Асептичні синовіти (synovitis aseptika)

Синовіт – це запалення синовіальної оболонки капсули суглоба. Він виникає внаслідок різноманітних механічних ушкоджень, перевантаження суглоба, при токсикоалергічних та інфекційних хворобах (плевропневмонія, інфекційна анемія у коней, стрептококози, сальмонельози у молодняку, бешиха у свиней, бруцельоз, туберкульоз тощо). Синовіальна оболонка суглоба надто чутлива до різних подразників і відповідає на них посиленою ексудацією внаслідок незначної стійкості гемосиновіального бар’єра та порушенням всмоктувальної здатності синусоїдів капсули суглоба.

Характер ексудату залежить не тільки від ступеня патологічної проникності судин, а й від видових особливостей реакції організму на травму. Запалення характеризується накопиченням серозного у коней і серозно-фібринозного ексудату у парнопалих тварин. Синовіти ж токсико-алергічного походження супроводжуються виділенням геморагічного ексудату. За перебігом асептичні синовіти діляться на гострі й хронічні, а за характером ексудату – на серозні, серозно-фібринозні, фібринозні.

Гострий серозний синовіт (Synovitis serosa acuta)

Гострий серозний синовіт розвивається внаслідок ушибів, розтягів суглоба, неправильного розчищення і підковування копит, перевтоми тварин, гострого ревматизму, сенсибілізації організму, введення сироваток, вакцин тощо (Семенов Б.С., 1985).

Патогенез. Під впливом етіологічних факторів у синовіальній оболонці виникає запальний процес, який супроводжується гіперемією, підвищенням проникності судин з подальшим накопиченням серозного ексудату в порожнині суглоба.

Крім того, ексудат просочує всі шари капсули суглоба. Синовіальна оболонка набрякає, її ворсинки розпушуються і збільшуються в об’ємі; частина клітин внутрішньої оболонки відторгається і змішується з ексудатом.

Клінічні ознаки. Уражений суглоб обмежено збільшений в об'ємі, гарячий, болючий. При пальпації добре виражена флуктуація, напруження синовіальних виворотів за рахунок накопичення ексудату. Під час руху – кульгавість опертої кінцівки середнього ступеня, у стані спокою тварина тримає кінцівку напівзігнутою, пасивні рухи болючі. Можливе підвищення загальної температури тіла. У сенсибілізованому організмі перебіг синовіту більш гострий, за гіперергічним типом (рис. 42).

Діагноз ставиться на підставі анамнезу, клінічних ознак і підтверджується пункцією суглоба та рентгенографією.

Прогноз при гострому серозному синовіті здебільшого сприятливий.

Лікування. Якщо етіологічним фактором є механічне ушкодження суглоба, терапія зводиться до зменшення ексудації й прискорення його розсмоктування. Для цього тварині надають спокій, протягом 1–2 днів на суглоб накладають холодні компреси і тиснучу пов’язку, що протипоказано за токсико-алергічного або інфекційного процесу. При наявності великої кількості ексудату проводять пункцію суглоба, дотримуючись правил асептики і антисептики, з подальшою аспірацією ексудату і введенням у порожнину розчину антибіотиків на 0,5–1%-ному новокаїні з гідрокортизоном (125 мг).

У наступні дні призначають теплові процедури (спиртово-зігрівальні компреси, 30%-ний димексид , аплікації парафіну, лампа Солюкс, інфраружмасаж з протизапальними мазями, активний моціон.