4

Модуль 3. СЕЧОВИВІДНА С-МА. Тема № 3: Функціональні та інструментальні методи дослідження сечі та стану нирок.

1. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

   1. розведення +

   2. концентрації +

   3. виведення шлаків

   4. секреції реніну

2. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

   1. утворення аміаку

   2. концентрації +

   3. секреції еритропоетину

   4. розведення +

3. Концентраційну здатність нирок характеризує:

   1. аналіз сечі за Нечипоренком

   2. аналіз сечі за Зимницьким +

   3. аналіз сечі за Аддісом-Каковським

   4. преднізолоновий тест

4. Концентраційну здатність нирок характеризує:

   1. аналіз сечі за Амбурже

   2. лейкоурограма

   3. аналіз сечі за Зимницьким +

   4. преднізолоновий тест

5. Концентраційну здатність нирок характеризує:

   1. аналіз сечі за Зимницьким +

   2. аналіз сечі за Амбурже

   3. лейкоурограма

   4. аналіз сечі за Нечипоренком

6. Концентраційну здатність нирок характеризує:

   1. Аналіз сечі за Аддісом-Каковським

   2. проба за Зимницьким +

   3. проба Реберга

   4. аналіз на «активні лейкоцити»

7. Для проведення проби за Зимницьким сечу збирають:

   1. вранці середню порцію

   2. протягом доби кожні 3 год. +

   3. вранці протягом трьох год.

   4. протягом 12 год.

8. Для проведення проби за Зимницьким хворому необхідно:

   1. дотримуватись помірного питного режиму +

   2. різко обмежити прийом рідини

   3. значно збільшити прийом рідини

   4. фіксувати кількість прийнятої рідини протягом доби +

9. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

   1. стерильну пробірку

   2. 8 стерильних банок

   3. 8 чистих банок +

   4. чисту пробірку

10. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

    1. 6 Чистих банок

    2. 8 стерильних банок

    3. 8 чистих банок +

    4. 6 стерильних банок

11. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість лейкоцитів у кожній банці

    2. кількість сечі в кожній банці +

    3. питому вагу сечі в кожній банці +

    4. кількість еритроцитів у кожній банці

12. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість сечі в кожній банці +

    2. кількість еритроцитів у кожній банці

    3. питому вагу сечі в кожній банці +

    4. кількість гіалінових циліндрів у кожній банці

13. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість бактерій у кожній банці

    2. питому вагу сечі в кожній банці +

    3. кількість білка у кожній банці

    4. кількість сечі в кожній банці +

14. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. добовий діурез +

    2. співвідношення між денним та нічним діурезами +

    3. значення питомої ваги сечі +

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

15. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. кількість еритроцитів

    2. добовий діурез +

    3. кількість лейкоцитів

    4. співвідношення між денним та нічним діурезами +

16. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. Кількість лейкоцитів

    2. значення питомої ваги сечі +

    3. кількість гіалінових циліндрів

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

17. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. значення питомої ваги сечі +

    2. кількість сечі в кожній банці

    3. кількість білка у кожній банці

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

18. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

    1. 100% кількості випитої рідини

    2. 1500-2000 мл

    3. 3/4 кількості випитої рідини +

    4. перевищує кількість випитої рідини на 1/4

19. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

    1. 1000-1500 мл

    2. дорівнює кількості випитої рідини

    3. перевищує кількість випитої рідини на 25%

    4. 75% кількості випитої рідини +

20. Співвідношення між денним та нічним діурезами за Зимницьким це відношення кількості сечі:

    1. перших 4 банок до наступних 4 +

    2. перших 3 банок до наступних 3

    3. перших 3 банок до наступних 4

    4. перших 4 банок до наступних 3

21. Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:

    1. 1:1

    2. 2:1 +

    3. 1:2

    4. 3:1 +

22. Ніктурія - це:

    1. збільшення кількості нічної сечі +

    2. зменшення кількості нічної сечі

    3. нетримання сечі

    4. повна відсутність нічної сечі

23. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

    1. на 35%

    2. вдвічі і більше +

    3. на 25%

    4. на 5-15%

24. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

    1. на 35%

    2. на 50 %

    3. на 75%

    4. на 100% і більше +

25. Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:

    1. 5% і менше

    2. 25%  5% +

    3. 50%  25%

    4. 75%  50%

26. Анурія - це симптом, який вказує:

    1. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше

    2. на зниження виділення сечі за добу до 15% і менше

    3. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше +

    4. на повне припинення виділення сечі +

27. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

    1. 7 одиниць і більше +

    2. менше 7 одиниць

    3. 10 одиниць і більше

    4. менше 10 одиниць

28. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

    1. менше 8 одиниць

    2. 7 одиниць і більше +

    3. 5 одиниць і більше

    4. менше 6 одиниць

29. Гіпостенурія це:

    1. зменшення значень коливання питомої ваги сечі

    2. зменшення значень питомої ваги сечі +

    3. зменшення кількості виділеної сечі

    4. зменшення нічної сечі

30. Гіперстенурія це:

    1. збільшення кількості виділеної сечі

    2. збільшення значень питомої ваги сечі +

    3. збільшення нічної сечі

    4. збільшення значень коливання питомої ваги сечі

31. Ізостенурія це:

    1. Збільшення кількості виділеної сечі

    2. зменшення кількості виділеної сечі

    3. збільшення розмаху коливань питомої ваги сечі

    4. зменшення розмаху коливань питомої ваги сечі +

32. Гіпостенурія свідчить про:

    1. низьку здатність нирок до утворення аміаку

    2. низьку здатність нирок до виведення білка

    3. низьку здатність нирок до концентрування сечі +

    4. низьку здатність нирок до розведення сечі

33. Гіперстенурія свідчить про:

    1. низьку здатність нирок до розведення сечі +

    2. низьку здатність нирок до утворення аміаку

    3. низьку здатність нирок до виведення білка

    4. низьку здатність нирок до концентрування сечі

34. Фільтраційну здатність нирок оцінюють:

    1. за питомою вагою сечі

    2. за кліренсом по ендогенному креатиніну +

    3. за кількістю залишкового азоту

    4. за кількістю білка в сечі

35. Кліренс  це коефіцієнт очищення від певної речовини, який показує кількість:

    1. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

    2. літрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

    3. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 хв +

    4. літрів плазми крові, яка очистилась за 1хв

36. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

    1. 120-140 мл/хв.

    2. 80-120 мл/хв. +

    3. 60-100 мл/хв.

    4. 40-80 мл/хв.

37. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

    1. 55-70 мл/хв.

    2. 70-90 мл/хв.

    3. 80-120 мл/хв. +

    4. 120-130 мл/хв.

38. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

    1. 68-69 %

    2. 88-89 %

    3. 98-99 % +

    4. 108-109 %

39. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

    1. 98-99 % +

    2. 78-79 %

    3. 58-59 %

    4. 38-39 %

40. Пробу Реберга проводять для оцінки:

    1. клубочкової фільтрації нирок +

    2. канальцевої реабсорбції нирок +

    3. концентраційної здатності нирок

41. В нормі залишковий азот становить:

    1. 8,38-10,5 ммоль/л

    2. 14,3-28,6 ммоль/л +

    3. 31,5-38,6 ммоль/л

    4. 42,6-45,8 ммоль/л

42. В нормі залишковий азот становить:

    1. 0,04-0,1 ммоль/л

    2. 1,2-4,2 ммоль/л

    3. 5,3-8,3 ммоль/л

    4. 14,3-28,6 ммоль/л +

43. Залишковий азот складає азот:

    1. сечовини +

    2. сечової кислоти +

    3. креатині ну +

    4. креатину +

44. Рест-азот складає азот:

    1. креатину +

    2. сечової кислоти +

    3. креатиніну +

    4. сечовини +

45. Азот сечовини крові в нормі складає:

    1. 3,33-8,33 ммоль/л +

    2. 0,04-0,08 ммоль/л

    3. 14,9-17,7 ммоль/л

    4. 21,4-29,6 ммоль/л

46. Азот сечовини крові в нормі складає:

    1. 0,04-0,08 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л +

    3. 14,9-17,7 ммоль/л

    4. 0,12-0,3 ммоль/л

47. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л

    3. 0,12-0,3 ммоль/л +

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

48. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 0,12-0,3 ммоль/л +

    3. 3,33-8,33 ммоль/л

    4. 1,25-1,9 ммоль/л

49. Азот креатиніну крові в нормі складає:

    1. 0,04-0,1 ммоль/л +

    2. 0,12-0,3 ммоль/л

    3. 3,33-8,33 ммоль/л

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

50. Азот креатиніну крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л

    3. 0,04-0,1 ммоль/л +

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

51. Нормативна кількість натрію сироватки крові:

    1. 4,5-5,5 ммоль/л

    2. 35-39 ммоль/л

    3. 85-86 ммоль/л

    4. 135-150 ммоль/л +

52. Нормативна кількість натрію сироватки крові:

    1. 44,5-55,5 ммоль/л

    2. 135-150 ммоль/л +

    3. 3,5-4 ммоль/л

    4. 8,5-9,6 ммоль/л

53. Нормативна кількість калію сироватки крові:

    1. 135-150 ммоль/л

    2. 4,0-5,5 ммоль/л +

    3. 35-40 ммоль/л

    4. 85-90 ммоль/л

54. Нормативна кількість калію сироватки крові:

    1. 25-30 ммоль/л

    2. 95-110 ммоль/л

    3. 2,25-2,5 ммоль/л

    4. 4,0-5,5 ммоль/л +

55. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

    1. 2,25-2,5 ммоль/л +

    2. 135-150 ммоль/л

    3. 4-5,5 ммоль/л

    4. 85-86 ммоль/л

56. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

    1. 95-110 ммоль/л

    2. 4-5,5 ммоль/л

    3. 2,25-2,5 ммоль/л +

    4. 3,33-8,33 ммоль/л

57. Загальний білок крові в нормі становить:

    1. 40-60 г/л

    2. 60-80 г/л +

    3. 80-100 г/л

    4. 100-120 г/л

58. Загальний білок крові в нормі становить:

    1. 60-80 г/л +

    2. 80-100 г/л

    3. 100-120 г/л

    4. 120-140 г/л

59. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

    1. 15%

    2. 55% +

    3. 35%

    4. 85%

60. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

    1. 25%

    2. 45% +

    3. 65%

    4. 85%

61. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

    1. 75%

    2. 55% +

    3. 45%

    4. 25%

62. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

    1. 85%

    2. 65%

    3. 45% +

    4. 25%

63. Гіпопротеїнемія це:

    1. збільшення кількості білка крові

    2. зменшення кількості білка крові +

    3. зменшення кількості білка в сечі

    4. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

64. Гіперпротеїнемія це:

    1. збільшення кількості білка крові +

    2. збільшення кількості білка в сечі

    3. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

    4. зменшення кількості білка крові

65. Диспротеїнемія це:

    1. Збільшення кількості білка крові

    2. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами +

    3. зменшення кількості білка в сечі

    4. збільшення кількості білка крові

66. Зменшення кількості білка крові називають:

    1. гіперпотеїнемія

    2. гіпопротеїнемія +

    3. гіпопротеїнурія

    4. диспротеїнемія

67. Збільшення кількості білка крові називають:

    1. гіперпротеїнурія

    2. гіперпотеїнемія +

    3. диспротеїнемія

68. Порушення нормального співвідношення між альбумінами та глобулінами називають:

    1. Гіперпотеїнемія

    2. диспротеїнемія +

    3. гіпопротеїнемія

    4. гіпопротеїнурія

69. Диспротеїнемія може бути симптомом:

    1. циститу

    2. пієлонефриту

    3. гломерулонефриту +

    4. дизметаболічної нефропатії

70. Гіпопротеїнемія може бути симптомом:

    1. Дизметаболічної нефропатії

    2. циститу

    3. пієлонефриту

    4. гломерулонефриту +

71. Екскреторна урографія відноситься до методів дослідження:

    1. рентгенологічних +

    2. лабораторних

    3. функціональних

    4. ультразвукових

72. Екскреторна урографія полягає у:

    1. побудові ренограми

    2. виконанні серії послідовних рентгенологічних знімків +

    3. визначенні добового діурезу

    4. отриманні ультразвукового зображення нирок

73. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

    1. функціональну активність різних ділянок нирки

    2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    3. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    4. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

74. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

    1. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    2. фільтраційну здатність нирок

    3. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    4. канальцієву реабсорбцію

75. За допомогою екскреторної урографії можна оцінити:

    1. Функціональну активність різних ділянок нирки

    2. уродинаміку +

    3. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

76. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

    1. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

    2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    3. нирковий кровотік +

    4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

77. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

    1. нирковий кровотік +

    2. фільтраційну здатність нирок

    3. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

    4. канальцієву реабсорбцію

78. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

    1. Уродинаміку верхніх сечових шляхів

    2. нирковий кровотік

    3. функціональну активність різних ділянок нирки +

    4. кількість функціонуючої паренхіми нирки +