Питання та завдання для самопідготовки:

Питання:

1. Назвіть загальні положення модульного навчання.

2. Обгрунтуйте поняття дидактичного кредиту, у чому його відмінність від залікового кредиту?

3. Яка числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни?

4. Назвіть термін оптимального повного навантаження студента в умовах КМСОНП.

5. В чому специфіка модульної технології навчання?

6. Що таке модуль, змістовий модуль і які їх функції в програмном забеспеченні дисципліни у вузі?

7. Які принципи впровадження КМСОНП є робочими іструмен-тами сьогодні в українських вузах?

8. Які види і форми організації навчального процессу є доміную-чими в умовах КМСОНП?

Завдання:

1. Сформулюйте мету, завдання та основні цілі КМСОНП.

2. Назвіть головні терміни, поняття КМСОНП та їх визначення.

3. Дайте визначення модулю як задокументованої завершеної частини освітньо-професійної програми (ОПП).

4. Перелікуйте і дайте характеристику пакету нормативних документів КМСОНП.

5. Створіть свою модель робочої програми дисципліни в умовах КМСОНП і обгрунтуйте цілі і задачі кожного розділу.

Змістовий модуль 6.

Основи професійної діяльності педагога вищої школи.

6.1. Нормативно-правове забезпечення професійної діяльності

педагога сучасної вищої школи.

6.2. Загальні принципи професійної діяльності педагога вищої школи.

6.3. Поняття професійної компетентності, майстерності та зрілості педагога вищої школи.

Мета теми: Сформувати у студентів уявлення про основні поняття професійної компетентності, майстерності та зрілості педагога сучасної вищої школи.

Ключові терміни: професійна діяльність, професійна компе-тентність, професійна майстерність, професійна зрілість педагога су-часної вищої школи.

Література: [9,10, 45,80,86,87,95,110,118].

6.1. Нормативно-правове забезпечення професійної діяльності педагога сучасної вищої школи.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» (2002 р.) педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими мораль-ними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну пі-дготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов’-язки. Педагогічну діяльність у вищих закладах освіти третього і четвер-того рівнів акредитації здійснюють на основі трудового договору або за контрактом науково-педагогічні працівники, які визначаються стаття-ми 55-58.

Стаття 47 Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.) конк-=ре-тизує поняття «науково-педагогічні працівники» - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації, які професійно зіймаються педагогіч-ною у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.

Відповідно до статті 48 на посади науково-педагогічних праці-вників - асистента, викладача, старшого викладача, директора бібліо-теки, наукового працівника бібліотеки, доцента і професора, завідую-чого кафедрою, декана, проректора, ректора, можуть обиратися за конкурсом, як правило, особи які мають наукові ступені або вчені зва-ння, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури. Права і обов’язки та гарантії яких визначені в ст. 49-52, 57.

У розділі IX Закону України «Про вищу освіту» (ст.58-60) виз-начаються шляхи підготовки науково-педагогічних працівників - це аспірантура, асистентура - стажування та докторантура; наукові сту-пені - кандидат наук і доктор наук; вчені звання - старший науковий співробітник, доцент, професор, визначаються порядком їх присво-єння ДАК.

Оскільки наукова і науково-технічна діяльність є невід’ємною складовою частиною навчального процесу вищіх навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації, стаття 1 Закону України «Про науково-технічну діяльність» (1991р.) визначає науково-педагогічного праців-ника як вченого, зміст і умови діяльності якого повністю розкрива-ються в подальших статтях.

Відповідно до вищезазначених нормативних наказів «Про зат-вердження положення про організацію навчального процесу у вищіх навчальних закладах» і «Про затвердження норм часу для пла-нування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів ме-тодичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищіх навчальних закладів» (№ 450 від 7 серпня 2002 р.) та інших нормативних документів професійна діяльність викладачів вузів визначається наступними положеннями.

Відповідно до пункту 2 статті 51 Кодексу законів про працю України окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу - скорочений робочий день, тривалість яко-го менша від нормальної тривалості робочого дня. Зокрема для вик-ладачів вищіх навчальних закладів освіти третього і четвертого рів-нів акредитації у зв’язку з підвищеною розумово-емоційною діяль-ністю середня тижнева тривалість робочого часу становить 36 годин. Щоденна тривалість робочого часу викладача при шестиденному робочому тижні згідно з статтею 52 становить 6 годин.

У встановлений час відповідно до «Норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педа-гогічних працівників вищіх навчальних закладів» та індивідуаль-ного робочого плану, затвердженого кафедрою, викладач виконує свої обов’язки: навчальну, методичну, наукову і організаційну робо-ту. В обсяг навчальної роботи входить: проведення лекцій, набора-торних, практичних та індивідуальних занять, приймання заліків й екзаменів, керівництво виконанням самостійної роботи та індиві-дуальних завдань, навчальною та виробничою практикою студентів, рецензування наукових робіт, консультації студентів та аспірантів, участь в державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких встановлені конкретні норми часу.

Обсяг навчальної роботи викладача, виражений в облікових одиницях, складає навчальне навантаження. Вищій навчальний зак-лад відповідно до діючого законодавства України, Статуту та колек-тивного договору ВНЗ визначає обсяг навчального навантаження.

В обсяг методичної роботи входить: написання і підготовка до видання конспектів лекцій, методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового і дипломного проект-тування, навчальної та виробничої практики студентів, розробка нав-чальних і робочих планів, програм, складання завдань до проведення модульного, тестового і підсумкового контролю, екзаменаційних білетів, розробка та впровадження нових інноваційних форм і мето-дів організації навчально-виховного процесу та ін.

В обсяг наукової роботи входить виконання планових наукових досліджень із звітністю у таких формах: науково-технічні звіти, ди-сертація, монографія, підручник, навчальний посібник, словник, до-відник, стаття, тези доповідей, рецензії на наукові роботи, керівниц-тво науковою роботою студентів і аспірантів тощо.

В обсяг організаційної роботи входить робота: в науково – ме-тодичних комісіях Міністерства освіти, в Державній акредитаційній комісії, в експертних і фахових радах, в спеціалізованих радах по захисту дисертацій, в методичних радах і комісіях вищого навчаль-ного закладу, факультету, організація та проведення наукових конфе-ренцій, симпозіумів і семінарів, робота по виданню наукових збір-ників, участь у виховній роботі, виконання обов’язків куратора, участь у профорієнтаційній роботі тощо.

Обсяг наукової, методичної та організаційної роботи може нор-муватись вищім навчальним закладом.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом ауди-торних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індиві-дуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не перед-бачених розкладом, визначається у порядку встановленому вищім нав-чальним закладом [9].