Термінологічний словник

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається під час одного виробничого циклу, змінюючи свою натуральну форму, розміри та властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовлюваної продукції відразу в повному обсязі. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються на готову продукцію.

Виробничі запаси – предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів (сировина, основні і допоміжні матеріали; паливо; куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби; тара і тарні матеріали; запасні частини для ремонту; малоцінні та швидкозношувані предмети (господарський інвентар, малоцінні інструменти тощо), які хоч і є засобами праці, проте мають термін служби менший одного року і для спрощення обліку відносяться до оборотних фондів)).

Незавершене виробництво – предмети праці, які ще не пройшли всіх стадій обробки.

Витрати майбутніх періодів – витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це граничнодопустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості.

Фонди обігу забезпечують процес реалізації продукції (готова продукція на складах підприємства; готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі; грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках; грошові кошти у незавершених розрахунках; дебіторська заборгованість; готівка в касі).

Оборотні кошти підприємства – це сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу.

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках.

Власні оборотні кошти – це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства – резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платі тощо).

Залучені оборотні кошти – це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Норматив оборотних коштів - це грошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Нормування – це процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства.

Транспортний запас – на час знаходження товарно-матеріальних цінностей в дорозі від постачальника до споживача.

Підготовчий запас – на час приймання, перевірки якості і складування сировини і матеріалів.

Технологічний запас – на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання.

Поточний запас – для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками.

Страховий запас – це мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні.

Оборотність – це оборот оборотних коштів, виміряний у часі.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошових коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показники оборотності оборотних коштів – коефіцієнт оборотності; коефіцієнт закріплення (завантаження); тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів.

Коефіцієнт закріплення показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Тривалість обороту показує тривалість одного обороту оборотних коштів, у днях.