Термінологічний словник

Операційні (поточні) витрати – це витрати, пов’язані з основним видом діяльності підприємства (виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт) або такі, що забезпечують здійснення цієї діяльності.

Витрати на виробництво включають витрати матеріальних і трудових ресурсів, які безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції (робіт, послуг). Наприклад, витрачені сировина і матеріали, амортизація виробничого обладнання, заробітна плата основних робітників з нарахуваннями на неї тощо.

Адміністративні витрати – витрати на заробітну плату адміністративно-управлінського персоналу та нарахування на неї, витрати на утримання та амортизаційні відрахування по основних засобах та нематеріальних активах загальногосподарського призначення, витрати на комунальні послуги та послуги зв’язку, на охорону, юридичні, аудиторські послуги тощо.

Витрати на збут включають витрати підприємства на заробітну плату працівників відділу збуту з нарахуваннями на неї, утримання та амортизацію основних фондів та нематеріальних активів, що безпосередньо пов’язані з реалізацією продукції, витрати на утримання складів готової продукції, фірмових магазинів, комісійні торговим агентам, витрати на рекламу, маркетинг тощо.

Інші операційні витрати – витрати підприємства на плату за орендоване майно, собівартість реалізованих виробничих запасів, витрати на покриття сумнівних та безнадійних боргів дебіторів підприємства, суми втрат від знецінення запасів, нестач і псування матеріальних цінностей тощо.

Фінансові витрати – витрати, пов’язані з фінансовою діяльністю підприємства, включають сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за отримані від них фінансові кошти у вигляді кредитів та позик, посередникам під час розміщення на первинному ринку цінних паперів акцій, облігацій, витрати внаслідок власної емісії тощо.

Інвестиційні витрати – витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю підприємства, мають місце під час довгострокового вкладення підприємством капіталу з метою отримання прибутку (капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва, придбання довгострокових цінних паперів тощо).

Одноелементні (прості) витрати мають єдиний економічний зміст (сировина і матеріали, заробітна плата тощо).

Комплексні витрати – різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат (загальновиробничі та адміністративні витрати, втрати від браку).

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю.

Непрямі витрати пов'язані з виготовленням різних виробів і не можуть прямо відноситись на той чи інший вид продукції (заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, утримання й експлуатація основних фондів тощо).

Постійні витрати – це витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах (витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління).

Умовно-постійні витрати – це витрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва (витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи при нарахуванні працівникам премій змінюються, але не істотно).

Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виробництва продукції.

Змінні пропорційні витрати – змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата).

Змінні непропорційні – поділяються на прогресуючі і дегресуючі.

Беззбитковим або критичним називається обсяг виробництва (реалізації) продукції, що відповідає точці перетину ліній доходу і повних витрат, тобто обсяг виробництва (реалізації) продукції, при якому підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку.

За економічними елементами витрати формуються відповідно до їх економічного змісту:

• Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів).

• Оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства).

• Відрахування на соціальні заходи (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності індивідуальне страхування; величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

• Амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів).

• Інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо).

Статті калькуляції – це витрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місця виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію (сировина і матеріали (за мінусом зворотних відходів); паливо і енергія на технологічні цілі; заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова); відрахування на соціальні заходи виробничих робітників; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати; підготовка і освоєння виробництва; інші виробничі витрати; витрати на збут (позавиробничі витрати)).

Основні витрати – це сукупність прямих витрат на виробництво продукції:

Прямі матеріальні витрати – вартість витрачених матеріалів, які стали частиною готової продукції і можуть бути прямо віднесені до певного виробу (вартість витрачених дощок під час виготовлення меблів);

Прямі витрати на оплату праці – заробітна плата пробітників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції. Витрати на оплату праці інших категорій працівників, які забезпечують або обслуговують виробничий процес, належать до складу виробничих накладних витрат.

Інші прямі витрати – це всі інші прямі витрати, окрім прямих матеріальних витрат та прямих витрат на оплату праці. Наприклад, амортизація або платежі за оренду спеціальноговиробничого обладнання, нарахування на заробітну плату робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції.

Виробничі накладні витрати – це витрати, пов’язані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені прямо до певного виду виробу (витрати матеріалів, витрати на утримання, ремонт і амортизацію приміщень виробничих цехів, вартість енергії, спожитої під час технологічних процесів тощо). Виробничі накладні витрати розподіляються між видами виробів пропорційно до показника, обраного за базу.

Базою розподілу виробничих накладних витрат можуть бути обрані: кількість продукції, кількість годин роботи основних робітників, машино-години, прямі витрати на оплату праці. На основі обраної бази обчислюється ставка розподілу накладних витрат.

Управління витратами передбачає цілеспрямований вплив на формування витрат, контроль за їх рівнем та економічне стимулювання їхнього зниження.

Розрахунок необхідної кількості і облік витрат у натуральній формі має важливе значення для організації самого процесу виробництва на підприємстві.

Вартісна форма оцінювання витрат є вирішальною в процесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, вона відображається у вартості виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг).