Теми рефератів

1. Особливості визначення місії та головних напрямків діяльності підприємств різних форм власності та сфер діяльності.

2. Основні тенденції зміни законодавчої бази діяльності підприємств в Україні.

3. Структура підприємства та чинники, що неї впливають.

4. Мета створення, особливості та ефективність діяльності об’єднань підприємств.

Тести для перевірки знань

1. Організаційно відокремлена й економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг – це:

а) холдинг;

б) підприємство;

в) товариство з обмеженою відповідальністю;

г) акціонерне товариство.

2. Що з переліченого не є ознакою підприємства:

а) колективний договір;

б) виробничо-технічна єдність;

в) організаційно-соціальна єдність;

г) фінансово-економічна самостійність.

3. Виробнича структура підприємства – це:

а) склад, кількісне співвідношення і розміри виробничих підрозділів, форми їх побудови і взаємозв'язку;

б) чисельність суб'єктів-засновників та взаємовідносини між ними;

в) частка капіталу кожного засновника в статутному фонді;

г) організаційно-правова форма існування підприємства.

4. Сукупність виробничих підрозділів, закладів соціально-культурного призначення та підрозділів апарату управління називається:

а) спеціалізованою структурою підприємства;

б) універсальною структурою підприємства;

в) загальною структурою підприємства;

г) виробничою структурою підприємства.

5. Підприємства, засновані на власності колективу працівників підприємства, кооперативу, громадської організації, називаються:

а) приватні;

б) державні;

в) спільні;

г) колективні.

6. Головне завдання підприємства полягає у:

а) задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;

б) ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;

в) підвищенні продуктивності праці й ефективному використанні системи мотивації праці;

г) підвищенні якості продукції, що випускається.

7. Холдинг – специфічна організаційна форма об'єднання підприємницьких структур, характерними ознаками якого є:

а) безпосередньо займається виробничо-господарською діяльністю;

б) фінансові кошти спрямовує на придбання контрольного пакета акцій інших суб'єктів підприємництва;

в) тимчасово об'єднує промисловий і банківський капітали для реалізації певної підприємницької ідеї;

г) здійснює контроль за діяльністю підприємств.

8. Загальна структура підприємства не включає:

а) виробничі підрозділи;

б) підрозділи апарату управління;

в) підрозділи збуту продукції;

г) заклади соціально-культурного призначення.

9. Договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності називається:

а) концерн;

б) корпорація;

в) картель;

г) холдинг.

10. Об'єднання підприємницьких структур, що характеризуються органічним поєднанням власності та контролю, називаються:

а) холдинг;

б) концерн;

в) корпорація;

г) асоціація.

Термінологічний словник

Підприємство – це організаційно відокремлена й економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.

Ознаки підприємства: виробничо-технічна єдність; організаційно-соціальна єдність фінансово-економічна самостійність.

Статут підприємства – це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, еко­номічні і трудові відносини.

Виробнича структура підприємства – це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх виробничих підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів у загальній чисельності працівників підприємства, у сукупному випуску продукції, вартості основних фондів тощо. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

Загальна структура підприємства включає, крім виробничих підрозділів, заклади соціально-культурного призначення та підрозділи апарату управління.

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних проблем.

Асоціація найпростіша форма договірного об'єднання підприємств, створювана з метою постійної координації господарської діяльності її учасників шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації; асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову діяльність своїх учасників.

Корпорація – договірне об'єднання господарських суб'єктів, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу, що створюються для вирішення конкретних завдань протягом певного періоду часу. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.

Концерн – статутне об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі та інших організацій на основі повної фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Картель – договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності.

Синдикат – договірне об’єднання, яке діє на основі різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію створюваної учасниками продукції через спільну збутову мережу або збутову мережу одного з учасників. Така форма об’єднання найчастіше зустрічається у галузях з масовим виробництвом однорідної продукції.

Трест – монополістичне об’єднання в єдиний виробничо-господарський комплекс підприємств, що раніше належали різним підприємцям. Такі підприємства повністю втрачають свою юридичну та господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.

Холдингові компанії – засновані на об’єднанні капіталів інтегровані товариства, які безпосередньо не здійснюють виробничої діяльності, а використовують свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств з метою контролю за їхньою діяльністю.

Промислово-фінансові групи є інтеграційними утвореннями, які складаються з різних суб’єктів господарювання всіх форм власності для реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей, а також структурної перебудови економіки. У складі промислово-фінансові групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансові групи як учасника господарських відносин.