
- •Передмова
- •Завдання і шляхи розвитку ветеринарної хірургії. Перед ветеринарною хірургією стоять такі завдання:
- •Дослідження хірургічно хворої тварини.
- •Підготовка тварини до операції.
- •Післяопераційний догляд за тваринами.
- •Травми і травматизм тварин
- •Класифікація травматизму
- •Профілактика травматизму
- •Вплив травми на організм
- •Реакція організму на травму
- •Запалення
- •Медіатори запалення
- •Ключові ланцюги запалення
- •Клінічні форми запалення
- •Видові особливості запалення
- •Лікування запальних процесів
- •Фізичні методи
- •Фізіотерапевтичні процедури
- •Гальванізація і електрофорез
- •Світлолікування
- •Медикаментозне лікування
- •Імуностимулювальна терапія
- •Закриті механічні пошкодження
- •Гематома
- •Лімфоекстравазат
- •Відкриті механічні пошкодження (рани)
- •Симптоми ран
- •Класифікація ран
- •Механізми загоювання ран
- •Фази загоєння ран
- •Фактори, що впливають на загоєння ран
- •Типи загоєння ран
- •Загоювання первинним натягом
- •Загоєння вторинним натягом
- •Загоювання ран під струпом
- •Видові особливості ранового процесу
- •Ускладнення при загоюванні ран
- •Загоєння ран у тварин, хворих на променеву хворобу та при їх забрудненні радіонуклідами
- •Методи контролю перебігу ранового процесу
- •Лікування ран Зупинка кровотечі
- •Боротьба з втратою крові
- •Рановий спокій
- •Механічна антисептика ран
- •Хірургічна обробка ран
- •Фізична антисептика ран
- •Хімічна антисептика ран
- •Лікування операційних і випадкових свіжих ран
- •Лікування гнійних ран
- •Лікування ран, що загоюються під струпом
- •Лікування ран, що довго не загоюються
- •Лікування ран у хворих на променеву хворобу
- •Хірургічна інфекція
- •Механізми, що попереджують розвиток інфекції
- •Умови, що сприяють розвитку хірургічної інфекції
- •Дрімаюча інфекція
- •Класифікація хірургічної інфекції
- •Аеробна (гнійна) інфекція
- •Клінічні форми гнійної інфекції
- •Абсцес (Abscessus)
- •Флегмона (Phlegmona)
- •Анаеробна і гнильна інфекція
- •Сепсис (Sepsis)
- •Специфічна інфекція
- •Актинобактеріоз
- •Ботріомікоз
- •Правець
- •Некробактеріоз
- •Сторонні тіла у тканинах і органах, змертвіння, виразки, нориці
- •Сторонні тіла
- •Змертвіння (некроз)
- •Гангрена
- •Виразка (ulcus)
- •Нориця (fistula)
- •Термічні, хімічні та радіаційні ушкодження
- •Термічні опіки
- •Електроопіки
- •Променеві опіки
- •Відмороження (congelatio)
- •Хвороби кісток Розвиток опорно-рухової системи і функції кісткової тканини
- •Дистрофічний остеотендиніт
- •Періостит (Periostitis)
- •Гнійне запалення кістки (Ostitis purulenta)
- •Некроз кістки (Osteonecrosis)
- •Карієс кістки (Caries ossium)
- •Ревматичний остит (Ostitis reumatica)
- •Запалення кісткового мозку (Osteomyelitis)
- •Переломи кісток (Fracturae ossium)
- •Хвороби суглобів
- •Анатомо-фізіологічні дані
- •Класифікація хвороб суглобів
- •Закриті механічні пошкодження Забій суглоба (Contusio articuli)
- •Розтяг суглоба (Distosio articulorum)
- •Вивих суглоба (Luxationes articulorum)
- •Асептичні синовіти (synovitis aseptika)
- •Гострий серозний синовіт (Synovitis serosa acuta)
- •Гострий серозно-фібринозний синовіт (Synovitis serofibrinosa acuta)
- •Хронічний серозний синовіт (Synovitis serosa chronica)
- •Рани суглобів (Vulnera articulorum)
- •Гнійне запалення суглобів (Artritis purulenta)
- •Грануломатозний артрит (Arthritis granulomatoza)
- •Суглобовий ревматизм (Arthritis reumatica)
- •Хронічні безексудативні процеси в суглобі Пері- і параартикулярний фіброзит (Fibrositis peri-paraarticularis)
- •Контрактури суглобів
- •Деформівний артрит
- •Артроз (Arthrosis)
- •Остеохондроз (Osteoochondrosis)
- •Дисплазія суглобів
- •Хвороби сухожилків, сухожилкових піхов і бурс анатомо-фізіологічні дані
- •Розтяг (distorsio) і розрив(ruptura) сухожилка
- •Рани сухожилків (Vulnera tendinitum)
- •Запалення сухожилка (Tendinitum) Гострий асептичний тендиніт
- •Гнійний тендиніт (Tendininis purulenta)
- •Паразитарний (онхоцеркозний) тендиніт (Tendinitis onchocerkosis)
- •Тендовагініти (tendovaginitis)
- •Асептичні гострі тендовагініти (Tendovaginitis aseptica acuta)
- •Хронічні асептичні тендовагініти (Tendovaginitis chronica)
- •Гнійний тендовагініт (Tendovaginitis purulenta)
- •Бурсити (bursitis)
- •Хвороби шкіри функції, будова і властивості шкіри
- •Класифікація хвороб шкіри
- •Гнійничкові захворювання шкіри (піодермії)
- •Дерматити (dermatitis)
- •Хвороби м’язів міозити (мiоsітіs)
- •М'язовий ревматизм (міоsітіs rеuматікus)
- •Міопатози (мioратноsіs)
- •Атрофія м’язів
- •Хвороби судин Хвороби кровоносних судин Артеріїт (Arteriitis)
- •Флебіт і тромбофлебіт (Phlebitis et trombophlebitis)
- •Хвороби лімфатичних судин та вузлів
- •Лімфангоїт (Limphangoitis)
- •Лімфонодуліт (лімфаденіт) (Limphonodulitis, limphadenitis)
- •Хвороби нервової системи Механічні пошкодження периферичних нервів
- •Парез і параліч нервів
- •Запалення нерва (nevritis)
- •Травми головного мозку
- •Травми спинного мозку
- •Зміщення внутрішніх органів (dislocatio)
- •Зміщеня у межах черевної порожнини Зміщення сичуга (Dislocatio abomasi)
- •Зміщення шлунка у собак
- •Інвагінація кишки (Invaginatio intenstinum)
- •Заворот і перекручування кишок (Torsio et volvulus intestinorum)
- •Скручування матки (Torsio uteri)
- •Крипторхізм (Kryptorchismus)
- •Зміщення за межі черевної порожнини
- •Дивертикул (Diverticulum)
- •Грижі (Hernia)
- •Проляпсус (Prolapsus)
- •Евентрація (Eventratio)
- •Виворот із випадінням порожнинних органів
- •Виворот прямої кишки (Іnversio recti)
- •Виворот піхви (Іnversio vaginae)
- •Виворот матки (Рrolapsus etinversio uteri)
- •Виворт препуціального мішка (Іnversio praeputium)
- •Парафімоз (Рaraphimosis)
- •Новоутворення
- •Поширення пухлинних хвороб
- •Етіологія і патогенез новоутворень
- •Характерні ознаки пухлинного (злоякісного) росту
- •Класифікація пухлин
- •Клінічна характеристика пухлин Доброякісні новоутворення
- •Злоякісні новоутворення Карцинома (сancer – рак)
- •Саркома (Sarcoma)
- •Пухлини нервової тканини і мозкових оболонок
- •Зміни морфологічного складу крові
- •Діагностика новоутворень
- •Загальні принципи лікування
- •Хірургічне лікування
- •Патогенетичне лікування
- •Хіміотерапія
- •Променева терапія
- •Фотодинамічна терапія
- •Гормонотерапія
- •Штучна гіпертермія
- •Кріохірургія
- •Магнітотерапія
- •Питання для самоконтролю
- •Предметний покажчик
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
Злоякісні новоутворення Карцинома (сancer – рак)
Це злоякісна пухлина, що розвивається із поверхневого або залозистого епітелію внаслідок атипового його росту. Побудована з малодиференційованої або недиференційованої епітеліальної тканини, що складає її паренхіму, та сполучнотканинної строми, пронизаної кровоносними і лімфатичними судинами.
Окремі види раку є надзвичайно злоякісними, їм присутні всі характерні риси: клітинний і тканинний атипізми, швидкий інфільтративний ріст із руйнуванням прилеглих тканин, метастази, що йдуть переважно лімфатичними шляхами, часті рецидиви після оперативного втручання, інтоксикація всього організму отрутами ракових клітин (ферментативного характеру) і ракова кахексія. Уражає всіх домашніх тварин, але не в однаковій мірі. Найчастіше зустрічається у собак.
Морфологічно виділяють багато видів раку. Це залежить від великої різноманітності клітин епітеліальної тканини, їх ступеня диференційованості в пухлині, здатності пухлинних клітин продукувати речовини чи утворювати специфічні структури, характерні для клітин і тканин, до яких вони близькі гістогенетично, а також співвідношення компонентів – паренхіми і строми, їх кількісних і функціональних характеристик.
Залежно від кількісного співвідношення паренхіми і строми, а також частково від характеру епітеліальних клітин, ракова пухлина набуває відповідної консистенції. За малої кількості строми і значного об’єму паренхіми внаслідок швидкого розростання клітин вона м’яка, строма її складається з тонких прошарків сполучної тканини, що утворюють багато комірок, наповнених пухлинними клітинами. Відповідно до такої будови ракова маса стає м’якою, напіврідкою, легко перероджується (вторинні зміни), що нагадує мозкову тканину. Саме тому такі пухлини отримали назву мозкоподібний (медулярний) рак. Його спостерігають при ураженні слизових оболонок внутрішніх органів, залоз і т.п. Характерним для мозкоподібного раку є інтенсивний ріст і швидке метастазування з проявом вираженої ракової кахексії.
За більшої кількості строми і малої – паренхіми рак набуває твердішої, щільної консистенції і носить назву фіброзного, чи твердого. Зустрічається здебільшого при ураженні зовнішніх покривів з наявністю плоского багатошарового епітелію. Характерним для нього є менш агресивний перебіг: повільний ріст, нечасте чи сповільнене метастазування, менш виражені ознаки ракової кахексії. Інколи можливе навіть часткове рубцювання.
Слизовий (колоїдний) рак – низькодиференційована пухлина з різко вираженою анаплазією та з спотворенням слизоутворення. Внаслідок гіперпродукції пухлинною клітиною слизу ядро відтісняється до периферії, тому вона зовні нагадує перстень. Пухлина втрачає залозисту структуру, а її клітини групами або поодинці розташовані у слизистих чи колоїдних масах. При інтрацелюлярному продукуванні слизу пухлинні клітини переповнені мукоїдною речовиною і лежать ізольовано у фіброзній стромі. Це – найбільш злоякісна форма, схильна до раннього метастазування.
Дрібноклітинний рак – недиференційована форма раку, має схильність до метастазування.
Солідний (трабекулярний) рак – низькодиференційована злоякісна пухлина, в якій клітини розміщені у вигляді трабекул, розділених прошарками сполучної тканини; росте інтенсивно і швидко дає метастази. Строма розвинута помірно.
„Рак на місці” розрізняють за тією ознакою, що ріст пухлини відбувається у межах епітеліального пласта без порушення базальної мембрани. Характеризується своєрідністю: відсутність інфільтративного росту, чітко виражена атипія, проліферація епітеліальних клітин, наявність патологічних форм мітозів, неушкодженість базальної мембрани. Однак з часом може активізуватися в інвазивну форму.
Базаліома – одна з найбільш частих злоякісних епітеліальних пухлин шкіри собак і котів; має вигляд папули, пігментного ураження, виразки. Здебільшого це поодинока пухлина, найчастіше локалізується на шкірі голови, шиї або грудних кінцівок тварин. Інфільтративний ріст відсутній; метастазування не є характерне, однак пухлина має схильність до розвитку рецидивів. Уражаються всі породи. Частота виникнення збільшується з віком тварини, досягаючи піку у собак 6–9, а котів – у 10–11 років. Утворення її значною мірою зумовлене прямим мутагенним впливом сонячного випромінювання.
Базально-клітинна карцинома (акантоматозний епуліс) – епітеліальна пухлина, що розвивається у слизовій оболонці ротової порожнини і характеризується ендофітним ростом у глибше розміщені тканини, зокрема кістки; не схильна до метастазування.
Передбачається, що поширюється вона із базального шару епітелію ясен; майже завжди спостерігається руйнування зубів та інвазія в кістки. Диференціюється за зовнішнім виглядом від інших злоякісних пухлин тим, що не утворює виразок і грибоподібних наростів.
Плоскоклітинний рак розвивається з багатошарового плоского і перехідного епітелію; може інфільтрувати глибше розташовані тканини і метастазувати в регіональні лімфатичні вузли, легені та інші внутрішні органи.
Проявляється на шкірі та слизових оболонках у свійських тварин усіх видів. У коней переважно уражується шкіра лицевої ділянки голови і повік, спини, кінцівок, мошонки, препуція, а також статевий член, піхва та ін. Ця пухлина росте у вигляді „продуктивних” папілом (сосочків), схожих до цвітної капусти, чи ерозивних утворень у вигляді виразок з випуклими краями. В обох випадках пухлини часто утворюють виразки, які інфікуються і викликають запальний набряк. Це може спричинити утруднення щодо правильної постановки діагнозу.
Плоскоклітинний рак буває зі зроговінням і без зроговіння. Перший характеризується атипією плоского епітелію, який проростає в прилеглі тканини, утворюючи тяжі, гніздові скупчення або цілі пласти, здатні продукувати рогову масу – так звані «ракові перли». Якщо ж пухлинні (ракові) клітини не мають ознак зроговіння, то такий рак називають плоскоклітинним без зроговіння. У домашніх тварин ця хвороба перебігає у двох формах, що відповідає наявності чи відсутності ознаки зроговіння, а саме: у вигляді сосочко-папіломатозного і плоского.
Сосочко-папіломатозний рак проявляється на шкірі, особливо в ділянці кінцівок, і частіше на статевому члені (у коней). Ця форма зазвичай вважається доброякісною і характерна тим, що розросла пухлина швидко виступає над поверхнею шкіри чи слизової оболонки, розвивається здебільшого з невеликих вузликів чи країв виразок у вигляді щільних, горбистих, подібних на бородавки чи цвітну капусту пухлин, які іноді покривають велику поверхню ураженого органа.
Плоский рак шкіри проявляється розвитком твердих, неболючих вузлів, які повільно ростуть і пізніше центрально розпадаються, залишаючи невелику виразку, котра довго не гоїться, а іноді навіть починає рубцюватися, однак з часом поступово заглиблюється і стрімко поширюється лінією найменшого опору, даючи по ходу лімфатичних вузлів метастази в найближчі органи, кістки і порожнини. Тоді новоутворення може досягати значних розмірів.
Плоскоклітинна карцинома є однією з найбільш поширених злоякісних шкірних пухлин у собак (4–18%). Вона може розвиватися на кінцівках, особливо на пальцях (рис. 67), та голові (губи, ніс).
Етіологія плоскоклітинної карциноми не відома, однак тривале опромінення непігментованої шкіри ультрафіолетовими променями може призвести до її розвитку. У патогенезі хвороби важлива роль відводиться також вірусу папіломи.
Залозистий рак (аденокарцинома) розвивається на слизових оболонках з циліндричним епітелієм та в органах залозистої будови. Він формується із залозистого епітелію як дрібних відокремлених залоз, розміщених у глибоких шарах шкіри і слизової оболонки (сальні, залози шлунка, кишок, матки), так і великих, що відіграють самостійну роль в окремих органах (нирки, печінка, підшлункова, щитоподібна, молочна та ін.).
Розрізняють сосочкову, тубулярну і альвеолярну форми аденокарциноми.
Аденокарцинома характеризується більш інтенсивним інфільтративним ростом, розпадом вузлів і метастазами у регіонарні лімфатичні вузли, а при запізнілому оперативному втручанні – частими рецидивами. Залежно від характеру ракових клітин і залози, де розвивається новоутворення, пухлина набуває ознак скіру (за сильно розвинутої строми) або ж мозковика (за високої активності ракових клітин).