Психологія спорту
Психологія спорту — галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності психічної діяльності індивідів і груп в умовах спортивної діяльності (тренування, змагання, відновлення).
Предмет досліджень: психологічне забезпечення спортивної діяльності (відбір, психодіагностика, психорегуляція стану і поведінки спортсменів, психолого-педагогічні консультації тощо); психологічна підготовка спортсменів і команд до тренувальної та змагальної діяльності; постспортивна адаптація спортсменів та тренерів; управління соціально-психологічними явищами у спорті; психологія жінки та чоловіка в спорті; дитячий спорт. [1, c.34]
Психологія праці
Психологія праці — галузь науки, що вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці (НОП). У завдання психології праці входить дослідження професійних особливостей людини, закономірностей розвитку трудових навичок, формування конкретних форм трудової діяльності, мотивів ставлення людини до праці, з'ясування впливу на трудівника виробничої ситуації тощо.
Психологія праці має ряд розділів. Серед них особливе місце займає інженерна психологія — галузь науки, яка вивчає трудову діяльність людини або групи людей у процесі взаємодії з технічними засобами.
Предметом інженерної психології є вивчення діяльності оператора в автоматизованих системах управління, розподілу і погодження функцій між людиною і машиною тощо, проблеми адаптації людини до технічних засобів діяльності, системотехнічні проблеми проектування, побудови та експлуатації систем "людина — технічні засоби — середовище"; розробка методів оцінки надійності та ефективності роботи спеціалістів у таких системах. Тут методичною базою досліджень виступає передусім теорія функціональної системи 77. К. Ано-хіна. Відкриті ним якісні специфічні системні процеси, ідеї "акцептора результатів дії", "ієрархії результатів" та інші дають можливість вивчити відношення між елементами системи соціальних, психологічних і фізіологічних параметрів у їхній взаємозумовленості й неподільній цілісності. [1, c. 49]
Висновки
У даний час психологія являє дуже розгалужену систему наук. У ній виділяється багато галузей, які є напрямками наукових досліджень, що розвиваються відносно самостійно. Беручи до уваги цей факт, а також ту обставину, що зараз система психологічних наук продовжує активно розвиватися (кожні 4-5 років з'являється якийсь новий напрямок), вірніше було б говорити не про одну науку психологію, а про комплекс психологічних наук, що розвиваються.
Усі розмаїття сучасних галузей психології, тим щонайменше, передбачає збереження загального предмета дослідження – фактів, закономірностей і творення механізмів психіки як особливої форми життєдіяльності. Разом про те, як фундаментальна, і прикладна психологія розвиваються, черпаючи спеціальні знання з суміжних областей інших наук. Для галузей прикладної психології – це досягнення відповідних галузей знань (педагогіки, юриспруденції, релігієзнавства тощо.); задля спільної психології – передусім, біології та східної медицини.
Список використаних джерел
Вітенко І.С. Основи психології : [навч. посібник]/ І.С. Вітенко. – К.: Феміда, 2008. – 34с. 49с.
Киричук О. В. Основи психології : [навч. посібник]/ О.В. Киричук. – К.: АртЕк, 1999. – 20с. 23с, 26с, 30с.
Колесніков А. П. Основи загальної психології : [навч. посібник]/ А.П. Колесніков, О.В. Полозенко. – К.: НУБіП, 2009. – 7 с.
Павелків Р. В. Загальна психологія : [навч. посібник]/ Р.В. Павелків. – К.: НУБіП, 2009. – 45с.
Савчин М.В. Вікова психологія : [навч. посібник]/ М.В. Савчин. – К.: - Центр навч. л-ри, 2011. – 12 с.
Сергеєнкова О.П. Загальна психологія : [навч. посібник]/ О.П. Сергеєнкова. – К.: Феміна, 2012. – 10 с.
Скрипченко О.В. Загальна психологія: [навч. посібник]/ О.В.Скрипченко. – К.: «Карабелла», 2011 – 43с.