сумістивши нульовий штрих з крайнім правим штрихом у точці В.
Рис 5.4. Побудова сітки квадратів
Рис.5.5. Побудова сітки квадратів
Прокреслюють дугу на кінці лінійки перетнувши останній верхній штрих у точці С. таким чином побудовано прямий кут з вершиною в точці А і сторонами довжиною в 50 см. точно так само будують прямий кут з вершиною в точці В (рис. 5.6), для чого перекладають лінійку спочатку до лінії ВД (приблизно перпендикулярно лінії ВА) і проводять штрихи, а потім по діагоналі АД.
Перевіряють правильність побудови сітки координат, для чого лінійку кладуть за напрямком СД, суміщують нульовий штрих з точкою С, проводять штрихи по кожному скошеному вирізу і останній повинен співпасти в точці Д, відхилення можна допустити не більше 0,2 мм.
Рис.5.6. Побудова сітки квадратів
Одержані протилежні штрихи з'єднують тонкими лініями, проведеними по скошеному краю лінійки.
Сітку координат (рис. 5.7) необхідно будувати дуже точно, бо помилки в сітці позначаються при складанні плану. Для контролю побудови координатної сітки перевіряють циркулем - вимірником рівність діагоналей усіх квадратів.
Координатну сітку оцифровують, намічаючи початок координат в залежності від масштабу плану і найменших величин координат точки зйомочного обгрунтування. Наприклад: Xmin=6194,34 м, Ymin=4026,72 м а план необхідно скласти в масштабі 1:2000. Оцифровку абсцис необхідно починати з 6000 м, а ординат - з 4000 м. Надписують координати вершин квадратів в кілометрах (рис. 5.7).
Для нанесення на папір точок за координатами спочатку визначають в якому квадраті вона розміститься. Наприклад: координати точок 5 і 6:
Х5 = 4264,33м, У5 = 4146,42м
Х6 = 6523,74 м, У6 = 4321,36 м.
Рис.5.7. Нанесення точок за координатами
Точка 5 по осі X має бути в другій знизу смузі квадратів між підписами абсцис 6,2÷6,4 і в смузі квадратів між підписами ординат 4,0÷4.2. Отже точка 5 повинна бути в квадраті, розміщеному в перетині визначених смуг.
Щоб одержати на папері положення точки 5 треба відкласти вгору -на північ від лінії 6,2 - відрізок 64,38 м в масштабі плану (тобто 32.21 мм) і правіше - на захід від лінії 4,0 - відрізок 146,42 м (тобто 73.21 мм). Аналогічно одержують положення точки 6. Правильність нанесення точок перевіряють величиною горизонтального проложення лінії 5-6, яка повинна відповідати відстані між точками на папері в масштабі плану. Найбільше відхилення не повинно перевищувати 0,2 мм.
Складений олівцем план теодолітного ходу оформляють кольоровою тушшю згідно з "Умовними знаками", які обов'язкові для всіх відомств і закладів держави.
Лабораторна робота № 6