
- •1.1 Вступ. Збереження електроенергії – частина загальної тенденції по захисту навколишнього середовища
- •1.2 Загальні поняття і тенденції розвитку енергозбереження
- •1.3 Багаторівнева структура сучасного електропривода
- •1.4 Шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електроприводу
- •Лекція 2 Енергозбереження в силових електроприводах.
- •2.1 Приклади використання частотно-керованого електроприводу
- •2.1.1 Керування потоком рідини й газу
- •2.1.2. Переміщення матеріалів
- •2.1.3. Керування часом затримки в хімічних процесах
- •2.1.4. Модернізація верстатної обробки на виробництві
- •2.1.5. Керування часом нагрівання для еКструЗії й молдинга
- •2.1.6. Регулювання швидкості для підвищення якості й точності при механічній обробці матеріалів
- •2.1.7. Керування рівнями потоків мас
- •2.2 Аналіз енергозбереження в емс із некерованими електроприводами
- •2.3 Енергозбереження в емса з керованими електродвигунами
- •2.4 Енергозбережні системи еп з асинхронними двигунами, керованими за напругою статора
- •Лекція 3 Екстремальні системи. Енергозбереження в шляхах передачі нафти та газу.
- •3.1 Енергозбережна екстремальна система з частотним керуванням електродвигуном
- •3.2 Енергозбереження в емса при врахуванні зміни ккд об’єкта автоматизації
- •Насосні установки
- •Системи автоматизації насосних установок
- •Споживання енергії насосними установками
- •3.3 Енергозбереження в каналах передачі нафти
- •Підвищення пропускної здатності трубопроводу
- •Пропускна здатність розгалужених трубопроводів
- •Оптимальна траса і діаметр трубопроводу
- •3.4 Енергозбереження в мережах передачі газу
2.1.2. Переміщення матеріалів
Машини для переміщення матеріалів використовуються для навантажувальних, розвантажувальних і транспортних операцій. Прикладами можуть служити конвеєри, підйомні крани, автонавантажувачі, елеватори. Ці установки вимагають спеціальних приводів для забезпечення вимог безпеки, захищеності й портативності. Часто використовуються двигуни постійного струму для задоволення вимог регулювання швидкості й великого моменту.
На мал. 2.3 показаний електронавантажувач. Тут через вимоги великого моменту при низькій швидкості використовується привод постійного струму із серійною обмоткою. У такого двигуна м'яка статична характеристика, що забезпечує максимальний момент при більших навантаженнях. Швидкість може регулюватися за допомогою реостата, установленого послідовно із двигуном. Цей двигун для мобільності добре сполучимо з електричними батареями, від яких він живиться. Однак існує кілька недоліків, включаючи технічне обслуговування колектора, чутливість до вологи й бруду, низька ефективність. Колекторний двигун постійного струму вимагає частих оглядів і технічного обслуговування, що збільшує час простоїв.
Рис. 2.3
Асинхронні двигуни можуть широко використовуватися в механізмах для переміщення матеріалів. При цьому не потрібне техобслуговування колектора, немає електромеханічних контакторів і комутаційних апаратів, і немає розсіювання енергії в додаткових опорах. Також, для мобільного встаткування, асинхронний двигун має меншу вагу в порівнянні із ДПС тієї ж потужності. Момент може регулюватися одночасною зміною напруги й частоти для точного керування швидкістю.
Рис. 2.4
Розглянемо застосування частотно-регульованого електропривода на прикладі електронавантажувача (мал. 2.4). Тут ми бачимо, що інвертор (И) використовується для перетворення енергії постійного струму батарей в енергію змінного струму регульованої напруги й регульованої частоти. На трифазному виході інвертора момент поступово збільшується під час пуску АД й залишається постійним для розгону. Коли досягається необхідна потужність, частота на виході інвертора збільшується для досягнення високої швидкості.
Швидкість двигуна може бути швидко знижена за допомогою гальмування в генераторному режимі, що є важливою характеристикою для приводів мобільного встаткування. Рекуперативне гальмування в частотно-регульованому приводі досягається зменшенням частоти інвертора настільки, щоб відповідна їй синхронна швидкість була нижче, чим швидкість двигуна. Це змушує двигун працювати в генераторному режимі й перетворювати механічну енергію руху в електричну, яка подається назад на батареї. Частотно-регульований привод із широтно-імпульсною модуляцією найбільше добре відповідає цьому призначенню, тому що в ньому немає лінії змінного струму, по якій би відбувалася віддача реактивної енергії в мережу. Крім того, немає додаткових інверторних ланцюгів, випрямних ланцюгів і скільки-небудь значної фільтрації. Це робить конструкцію частотно-регульованого привода гранично простою.
Використання частотно-регульованого привода в перевезенні матеріалів дає в результаті поліпшене виконання при підвищеній ефективності. При цьому зменшуються витрати на обслуговування й, завдяки рекуперації, потрібні менші батареї для мобільних установок у порівнянні із приводом постійного струму.