Гальванізація і електрофорез

Організм тварини – це складна електролітична система, в якій постійно відбуваються процеси дисоціації і рекомбінації молекулярних структур, що й зумовлює значну електропровідність тканин. Переміщення хімічних компонентів тканинних структур під дією струму постійної сили і напряму називають гальванізацією. При цьому у тканинах відбувається ана-, ката- і електрофорез, електрична дисоціація та рекомбінація іонів, що приводить до помірного подразнення і теплоутворення у тканинах зони електромагнітного поля. Внаслідок цього посилюється крово- та лімфообіг, обмін речовин і розсмоктування запального ексудату, тобто прискорюється перебіг запальної реакції.

Оскільки різні тканини мають неоднакову електропровідність, найбільш інтенсивно струм проходить не прямолінійно, як у однорідному середовищі, а шляхом найменшого опору – кров, лімфа, м’язи. Та все ж більша частина його повинна пронизувати вогнище ураження. Струм підводять до тканин через свинцеві пластинчасті електроди, ізольовані від шкіри гідрофільною прокладкою (байка, фільтрувальний папір), змоченою фізрозчином.

Електрофорез використовують не тільки для прогрівання тканин, а й для введення в організм лікарських препаратів. Для цього гідрофільні прокладки змочують не фізрозчином, а розчином препарату відповідної концентрації, який депонується в основному у шкірі та підшкірній клітковині, звідки тривалий час дифундує і резорбується в організмі. Позитивним при цьому є не тільки повільне і тривале всмоктування діючої речовини в пошкоджені тканини, а й її електроактивація гальванічним струмом. При цьому не тільки зберігається, а й посилюється фармакологічна активність речовини при незначній концентрації її у тканині, а це попереджує можливу побічну реакцію організму на препарат. До того ж лікарські засоби вводяться в обмеженій ділянці на конкретну глибину і відповідно до потреб.

Для електрофоретичного введення придатні здебільшого препарати, що мають нейтральну реакцію і добре розчиняються у воді. Ті, що мають у розчині лужну реакцію, швидко розпадаються в електричному полі, не досягнувши ушкоджених тканин. Гальванізація та електрофорез використовуються при запальних процесах різної етіології.

Світлолікування

Частина світла, що падає на тіло тварини, поглинається тканинами і перетворюється в теплову та хімічну енергію, причому промені з більшою довжиною хвилі (інфрачервоні) проникають у глибину тканин (до 4–5 см), а з меншою (ультрафіолетові) – лише в шкіру (до 1 мм). Внаслідок утворення тепла у місці опромінення виникає і зберігається до однієї години активна гіперемія, а інтенсивність кровотоку посилюється в 10–15 разів. Все це прискорює ферментативні процеси, посилює обмін речовин і регенеративні процеси. Тому інфрачервоне опромінення досить ефективне при підгострих та хронічних запаленнях, за недостатності кровообігу в пошкоджених тканинах і зниження обміну речовин та регенеративних процесів. Джерелом інфрачервоного світла є сонце, а також лампи Мініна, солюкс, інфраруж та ін.

Дія ультрафіолетового опромінення залежить від довжини хвилі. Раніше вказувалося, що ультрафіолетові промені майже повністю поглинаються клітинами епідермісу і шкірою, досягаючи поверхневих капілярів та нервових закінчень і проявляючи фотохімічну дію. Вони поліпшують в організмі обмін кальцію, стимулюють імунобіологічну реактивність, а в місці опромінення пошкоджують епідермальні клітини з утворенням біологічно активних речовин типу гістаміну, здатних викликати запалення. До того ж на поверхні шкіри чи ран вони діють бактерицидно.

Ультрафіолетове опромінення використовується при ранах, виразках, екземах, фурункульозі тощо. Для цього користуються найрізноманітнішими ртутно-кварцевими лампами. Останнім часом у тваринництві використовується одночасне ультрафіолетове та інфрачервоне опромінення для підвищення резистентності організму тварин, поліпшення обмінних процесів.