Профілактика травматизму

Вона зводиться до усунення факторів, що йому сприяють. Тому профілактичні заходи опрацьовуються з урахуванням виду травматизму. Профілактика внутрігосподарського травматизму передбачає проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо створення відповідних умов утримання з урахуванням фізіологічних потреб тварин певного виду, а саме:

– ветеринарно-санітарний контроль при проектуванні і побудові тваринницьких приміщень, вигульних майданчиків;

– контроль за технологією утримання тварин (годівля, напування, прибирання гною і т. д.);

– міри захисту тварин від переохолодження чи перегрівання;

– постійна роз’яснювальна робота серед працівників тваринництва з питань травматизму та його попередження.

Що стосується технологічного травматизму, то його профілактика залежить від напряму спеціалізації та конкретних умов. Зокрема, при утриманні корів на глибокій незмінній підстилці потрібно її своєчасно завозити, а розчищення копитець проводити один раз у квартал.

Під час прибирання гною скребковим транспортером у місцях розміщення великих корів потрібно накривати жолобок транспортера металевими решітками, не допускати вкорочення довжини стійла для корів. Вона має відповідати середній довжині тулуба + 20 см. При утриманні тварин на решітчастій підлозі слід своєчасно замінювати зруйновані секції.

У свинарстві профілактика технологічного травматизму зводиться до формування груп з урахуванням віку тварин, а також до регулярної годівлі, при годівлі сухими кормами – постійне забезпечення водою.

Профілактика кормового травматизму зводиться до попередження забруднення кормів предметами, що травмують шлунково-кишковий тракт, а також до відповідної підготовки грубого корму до згодовування (подрібнення, запарювання).

На комбікормових заводах слід змонтувати магнітні пристрої для виловлювання металевих предметів. Та цього сьогодні замало, бо вони потрапляють у корм і при його перевезенні, і при роздачі. Тому слід користуватися активними методами профілактики – введенням у передшлунки нетелів і корів магнітних кілець. Розтюковування сіна і соломи проводять у спеціально відведених місцях, а дріт чи синтетичний шпагат відразу прибирають. Попередити кормовий травматизм у свиней при годівлі сухим кормом можна регулярним забезпеченням їх водою, а також своєчасною годівлею.

Профілактика експлуатаційного травматизму полягає у дотриманні правил експлуатації тварин. При цьому не слід допускати перевантаження фізичних, статевих та інших фізіологічних можливостей організму.

Для профілактики експлуатаційного травматизму у коней слід дотримуватися правил припасування упряжі, контролювати стан дорожнього транспорту, уникати важких перевезень по болоті, грузькому ґрунті. Важлива роль відводиться ортопедичному розчищенню та підковуванню копит з урахуванням форми експлуатації тварин.

Профілактика травматизму биків-плідників зводиться до дотримання правил догляду та експлуатації тварин: правильний підбір чучел чи підставних биків. У приміщенні для взяття сперми підлога не повинна бути слизькою, тому її покривають гудроном з асфальтом. Таким тваринам регулярно розчищають ратиці.

Для попередження травм молочної залози при машинному доїнні корів дотримуються правил експлуатації установок з низьким вакуумом.

Профілактика спортивного травматизму зводиться до умілого тренінгу з урахуванням фізіологічних, вікових, конституційних та фізичних даних кожного коня, а також спеціального тренування кіннотника у напрямі нервово-емоційної сумісності коня і вершника.

У профілактиці травматизму спортивних коней важливу роль відіграють умови, що забезпечують високий рівень відновлення працездатності після навантаження, а також стимуляція функціональних можливостей його після хвороби, травми, перевантаження чи перетренування, причому важлива роль відводиться біологічним факторам самовідновлення фізіологічних функцій організму коня, задовільне утримання та годівля, організація раціонального тренінгу – правильне чергування навантаження і відпочинку.

Профілактичне значення мас також ортопедична диспансеризація, якість, своєчасність розчистки та підковування, дотримання правил слідування, бинтування п’ясті і плесна чи підгонки спеціальних ногавок, якість бігових доріжок, стан перешкод тощо.

Профілактика транспортного травматизму передбачає:

– правильне формування груп тварин для перевезення;

– дотримання правил завантаження, розміщення, перевезення та розвантаження;

– недопущення підвищення швидкості руху транспорту, різких зупинок і поворотів;

– огляд вагонів, кузовів автомашини, естакад та усунення всіх факторів, здатних спричинити травму;

– перевезення тварин спеціалізованим транспортом;

– періодичний моціон під час зупинок при перевезенні тварин у вагонах на великі відстані, а при неможливості – масаж кінцівок;

– при перегоні тварин уникати шосейних чи асфальтованих доріг.

Профілактика травматизму забійних тварин зводиться до відповідного обладнання естакад для їх розвантаження, формування груп з урахуванням віку і статі тварин та скорочення передзабійної витримки до 6 год.

Операційний травматизм можна і потрібно попереджати правильною фіксацією тварин, використанням засобів знеболювання, дотриманням правил асептики й антисептики під час операції та відповідними утриманням і годівлею їх у післяопераційний період.

Лікувальна профілактика при травмах. Чим раніше і більш кваліфіковано буде надано першу допомогу, тим більш сприятливі будуть умови для видужання тварини. Перша допомога надається здебільшого на місці травми (на пасовищі, при транспортуванні, у загоні). Тому лікар повинен мати всі необхідні засоби для зупинки кровотечі, накладання пов’язки, набір стерильних інструментів для ревізії ран та видалення нежиттєздатних тканин, знеболювальні, серцеві та загальностимулювальні препарати. Та не завжди надає першу і кваліфіковану допомогу лікар. Тому під час інструктажу працівників тваринництва з техніки безпеки слід навчити їх основним, найбільш простим правилам надання першої допомоги. Для цього у тваринницькому приміщенні потрібно мати спеціальну аптечку.

Дії лікаря слід спрямовувати перш за все на охорону нервової системи тварини від переподразнення (новокаїн, нейроплегічні і седативні засоби), надання спокою (іммобілізація, захисна пов’язка), нормалізацію серцево-судинної системи та профілактику інфекції. Останнє досягається зупинкою кровотечі, хірургічною обробкою рани, видаленням сторонніх тіл, використанням протимікробних засобів та асептичних пов’язок. При закритих пошкодженнях у перші два дні використовують холод.

Якщо профілактичне лікування не дало бажаних наслідків і у тварини загострилося запалення, потрібне більш серйозне лікування, про яке буде сказано у спеціальному розділі.