Виворот прямої кишки (Іnversio recti)

Це випадіння прямої кишки через анальний отвір із вивертанням її слизової оболонки назовні. Зустрічається здебільшого у молодих тварин: поросят, цуценят, рідше у лошат і телят. Виворот може бути: 1) простим, коли задній відділ кишки вивертається слизовою оболонкою назовні і виходить через анус; 2) з інвагінацією, коли передній відділ кишки, покритий очеревиною, входить у задній і виходить через анальний отвір. У свиней це не самостійне захворювання, а симптом складного патологічного стану всього організму, зумовленого авітамінозом і порушенням мінерального обміну. Часто зустрічається у передчасно відлучених поросят або у тих, яким після відлучення не створені належні умови годівлі та утримання.

Клінічні ознаки. При випадінні лише слизової оболонки з анального отвору виступає червона припухлість з отвором посередині. За випадіння ділянки прямої кишки випинається припухлість циліндричної форми довжиною 2–8 см, вкрита слизовою оболонкою, яка переходить у шкіру без різких меж. Частина випалої кишки защемлюється сфінктером і набрякає.

У перші дні тварина сильно непокоїться і часто тужиться, а згодом – заспокоюється. Без лікування ділянка випалої прямої кишки травмується, некротизується, внаслідок чого у подальшому виникають параректальна флегмона, перитоніт, можливий сепсис.

Діагноз ставлять за характерними клінічними ознаками. При випадінні без інвагінації припухлість звисає донизу, з інвагінацією – вгору.

Прогноз на початковій стадії сприятливий, а при запізнілому лікуванні – сумнівний.

Лікування полягає в обережному вправлянні, після чого анальний отвір звужується кисетним швом. За негативних змін випалої частини виконують резекцію прямої кишки.

Виворот піхви (Іnversio vaginae)

Інвагінація піхви з випинанням назовні слизової оболонки. Зустрічається у корів, кіз, кобил, овець, сук, свиней, незадовго до пологів внаслідок розслаблення маточної брижі, клітковини промежини за підвищеного внутрічеревного тиску. Сприяють цьому ослаблення і виснаження тварин при недостатніх годівлі та моціоні, утриманні самок у стійлах з нахилом назад, багатоплідній вагітності у одноплідних тварин, старих самок. За ступенем вивороти діагностують: 1) неповне (часткове) – зміщення частини стінки піхви; 2) повне, коли вся піхвова трубка виходить назовні.

Клінічні ознаки. За часткового вивороту піхви з вульви випинається червона слизова оболонка верхньої стінки, розмірами до гусячого яйця. Спочатку тільки у лежачої самки, а пізніше – і в стоячої. У деяких тварин спостерігається звичний виворот з випадінням при кожній вагітності. Частковий виворот піхви суттєво не впливає на перебіг родового процесу.

Повне випадіння піхви може стати продовженням часткового, або наступає зразу під час потуг, при бурхливих родових схватках, тимпанії. Із вульви виступає велика куля, вкрита слизовою оболонкою яскраво-рожевого кольору, яка в подальшому стає темно-червоною і темно-синьою. З часом на ній з’являються тріщини, ерозії. Разом із піхвою випадає шийка, тіло матки, а іноді й частина сечового міхура. Дефекація та сечовиділення порушені.

Прогноз при частковому вивороті піхви, повному випадінні її, шийки і тіла матки, вивороті сечового міхура сприятливий за своєчасного вправлення: при вправленні через 12 год – обережний, а через 24 – несприятливий: в результаті інтоксикації наступає смерть самки і плода.

Лікування. При неповному вивороті піхви – паліативне, повному з випадінням шийки і тіла матки, сечового міхура – хірургічне, яке полягає у вправленні випалих тканин з наступною фіксацією швами або спеціальними фіксаторами.