Міністерство освіти і науки України

Придніпровська Державна Академія будівництва і архітектури

Кафедра землевпорядкування, будівництва автомобільних доріг і геодезії

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Геодезія»

студентами 1-го курсу напряму

6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»

Дніпропетровськ 2009 рік

Лабораторна робота №1

Тема: Будова теодоліта типу Т30, відліки по шкаловому мікроскопу інструмента.

Завдання: Вивчення пристрою теодоліта і його основних частин. Навчитися брати відліки з мікроскопа теодоліта.

Мета: Вивчити пристрій теодоліта типу Т-30 та навчитись знімати відліки по горизонтальному та вертикальному колам.

Обладнання: Теодоліт 2Т30М (2Т30П).

Загальні відомості

Основними приладами при вимірюванні горизонтальних і вертикальних кутів є теодоліти. Теодоліти підрозділяються по точності у відповідності із середньо-квадратичною похибкою виміру кутів на: високоточні, точні, технічні й кутоміри. Шифр теодоліта містить букву Т (теодоліт) і цифру, що відповідає похибкою виміру, наприклад теодоліти типу «Т-30» - забезпечує вимір горизонтального і вертикального кута одним прийомом або повторенням із середньою квадратичною похибкою виміру кута не більше 30.

Теодоліт 2ТЗ0М випускався Харківським заводом точного приладобудування і відноситься до технічних теодолітів (рис. 1.1, а). Конструкція вертикальної осі обертання інструмента, наявність знімної підставки й реверсивного рівня забезпечують роботу теодоліту, як у нормальному, так і переверненому положенні, що має важливе значення при зйомках у підземних умовах. На кронштейнах візирів нанесений керн для центрування теодоліта по шнуровому виску під точкою. Для підсвічування відлікової системи в умовах підземних гірських виробітків передбачений освітлювач, включення якого виробляється натисканням спеціальної кнопки, можливо постійне висвітлення. У мікроскоп теодоліта, розташований поруч із окуляром зорової труби, передаються одночасно зображення вертикального й горизонтального кіл. На рис. 1.1, б показане поле зору відлікового мікроскопа. Відлік і оцінка частки градусного розподілу кола виробляється по шкалі. Відлікова шкала розділена на 60 поділок, (ціна поділки дорівнює 1'). Верхню частину шкали, позначено буквою В, і на ній позначені поділки вертикального кола (лімба), на нижню частину шкали, позначену буквою Г,- поділки горизонтального кола (лімба). Відлік може бути взятий з оцінкою на око по шкалі до 0,5' або чверті розподілу, тобто до 30", 15".

а) б)

Рис. 1.1. Загальне зображення теодоліта 2ТЗ0М

а) 1 – затискний гвинт горизонтального кола; 2 – навідний гвинт горизонтального кола; 3 – навідний гвинт вертикального кола; 4 – зорова труба; 5 – оптичний візир; 6 – окуляр мікроскопа; 7 – діоптрійне (окулярне) кільце; 8 – кільце для фокусування зорової труби (кремальєра); 9 – затискний гвинт зорової труби (вертикального кола); 10 – реверсивний рівень; 11 – підставка теодоліта; 12 – підйомні гвинти; 13 – затискний гвинт теодоліта з підставкою;

б) 1 – підйомні гвинти; 2 – важіль скріплення горизонтального кола (лімба) з алідадою; 3 – фіксатор (для роз’єднання лімба і алідади); 4 – дзеркальце підсвічування мікроскопа; 5 – ковпачок, що закриває гвинти окуляра.

а) б)

Рис. 1.2. Загальне зображення сітки ниток

а) і поле зору відлікового мікроскопа теодоліта 2ТЗ0М

б) (відлік по горизонтальному колу 101°55'30", по вертикальному колу 0°07'30")

Рис. 1.3. Загальне зображення теодоліта 2ТЗО (2ТЗОП)

а) 1 – навідний гвинт алідади; 2 – окуляр мікроскопа; 3 – дзеркальце підсвічування мікроскопа; 4 – вертикальне коло; 5 – затискний гвинт вертикального кола; 6 – навідний гвинт вертикального кола; 7 – навідний гвинт горизонтального кола; 8 – підставка теодоліта; 9 – підйомні гвинти; 10 – нижня підставка теодоліта.

В звіті по лабораторній роботі повинно бути:

1. Рисунок теодоліта і назва пронумерованих частин теодоліта.

2. Взяти і записати 3 пари відліків по горизонтальному та вертикальному колах.

3. Змалювати зображення мікроскопа теодоліта з розташуванням відлікових шкал для одної із пар відліків.

Лабораторна робота №2 Тема: Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

Завдання: Зняти відліки по горизонтальному та вертикальному колам та обчислити горизонтальний та вертикальний кут.

Мета: Навчитися вимірювати горизонтальні та вертикальні кути.

Обладнання: Теодоліт 2Т30М (2Т30П).

Загальні відомості

При вимірі горизонтальних кутів застосовуються способи прийомів, кругових прийомів або повторень. Теодоліт встановлюють у вершині кута й приводять його в робоче положення. Напрямок сторін кута, якщо виміри виконуються на поверхні землі в світлу пору доби, позначається віхами, установлюваними на сусідніх точках. У підземних умовах сторони позначаються висками або спеціальними сигналами. Установка теодоліта в робоче положення складається із трьох операцій: центрування, нівелювання й приведенням чіткого зображення сітки ниток.

Виконання роботи

Вимірювання горизонтальних кутів

1. Центрування полягає в розміщенні вертикальної осі теодоліта над вершиною кута (точкою) і здійснюється за допомогою виска Теодоліт встановлюють над точкою так, щоб верхня площина головки штатива була горизонтальна й вістря виска, підвішеного на гачку станового гвинта, проектувалося на точку. Якщо вістря виска не проектується в точку то ми переміщуємо теодоліт по головці штативу.

2. Після центрування виконують нівелювання, що полягає в приведенні вертикальної осі теодоліта в прямовисне положення. Для цього встановлюють рівень горизонтального кола паралельно до напрямку двох піднімальних гвинтів, обертаючи їх, виводять пухирець рівня на середину; відкріпивши алідаду, і повернувши теодоліт на 90 з допомогою обертання третього піднімального гвинта знову виводять пухирець на середину.

3. Приведенням чіткого зображення сітки ниток виконується з допомогою обертання окулярного (діоптрійного) кільця.

Рис. 2.1. Схема вимірювання горизонтального кута.

Для вимірювання горизонтальних кутів використовують спосіб прийомів. У способі прийомів при вимірі правих кутів зорову трубу при положенні коло ліве (КЛ) наводять на задню точку С, по горизонтальному колу беруть відлік, і записують у журнал. Відкріпивши алідаду, зорову трубу наводять на передню точку А і беруть другий відлік по лімбі горизонтального кола також записують у журнал. Для обчислення кута з відліку на задню точку С віднімають відлік на передню точку А. Отримана різниця є значенням кута з першого напівприйому при положенні коло ліве (КЛ). Після цього зорову трубу переводять через зеніт, лімб повертають і при положенні коло праве КП повторюють виміри аналогічні першому напівприйому. За остаточне значення кута приймають середнє арифметичне.

Спосіб кругових прийомів застосовують при вимірі кутів між декількома напрямками. При цьому сполучають приблизно нульові штрихи лімба й алідади, закріплюють алідаду. При звільненому лімбі зорову трубу наводять на початкову крапку, беруть початковий відлік.

Таблиця 2.1

Станція	Точки спостере ження	Положення вертикального кола	Відліки по горизонтальному колу	Кут получений з напів прийома	Середнє арифметич-не значення кута
(О)	Задня точка (С) Передня точка (А)	КЛ
(О)	Задня точка (С) Передня точка (А)	КП