Перша хвиля нтр

Друга світова війна, з її потребою у високих технологіях, підготувала ґрунт для низки революційних відкриттів і впровадження у життя новинок міжвоєнного періоду (наприклад, різного роду пластмас). Усвідомлення вагомої ролі інновацій слугувало основним чинником довгострокового технологічного зростання та змін у структурі економіки. Промисловість і сільське господарство вийшли за межі застарілих технологій XIX ст. "Нове" перетворилося на синонім слова "краще". Характерним явищем стало бажання держави інституювати процес створення інновацій за допомогою заснування науково-дослідних центрів, таких як Силіконова (Кремнієва) долина у США. Суттєво зросла кількість науково-технічних відкриттів і скоротився час їх впровадження у виробництво, а згодом - у вільний продаж. З-поміж іншого, цьому сприяли реклама та засоби масової комунікації. Кожна нова хвиля інновацій породжувала потребу у нових матеріалах: із розвитком електротехніки зросла потреба у міді, авіації -в алюмінії, зі створенням у 1947 р. транзистора виникла потреба у напівпровідникових матеріалах - кремнії та германії тощо.

Створення та упровадження інновацій спричинило у другій пол. 1950-х - поч. 1960-х рр. першу хвилю науково-технічної революції (НТР). її характерними рисами стали: освоєння нових видів енергії, виготовлення та застосування штучних матеріалів, електронізація, пришвидшення розвитку біотехнологій, автоматизація виробництва з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) тощо. Цей час багатий на технічні новинки, такі як цифровий годинник чи відеокасетний магнітофон (обидва 1956 р.). У 1959 р. розпочався випуск апарату "Ксерокс-914" (розробник - американець Честон Карлсон), що дозволило копіювати необхідні документи. У 1960 р. з'явилися перші лазери, спровокувавши значний поступ у галузі високих технологій. Особливо швидко розвивалася хімічна та атомна промисловість, космонавтика. Зокрема, у 1969 р. американські астронавти Н. Армстронґ та Е. Олдрін здійснили перший політ на місяць. Вдосконалювалося телебачення, яке стало кольоровим. За президентства Дж. Кеннеді у США телевізор був вже чи не у кожній американській сім'ї, а телебачення перетворилося на головний засіб масової інформації. У 1962 р. проведено першу пряму телетрансляцію через супутник.

Із відкриттям великих нафтових родовищ на Близькому Сході і в Латинській Америці нафта витіснила вугілля, як основне джерело енергії. 14 вересня 1960 р. на Багдадській конференції було створено Організацію країн експортерів нафти (Organization of the Petroleum Counlries) - ОПЕК. Об'єднання, до якого увійшли тринадцять країн (Еквадор, Індонезія, Нігерія, Ангола, Венесуела, Іран і сім арабських держав), постало у відповідь на політику заниження цін на "чорне золото" провідними нафтовими компаніями, головно американськими, англійськими та голландськими. З часом ОПЕК перетворився на ключового гравця на нафтовому ринку, що на початку 1970-х рр. стало особливо відчутним. Розмір ціни на нафту мав помітний вплив на розвиток усієї економіки. Дешева нафта сприяла розвиткові автомобілебудування. Виробництво легкових автомобілів і їх технічне обслуговування перетворилося на провідну галузь промисловості країн Західної Європи і Північної Америки. Автомобіль розширив можливості, скоротив відстані, став частиною масової культури і символом XX ст.

Перша хвиля НТР викликала значні зміни у виробництві: сприяла концентрації виробництва, комплексній автоматизації та електронізації, викликала "зелену революцію" та спричинила еволюцію соціальної структури населення. Що масштабніше впроваджувалися досягнення НТР, тим швидше зростав рівень життя населення. Наукові дослідження набули центральної ваги для економічного зростання, що закріпило перевагу "економік розвиненого ринку".