Для першого рівня (бакалаврату) були визначені наступні компетенції:

• здатність продемонструвати знання основ та історії дисципліни;

• здатність логічно і послідовно представити одержані знання;

• здатність контектуалізувати нову інформацію і дати її тлума-чення;

• уміння продемонструвати розуміння спільної структури дисци-пліни і зв'язок ії з другими дисциплінами;

• здатність розуміти і використовувати методи критичного аналізу і розвитку теорій;

• здатність вірно використовувати методи і техніку дисципліни;

• здатність оцінити якість досліджень у даній наочній галузі;

• здатність розуміти результати експериментальних засобів перевірки наукових теорій.

Для другого рівня (магістрату) були визначені такі компетенції:

• володіти професійними знаннями в обраній галузі на просу-нутому рівні, тобто володіти новітніми методами і технікою дослідження, знати новітні теорії і їх інтерпретації;

• критично відстежувати і осмислювати розвиток теорії і практики;

• володіти методами незалежного дослідження і вміти пояс-нювати його результати на просунутому рівні;

• бути здатним внести оригінальний вклад до дисципліни у даній галузі, наприклад, в рамках кваліфікаційної роботи;

• продемонструвати оригінальність і творчий підхід в рішенні завдань;

• опанувати компетенції на професійному рівні.

Таким чином, виходячи з європейського і національного досвіду роботи, наукова діяльність студентів на 1-2 курсах має бути розділена на три рівні, кожен з яких включає індивідуальні види і форми орга-нізації :

Перший рівень вимог:

• активні форми творчих, наукових диспутів,

• участь у неформальних діалогах,

• прояв активності в підсумкових курсових конференціях, які розвивають свободу і індивідуальність мислення, нефоммаль-ність креативного підходу, сміливість і мобільність власного рішення.

Другий рівень вимог:

• придбання навиків «зустрічних» і «перехресних» принципів оцінки і підходів до явищ і фактів з точки зору різних теорій, для формування парадигмального мислення (різні теорії, мето-дики, погляди, оцінки).

• Третій рівень вимог (морально-психологічний):

• засвоєння навиків наукової дискусії, професійно-ділового ети-кету (професійно наукового апарат, уміння сформулювати і пос-тавити питання, підтримати діалог, доброзичливість спілкува-ння, dress - code і ін.).

На 3-4 курсах «бакалаврату» обов’язковою вимогою в нав-чальних програмах курсів є:

• реферати, підсумкові курсові;

• звіти проведення практики, моніторингів, наукових експериме-нтів, самостійних або групових наукових розробок і впровад-жень;

• дипломні роботи, що відображають здатність розуміти резуль-тати експериментальних методів перевірки наукових теорій.

У цих умовах, змінюються цілі і завдання конференцій диспутів і діалогів, які набувають форми компетентного обговорення у формі круглого столу, директорія і ін.

Вимоги компетенції рівня «Магістрату» визначають провідне місце самостійної науково - дослідницької, експериментальної і уп-ровадженої роботи, метою яких є:

• побудова індивідуальної гіпотези;

• побудова моделі гіпотези, її доцільності і ефективності;

• впровадження і апробація наукових досягнень на практиці.

Таким чином, українська вища школа потенційно має всі еле-менти іноватики для підйому наукової роботи з метою якісної підготовки сучасного конкурентноздатного фахівця на сучасному ринку праці.

Для розвитку вузівської науки в умовах ступеневої освіти (особ-ливо магістрату та майбутнього докторату) необхідні три складові іноватики:

• потужний науковий потенціал;

• експериментально-виробнича база;

• мотиваційна, просвітницька составляюча.

Проте для вирішення її в Україні необхідно прийняти програму науково-технічного переоснащення матеріальної бази ВНЗ. Мова йде про те, що ми можемо визначити декілька десятків вищіх навчальних закладів і створити центри спільного використання для того, щоб вчені, студенти та аспіранти мали проводити досліди і здійснювати наукові розробки та вводити їх в життя.

Досвід високорозвинених європейських країн відносно удос-коналення вищої освіти слід вивчати не лише по введенню циклового навчання, кредитово-модульній системи, розширення мобільності, але і відносно використання наукового потенціалу вищіх навчальних закладів. Тому потрібно ширше пропагувати досягнення вищіх нав-чальних закладів України і впроваджувати те краще, що вже апро-боване і отримало позитивну оцінку в світовому освітньому і нау-ковому простору.