Виборча кампанія 2008 р. І прихід до влади демократів

Від самого початку 2008 р. стартувала виборча кампанія. В усіх штатах відбувалися первинні вибори - "праймеріз", під час яких виставлялися кандидати від обох провідних партій на посаду президента. Республіканці вже незабаром визначилися зі своєю кандидатурою: претендентом на президентський пост став сенатор Джон Маккейн (72 роки), ветеран в'єтнамської війни (провів п'ять років у в'єтнамському комуністичному полоні), політик з високою репутацією. В Демократичній партії виявилися два серйозні претенденти на президентський пост: Гілларі Клінтон (60 років) - сенатор від штату Нью-Йорк, колишня "перша леді", і чорношкірий сенатор від штату Іллінойс Барак Обама (47 років; у 1996 р. був обраний до місцевого сенату штату Іллінойс, а 2004 р. - став сенатором США від цього ж штату - п'ятим сенатором-афроамериканцем за всю історію США і на той час єдиним чорношкірим членом сенату).

Виборча кампанія 2008 р. докорінно відрізнялася від попередніх. По-перше, на президентський пост початково претендували аж три сенатори, хоча за всю історію США діючим сенаторам дуже рідко щастило стати президентами. По-друге, кандидатом у президенти мала реальні шанси стати жінка, чого раніше ніколи не траплялося. І найдивовижніше, що кандидатом став афроамериканець Б. Обама. Усе це свідчило про суттєві якісні зміни у свідомості американського суспільства.

У галузі внутрішньої політики як Дж. Маккейн, так і Б. Обама обіцяли скоротити податки, однак перший акцентував на необхідності знизити їх на прибутки корпорацій, а також для середнього класу, в той час як другий висловлював намір зменшити податки для середнього класу та бідноти, а водночас підвищити оподаткування заможних американців. Суттєві відмінності між обома кандидатами були і в поглядах на зовнішньополітичний курс США. Дж. Маккейн виступав за продовження кампанії в Іраку, жорстке стримування Ірану, за цілковиту ізоляцію Росії, в т. ч. виключення її з "великої вісімки", враховуючи її інтервенціоністську щодо Грузії позицію у конфлікті навколо Абхазії та Південної Осетії. Республіканський кандидат висловився за підтримку молодих демократій - Грузії та України. Натомість Б. Обама підкреслював рішучий намір вивести війська з Іраку, вважав за можливе проведення переговорів з Іраном, обстоював помірковану ізоляцію Росії, висловився проти розгортання системи ПРО у Центральній і Східній Європі. Загалом Б. Обама зарекомендував себе як представник лівого крила Демократичної партії. Обидва кандидати висловили рішучість - як перший крок після обрання - прийняти пакет заходів для боротьби з фінансовою кризою.

На виборах, що відбулися 4 листопада 2008 р., впевнену перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Барак Гусейн Обама, який одержав 69,5 млн голосів виборців (52,9%) і 365 голосів вибірників.

Віце-президентом став Джозеф Байден, 66 років, сенатор. Він став першим в історії США віце-президентом католицького віровизнання. Джон Маккейн дістав 59,9 млн голосів виборців (45,6%) і 173 голоси вибірників. За Обаму проголосували здебільшого молоді бізнесмени, "білі комірці", афроамериканці, інтелектуали, жителі великих міст, за Маккейна - малоосвічені, не надто заможні білі громадяни, іспаномовні іммігранти з Латинської Америки, більшість жителів провінції. Результати виборів свідчили про суттєве зрушення настроїв американського громадянства.

На виборах до обох палат конгресу більшість, як і попереднього разу, також здобули демократи.

20 січня 2009 р. Б. Обама на урочистій церемонії у Вашингтоні склав присягу і прийняв повноваження, ставши 44-м президентом Сполучених Штатів Америки.

Нова адміністрація зіткнулася з необхідністю подолати фінансово-економічну кризу, яка завдала країні відчутних збитків. У першому кварталі 2009 р. зафіксовано падіння ВВП США на б %. Станом на жовтень 2009 р. рівень безробіття сягнув позначки 10,1 % - найвищий показник з 1983 р. 17 лютого 2009 р. Б. Обама підписав закон про виділення 787 млрд дол. для пом'якшення рецесії. Водночас здійснено низку заходів у напрямку скорочення дефіциту державного бюджету. Наприкінці березня 2010 р. Конгрес ухвалив закон про реформування сфери охорони здоров'я і медичного страхування. Важливим аспектом нововведень стала обіцянка податкових пільг для підприємств малого і середнього бізнесу, які надаватимуть страховку своїм робітникам. У травні

2010 р. Конгрес ухвалив президентський законопроект про фінансову реформу, най масштабнішу з часу Великої депресії. Ці кроки сприяли одужанню американської економіки, зміцненню позиції долара на міжнародних ринках, насамперед відносно євро, зростанню ділової активності.

На міжнародній арені новий президент багато уваги приділяв ситуації в Афганістані, зокрема Білий Дім двічі упродовж 2009 р. посилював військовий контингент у цій країні. Б. Обама визначив, що саме Афганістан та Пакистан є головним фронтом боротьби США проти міжнародного тероризму. Одним із своїх перших указів на посаді президента Б. Обама розпорядився закрити в'язницю Дельта на о. Гуантанамо, де в'язнів нерідко утримували з порушенням норм американського та міжнародного права. Дещо несподівано для світової громадськості Б. Обама став лауреатом Нобелівської премії миру за 2009 р. ("за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами").