2.1.Юрідична освіта і наука України кінця хх – початку хх1 століття.

Юридична освіта сьогодні - система юридичних знань, погля-дів, переконань здобутих в результаті навчання і самоосвіти.

Завдання професійної юридичної освіти - навчити студентів юридичної технології, умінню розібратися в структурі юридичного (позитивного) права, способах юридичної техніки, вирішенню основих питань юридичної кваліфікації. Навчання юридичній техніці і технології надзвичайно важливо, оскільки обумовлено соціальним призначенням юридичної професії.

Проте, головна мета полягає у формуванні світоглядної позиції юриста, які грунтуються на сприйнятті, усвідомленні і осмисленні всього багатства юридичної думки і правового досвіду, що накопиче-ний людством.

В Україні склалася специфічна університетська система підго-товки юристів широкого профілю, яка одноманітно реалізується в різних університетах, академіях, інститутах. Єдність цієї системи не руйнується існуванням спеціальних навчальних закладів, головним чином в системі МВС або СБУ і інших відомств.

Система юридичної освіти в Україні включає державні і не-державні (приватні) юридичні навчальні заклади. Фахівці для здій-снення державно-владних функцій прокуратури, судів і інших орга-нів юстиції готуються в основному в державних вузах. Підготовка фа-хівців для сфери приватного права, працівників юридичних служб, комерційних організацій ведеться в державних і приватних вузах. Вузи міністерств і відомств готують професіоналів для специфічних сфер державної діяльності (МВС, СБУ, МЗС і ін.).

На сьогодні підготовку фахівців юридичної та правової галузі здійснюють у 13 вищих навчальних закладах, з яких п’ять отримали найвищий рівень акредитації - IV. Підготовку здійснюють майже для всіх галузевих служб за спеціальностями: правознавство, управління у сфері правопорядку; соціальна робота; облік та аудит; фінанси, інформаційні керівні системи та технології; захист інформації з об-меженим доступом та автоматизація її обробки; менеджмент ор-ганізації; автомобілі та автомобільне господарство; переклад.

Державні навчальні заклади здійснюють навчання як на бюджет-тній, так і на платній (договірній) основі. Комерційні навчальні зак-лади, які надають освітні послуги, мають бути проліцензіровані по спеціальності – юриспруденція, а також акредитовані по цій спеціаль-ності. Акредитація дає право вузам на видачу випускникам дипломів державного зразка, що має важливе значення для їх працевлашту-вання.

Історично склалося декілька правових шкіл в Україні:

• Харківська - на базі Національної юридичної академії;

• Київська - на базі юридичного факультету Національного університету ім. Т.Г. Шевченка;

• Львівська - на базі юридичного факультету Львівського університету ім. І.Я. Франка.

• Одеська - на базі юридичного факультету Одеського університету ім. І.І. Мечнікова).

Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (у ми-нулому – Харьковський юридичний інститут, потім - Українська юридична академія) є найбільш великим в Україні вищим навчальним юридичним закладом, який функціонує як самостійне з 1920 року. Витоки ії становлення слід шукати в юридичному факультеті Хар-ківського університету (створений у 1805 році). Студенти Націона-льної юридичної академії (таким статусом наділена у 1995 році) опа-новують різні юридичні дисципліни, що дає ім. право поповнить кад-ри державних і правоохоронних органів, а також підприємницьких структур.

Найважливішим завданням академії є підготовка висококвалі-фікованих професіоналів - юристів для судово-прокурорських і слідчих органів, органів юстиції, апарату державного управління, правових служб підприємств, установ, організацій, що засновані на різних формах власності, професіоналів і володіють новітніми досяг-неннями вітчизняної і зарубіжної науки, виховані у дусі високої мора-ли. Випусники академії глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні будувати демократичну незалежну державу і реально забезпе-чувати права і свободи ії громадян.

У складі академії є Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури (створений у 1995 році на базі прокурорсько – слідчого факультету), а також факультети: господарсько - правовий, слідчо – криміналістичний, юстиції, служби безпеки, військової юс-тиції.

Юридичний факультет Київського національного універси-тету ім. Т.Г. Шевченка функціонує з 1835 року. Нині здійснюється підготовка юристів таких спеціальностей: конституційно-правовий, цивільно-правовий, господарсько-правовий, кримінально-правовий, прав людини, права соціального захиту, криміналістики, теорії (філо-софії) права.

Юридичний факультет Львівського державного університет-ту ім. І.Я. Франка функціонує з 1961 року. Нині при підготовці юри-стів звертається особлива увага на викладання таких актуальних про-блем: права людини і правова держава; конституційні основи місце-вого самоврядування; трансформація цивільного законодавства до ринкових стосунків.

Одеська державна юридична академія ім. І.І. Мечнікова ство-рена постановою Кабінету Міністрів України від 2.12.997 року (ра-ніше – юридичний інститут Одеського державного університету, створений у 1993 році на базі юридичного факультету цього універ-ситету).

На трьох факультетах (державного будівництва і управління, правосуддя і правової роботи в народному господарстві, прокурорсь-ко - слідчого) готуються фахівці, які можуть працювати, зокрема, в органах державної влади і управління, прокуратурі, МВС, юстиції, митниці, в юридичних службах господарських органів, в комерційних структурах і ін.

Відкрили двері для навчання і нові навчальні заклади у столиці і в окремих областях країни: юридичний факультет Києво-Моги-лянської академії, факультет нотаріату в Київському інституті ту-ризму, економіки і права; юридичні факультети зі спеціалізаціею під-готовки юристів у Донецьку (економіко-правовий факультет Донець-кого державного університету працює з 1981 року і готує фахівців господарсько - правової спеціалізації), факультет «Правознавства» Донецького державного унівеситета управління, який готує фахівців широкого профілю, Чернівецький і інші державні університети, а також педагогічні вузи. Так, при Харківському педагогичному університеті ім. Г. Сковороди успішно функціонує Інститут економіки і права, у складі якого економічний і юридичний факу-льтети. Багато хто з крупних ліцензованих і акредитованих навчальних закладів має свої філії в інших містах.

У 1993 році розроблена і затверджена Концепція відомствіної освіти в системі МВС України (у тому числі - Концепція системи підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України і розвитку відомчої системи освіти), яка заснована на таких визначальних початках: бути одним з головних напрямів кадрової політики МВС України; задовольняти потреби у відповідних фахівців; бути орга-нічною ланкою державної освітньої системи України і відповідати її вимогам; мати динамічний характер відповідно змінам запитів сус-пільства і держави, враховувати не лише потреби сьогодення, але й перспективу їх розвитку.

За подальші три роки цю програму вдалося виконати в основних межах. За цей корот-кий час почали функціонувати вищі навчальні заклади системи МВС в Харкові, Дніпропетровську, Луганську, До-нецьку, Запоріжжі, Одесі, Львові і ін. Зокрема, в Дніпропетровську відкрила двері для навчання юристів-фахівців Митна академія. Нині у вузах МВС навчаються одночасно більше 37 тис. слухачів і курсантів (на денній і заочній формах навчання) по 16 спеціальнос-тям. Лише на п’яти факультетах Національної академії внутрішніх справ України (Київ) одночасно навчаються більш 8 тис. слухачів і курсантів; дві тисячі працівників керівного складу з практичних під-розділів щорік підвищують свій професійний рівень.

У вузах системи МВС України здійснюється підготовка по всіх необхідних напрямах роботи органів внутрішніх справ: боротьби з організованою злочинністю; кримінального розшуку, слідства; за-хисту економіки від злочинних посягань; служби експертів-криміна-лістів; дільничних інспекторів міліції; державній автомобільній інспекції; державної пожежної охорони; психологів, пенітенціарної системи.

Окрім масових професій у вузах МВС почали навчатися по таким новітнім спеціальностям, як адміністративний менеджмент, інформаційні системи в менеджменті і ін. Крім того, в системі ос-віти МВС України є вищі установи пожежно-технічного профілю – Харківський і Черкаський інститути пожежної безпеки.

Головна мета навчання у вузах МВС: забезпечити необхідну кількість фахівців з однаково високим рівнем підготовки; кожен мо-лодий фахівець повинен уміти з першого трудового дня виконувати функціональні обов’язки в повному об’ємі, а не «навчатися» в ході служби.

Кінцева мета навчання у вузах МВС - підвищити імідж випускника на світовій арені до рівня вищіх еталонів. Наприклад, у розвинених країнах (США, Великобританія, Франція) патрульний має вищу юридичну освіту, оскільки в його обов’язки входить особисте оформлення необхідних матеріалів про правопорушення і передача їх до суду. Переадресація іншому поліцейському оформлення цих ма-теріалів не практикується.

В Україні успішно функціонують Академії СБУ, Інститути уп-равління і інші спеціалізовані вищі навчальні заклади.

За наявності єдиної спеціальності «юриспруденція» і професії «юрист» було б доцільним ввести підготовку фахівців з видів діяль-ності. Бажано ввести уточнені кваліфікації фа-хівців в рамках спе-ціальності «юриспруденція», наприклад: юрист - фахівець з дер-жавного управління, юрист - фахівець з фінансово-економічної діяль-ності, юрист-фахівець з міжнародного права, юрист - фахівець з правоохоронної діяльності і ін., з подальшою спеціалізаціею по конкретному напряму юридичній діяльності (адвокатура, нотаріат, суд, прокуратура, слідство і ін.).

Зростання числа віщих і середніх навчальних закладів в Україні - об’єктивний процес, пов’язаний з реорганізацією суспільства і держави у напрямі розвитку ринкових стосунків, побудові незалежної української держави. У цих умовах природним є зростання попиту на юриста - фахівця.

Інтерес до спеціальності юрист сьогодні значно зріс. Молоді люди, які вибирають юридичну професію, керуються різними мотивами. Одні щиро прагнуть сприяти зміцненню законності і по-рядку в своїй країні, інших залучають матеріальні блага і перспективи певної забезпеченості, треті поступають на юридичну службу, щоб задовольнити свої авантюристські схильності, прагнення до Володі-ння владою. У числі підстав, стимулюючих обрання юридичної про-фесії, істотна роль належить чиннику її престижності.

Поважно щоб вибір юридичної професії був продиктований не міркуваннями вигоди, а прагненням осягнути глибинні основи права, захищати права і свободи громадян, професійно боротися з поруш-никами законності, укріплювати правопорядок у державі. Юрист по-винен любити свою професію, мати прагнення осягнути її досконало відповідно своїй спеціалізації, володіти схильностями до роботи з людьми і бажанням надавати їм допомогу, переживати за їх долі, бу-ти поряд з ними.

Основне призначення юридичної науки - бути науковим орієн-тиром для практики державно-правового будівництва на основі піз-нання і усвідомлення відповідних суспільних процесів і явищ. Осно-вним науково - дослідницьким центром правових досліджень в сис-темі Національної Академії наук України є Інститут держави і права ім. В.Н. Корецького (створений у 1949 році на основі Сектора держави і права АН УРСР, що заснований у 1949 році). Головні на-прями наукових досліджень цього закладу - теоретичні і прикладні проблеми побудови України як незалежної, демократичної і правової держави. Важливе місце займають дослідження: історії держави і права України; її сучасна правова система; роль закону і права в ре-гулюванні суспільних стосунків; ефективності реалізації поточного законодавства; держвноправового будівництва; прав і свобод люди-ни і громадянина; організації державного управління; правових основ господарювання в умовах ринкової трансформації; актуальних проб-лем цивільного, трудового, екологічного і аграрного права.

Досліджуються також проблеми: судової реформи в Україні; боротьби з організованою злочинністю; питання міжнародного права і зовнішньополітичної правосуб’єктності України як повноправного члена міжнародної співпраці держав.

Інститут держави і права України видає щорічник «Правова дер-жава», який є одним із співвидавців журналу «Право України». Згідно постанові Президії Національної Академії Наук України тут проводиться робота з підготовки і видання багатотомної «Юридічної енцциклопедії».

Значний внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки вно-сить Інститут законодавства Верховної Ради України, Українська Академія державного управління при Президентові України.

Інститут законодавства Верховної Ради України (створений у 1994 році) є самостійним науково - дослідницьким і прикладним державним закладом в структурі апарату Верховної Ради.

Його головними завданнями є: участь в проведенні фундамент-тальних і прикладних досліджень у сфері державного управління су-спільством і законопроектних робіт; координація участі наукових ус-танов і інших організацій в законотворчій діяльності Верховної Ради; розробка концепції розвитку законодавчої системи України і проектів програм законодавчої діяльності Верховної Ради; аналіз практики вживання законів і ефективності їх дії, розробка пропозицій з удос-коналення поточного законодавства України; порівняльні дослідже-ння систем законодавства інших держав, а також оптимальних шляхів зближення національного законодавства із зарубіжним законодав-ством і міжнародним правом; розробка найважливіших законопроект-тів, здійснення науково – практичної экспертизи окремих зако-нопроектів; надання науково - методичної допомозі в здійсненні зако-нодавчої і контрольної діяльності постійним комісіям Верховної Ради України; участь в підготовці до видання Верховною Радою України законодавчих актів і спеціальної юридичної літератури.

Правові дослідження проводяться в регіональних науково-дос-лідних інститутах Національної академії наук України, наприклад, в Інституті економіко-правових досліджень (м. Донецьк) і ін.

Конкретний внесок у розвиток науки вносять і науково-дослідні інтитути судебних експертиз (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Харків), які є органами Міністерства юстиції України, а також Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України і ін.

Довкола освітніх юридичних закладів (Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, юридичні факультети Київ-ського, Львівського університетів, Українсь-кий інститут між народ-них відносин при Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка, Юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.І. Мечнікова і ін.) сформувалися наукові школи, в яких працює основна частина вчених - юристів.

Наукова діяльність в стінах вузів створює особливу інтелектуа-льну атмосферу, сприятливу для творчого зростання професорсько-викладацького персоналу і молодої наукової зміни. Результати цієї ді-яльності оформлюються у вигляді публікацій (монографій, статей, повідомлень, тез доповідей) в органах друку і дисертацій на здобуття вчених ступенів.

Слід зазначити вагомий вклад профессорско - викладацького складу в розробку наукових проблем удосконалення законодавчого і в цілому нормотворчого процесу, правої практики, у формуванні де-мократичної правової політики України Національної Юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Тут проводяться значні дослідження по фундаментальним і прикладним проблемах правознавства, розро-бляються проекти законів і інших нормативних актів, проводяться наукові експертизи проектів нормативних актів різного рівня. Вчені ака-демії надали дієву допомогу у підготовці Конституції України 1996 року. Вони входили в робочу групу по підготовці нових кодексів і інших законодавчих актів, багато зробили для розробки Концепції судової реформи в Україні, а також Концепції юридичної освіти в країні.

Чималий внесок у розвиток юридичної науки вносять відомчі навчальні заклади. До них відносяться Національна академія внут-рішніх справ, Університет внутрішніх справ, Інститут підготовки кад-рів Служби безпеки України і ін.

Національна академія внутрішніх справ України (Київ) – най-більший в Європі навчальний заклад і провідний навчально-мето-дичний науковий центр серед установ освіти пра-воохороного профі-лю у державі. Національна академія внутрішніх справ вносить істот-ний вклад до розвитку фундаментальних і прикладних досліджень права і державознавства. На базі академії діє Міжвідомчий науково-дослідний центр по проблемах боротьби з організованою злочи-нністю. Національна академія внутрішніх справ України є провідною організацією по кримінологичнії експертизі законопроектів, коор-динатором міжнародної програми по боротьбі з поширенням нарко-тиків і вживанням наркотичних речовин.

Наукові дослідження успішно проводяться професорсько-вик-ладацьким складом усіх державних і комерційних юридичних вищіх навчальних закладів України. Вищою науковою установою, що коор-динує наукові дослідження в області юриспруденції, є Академія пра-вових наук України (створена у 1993 році). Її основними завданнями є: комплексний розвиток правової науки, проведення фундамент-тальних і прикладних досліджень в області держави і права; науко-ве забезпечення правотворчої діяльності державних органів, вив-чення і узагальнення механізмів реалізації актів законодавства; визначення пріоритетних напрямів побудови правової держави, нау-кове забеспечення здійснюваних реформ, підготовка рекомендацій відносно удосконалення органів державної влади; формування право-свідомості громадян, розвиток юридичної освіти в країні.

Академіки і члени-кореспонденти цієї Академії внесли і вносять величезний вклад до успішного і ефективного проведення правової реформи в Україні, удосконалення теорії і практики конституційного будівництва. Її друкарський орган - «Весник Академії правових на-ук». На його сторінках публікуються наукові статті академіків, чле-нів-кореспондентів і інших вчених з актуальних проблемах теорії і практики реформування правової системи України, вітчизняній іс-торії держави, права, політичної і правової думки.

У складі Академії правових наук України успішно працюють научно-дослідницькі інститути:

• Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності;

• Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва.

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України був створений за дорученням Кабінету Міністрів України 30.12.1996 року на базі Центру досліджень проблем підприємництва і менеджменту, що діє у складі НАН України з грудня 1992 року.

Основним напрямом науковій діяльності Інституту є: проведе-ння комплексних фундаментальних і прикладних досліджень з пи-тань: методологічні основи теорії приватного пра-ва; методологічні і теоретичні проблеми систематизації законодавства у сфері підп-риємництва; становлення і розвиток інституту приватної власнос-ті в Україні; проблеми формування і функціонування механізму вико-ристання права в приватному секторі економіки України; проблеми формування і функціонування механізму державного регулювання під-приємницької діяльності в Україні.

Можна назвати ще немало успішно функціонуючих центрів нау-кових досліджень в області юриспруденції в Україні.