- •Модуль 2. Основи педагогики та дидактики сучасної вищої школи.
- •Література:………………………………………………………...134 передмова
- •Модуль 1. Розвиток української вищої школи у контексті вимог болонського процесу
- •1.1. Сучасна українська Вища освіта України в умовах Болонського процесу: головні напрями та перспективи розвитку.
- •1.2. Основні принципи сучасної вищої освіти.
- •1.3. Нормативно-правове забезпечення вищої освіти України.
- •Педагогічні та дидактичні основи підготовки спеціалістів правознавчого профілю у системі української вищої освіти.
- •2.2. Особливості юридичної освіти в Україні.
- •2.3. Науково-методичне забезпечення навчального процесу спеціалістів правознавчого профілю у системі вищої освіти
- •2.1.Юрідична освіта і наука України кінця хх – початку хх1 століття.
- •2.2.Особливості юридичної освіти в Україні.
- •2.3.Науково-методичне забезпечення навчального процесу спеціалістів правознавчого профілю у системі вищої освіти
- •Питання та завдання для самопідготовки:
- •Модуль 2. Основи педагогики та дидактики сучасної вищої школи.
- •Традиційні і інноваційні методи та технології навчання як складові майстерності викладача сучасної вищої школи.
- •3.1.Дидактичні основи педагогічного процесу.
- •3.3.Загальна класифікація методів навчання.
- •Дидактичні основи педагогічного процесу.
- •3.2. Зміст та структура педагогічних методів у сучасній вищій школі. Загальна класифікація методів навчання.
- •1.Смисловий (навчально-пізнавальний) рівень методів нав-чання характеризується:
- •2.Формальний (навчально - організаційний) рівень методів навчання характеризується:
- •3.3. Загальна та сучасна класифікація методів навчання.
- •1.Група методів навчання як система цілеспрямованих дивак-тичних дій викладача.
- •2.1.Інноваційні методі навчання:
- •2.2.Інтерактивні методі навчання:
- •3.Методи навчання як система самонавчання студента.
- •3.4. Інтерактивні технології в умовах освітнього процесу сучасної вищої школи.
- •Інтерактивні технології в умовах освітнього процесу сучасної вищої школи.
- •1.Технології кооперативного навчання.
- •2 Технології колективно-групового навчання.
- •2.1.«Мозковий штурм».
- •3.Технології ситуативного моделювання.
- •4.Технології опрацювання дискусійних питань.
- •4.1.Метод «Прес»
- •4.4.Метод «Займи позицію»
- •4.5Технологія «Дискусії в стилі телевізійного ток - шоу».
- •Види та форми навчання в організації навчального процесу у сучасній вищій школі.
- •4.1.Головні види навчання у сучасному вузі.
- •4.2.Відкрите-дистанційне навчання.
- •4.3.Класичні та сучасні форми в організації навчального процесу.
- •4.1.Головні види навчання у сучасному вузі.
- •4.2.Відкрите дистанційне навчання.
- •4.3.Класичні та сучасні форми організації навчального процесу.
- •Питання та завдання для самопідготовки:
- •Кредитно-модульна система організації та контролю навчального процесу в умовах сучасної вищої школи України.
- •5.1.Загальні положення, документи та принципи кмсонп.
- •5.1.Загальні положення, документи та принципи кмсонп.
- •5.2. Організація і контроль індивідуально - консультативної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи.
- •5.3.Організація і контроль науково-дослідницької роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи.
- •Для першого рівня (бакалаврату) були визначені наступні компетенції:
- •Для другого рівня (магістрату) були визначені такі компетенції:
- •Питання та завдання для самопідготовки:
- •6.1. Нормативно-правове забезпечення професійної діяльності
- •6.1. Нормативно-правове забезпечення професійної діяльності педагога сучасної вищої школи.
- •6.2. Загальні принципи професійної діяльності педагога вищої школи.
- •6.3.Поняття професійної компетентності, майстерності та зрілості педагога вищої школи.
- •Питання та завдання для самопідготовки:
- •Література:
- •Литература до зм. Модулів «Педагогіка вищої школи»
4.2.Відкрите дистанційне навчання.
Відкрите дистанційне навчання - це якісно новий, прог-ресивний вигляд навчання, що виник в останній третині ХХ століт-тя, завдяки новим технологічним можливостям (Інтернет – усесвітньої павутини - Word Wide Web – WWW). Він з'явився в резу-льтаті інформаційної революції і на основі ідеї відкритої освіти, початок якому поклав Лондонський відкритий університет в 1968-1972 роках.
Проблеми відкритої дистанційної освіти, як самостійного виду навчання і організації навчального процесу, його соціальних, філо-софських і педагогічних аспектів останніми роками вивчалися веду-чими дослідниками (І.А. Алексашенкова, Б.С. Гершунський, Ю.М. Долгоруков, Ю.Л. Доражне, Ж.Н. Зайцева, В.Г. Кинельов, Г.А. Крас-нова, А.І. Наймушин, Е.С. Полат, В.І. Солдаткин і ін.). У працях цих і інших вчених розроблені основні методологічні ідеї відкритої освіти (ідея діяльності, ідея системності, ідея прикладного призначення шту-чного інтелекту як загальної властивості матерії і ін.). При цьому підкреслюється, що відкрита освіта є продовження процесу форму-вання особи, що вже має певну базову освіту і повноправно включена в систему суспільних стосунків.
Найбільший вплив на створення відкритого дистанційного нав-чання зробили фундаментальні досягнення в галузях:
освітні методики;
інформаційні мережеві технології;
маркетингові методи обслуговування споживачів.
Використання мережевих технологій відкриває нові можливості, які в перспективі дозволять створити єдиний освітній простір, що охопить усі форми здобування освіти. Саме такою формою здобуття освіти і є сьогодні відкрита освіта, що опирається на технології відкритого дистанційного навчання. Сучасне розуміння відкритої освіти зв’язане, перш за все, з тими можливостями, яке воно надає на-селенню:
вступ до вузів без конкурсу:
свобода у виборі місця, часу і темпів навчання;
вибір індивідуальної траєкторії навчання.
Мету та завдання відкритого дистанційнного навчання мож-ливо сформулювати як цілеспрямований процес виховання і навча-нння за допомогою реалізації освітніх програм основного спільного, середнього спільного, початкового, середнього, вищого і післядипло-мної професійної освіти, надання додаткових освітніх послуг і інфо-рмаційно - освітньої діяльності за межами основних освітніх прог-рам на користь особи, суспільства, держави з використанням засо-бів сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.
Інтерактивні технології є допомогою реалізувати доставку нав-чального матеріалу, його вивчення в процесі взаємодії викладача зі студентом, проміжний і підсумковий контроль знань. Тому відкрите дистанційне навчання, як сучасний вид організації та контролю нав-чального процесу, базується на таких технологіях як: TV-технологія, кейс - технологія, мережева технологія і ін.
TV-технологія - досить популярна як за кордоном так і в Україні. Ця технологія найбільш ефективна в умовах інтерактивного цифрового мовлення.
Вона включає форми організації навчального процесу освіти:
освітні телепередачі;
телевізійні курси;
трансляції лекцій;
проведення семінарських та практичних занять;
відособлені освітні канали;
Кейс - технология - ця технологія, як правило, вико ристову-ється для реалізації дистанційного навчання в заочній формі, будучи альтернативою мережевої технології. Необхідний матеріал, такий як підручники, різні навчальні посібники, тренувальні завдання, відео і аудіо курси на касетах і CD-ROM і т. д., надається студентові для самостійного вивчення. Доставка матеріалу для самостійного вивче-ння може здійснюватися і через різні канали (наприклад, поштою). Наявність комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет у студента не є обов’язковою умовою для здобування освіти по кейс-технології.
Мережева технологія - здіснює оперативну доставку матеріалу студенту у діалоговому обміну, аудіовізуальному контакті викладача зі студентом, можливість проведення семінарських занять і консуль-тацій, постійний контроль процесу навчання викладачем.
Кожна з представлених технологій є самостійною і може існу-вати окремо від двох інших, проте, за певних умов можлива інтег-рація мережевою, кейс і TV-технологій в єдину систему. Наприклад, кейс-технологія може використовуватися для доставки навчального матеріалу: практичних посібників, контрольних завдань для самопе-ревірки, навчальних матеріалів на аудіокасетах, відеокасетах і CD-ROM. Мережева технологія – для проведення семінарських занять і консультацій. Частина лекційного матеріалу може транслюватися по кабельних телевізійних каналах.
У основу цих форм навчання та організації навчального процесу покладена самостійна інтерактивна робота студента із спеціально розробленими навчальними матеріалами. Ключову роль грає також тьютор (викладач - консультант), який прикріпляється до групи студентів. Інші компоненти і методичні прийоми орієнтовані на те, щоб зробити навчання максимально зручним і ефективним. Серед найбільш прогресивних форм організації інтерактивного навчання студентів можна назвати: електроні лекції, які можуть бути тісно інтегровані з базовими підручниками, навчальними посібниками і іншими освітніми ресурсами, мультимедійні – лабораторно - прак-тичні завдання, та проведення занять в реальному часі, Web- і Mail - конференції в режимі oп-line, віртуальні кімнати для обговорень актуальних питань Chat-rooms, відеоконференції та ін.
Контроль якості знань студентів у відкритому дистанційному навчанні відповідно до вимог стандарту якості освіти проводиться у вигляді електроного тестування, з врахуванням усіх необхідних ви-мог стандарту якості знань технологічних умов. Однак, для біль-шої ефективності контролю можливе проведення контрольних заходів у формі співбесіди з використанням відеоконференцій, коли встанов-люється візуальний контакт викладача зі студентом. Крім того, ви-користання даної технології вирішує проблему ідентифікації особи, що також має велике значення при проведенні контрольних заходів з використанням засобів дистанційної освіти. Вже сьогодні є прог-рамне забезпечення, що дозволяє без додаткових витрат на придба-ння дорогого устаткування не лише обмінюватися аудіо - і відеопотоком, але і відстежувати, а при необхідності навіть контро-лювати дії користувача, що дозволяє встановлювати необхідний конт-роль за тим, хто іспитується.
Аналіз реальних можливостей сучасних технологій і телекому-нікаційної інфраструктури в Україні дозволяє зробити висновок, що модель прямого діалогового аудіовізуального контакту викладача зі студентом - цілком створеної на практиці. Отже, класична система навчання у вигляді лекцій і семінарів може бути адаптована для відк-ритої дистанційної освіти, і, що важливо, значно вдосконалена. Саме тому відкрита дистанційна освіта може мати не лише заочну, але й денну форму. Звичайно, відкрита дистанційна освіта в очній формі сьогодні не зможе стати повним аналогом класичного денного нав-чання, але більшість проблем пов’язана не тільки з спільною теорією дистанційної освіти, а з його технічною реалізацією. Зокрема, це проблема стабільного високошвидкісного доступу в мережу Інтер-нет, що в майбутньому, враховуючи бурхливий розвиток ринку теле-комунікацій в Україні, перестане бути відчутною перешкодою.
