Тема 2.1. Аналіз асортиментної політики організації.
Асортимент товарів - це сукупність їх видів, різноманітності і сортів, які об'єднані конкретною ознакою. Асортиментна політика встановлює зв’язок між вимогами ринку і можливостями підприємства.
Характеристику товарного асортименту складають наступні показники:
1. широта асортименту – це кількість видів товару;
2. глибина асортименту – кількість асортиментних груп товарів;
3. насиченість асортименту – загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.
Коефіцієнт ширини асортименту розраховується як відношення дійсної кількості асортиментних груп товарів по підприємству до максимально можливої кількості асортиментних груп, що є характерною для галузі в цілому.
Кш = 6/8 = 0,75
Кофіцієнт ширини асортименту дорівню 0,75, тому можна зазначити,що асортимент «Моліс» вважається достатньо різноманітним.
Коефіцієнт глибини асортименту розраховується, як відношення дійсної кількості асортиментних позицій конкретної асортиментної групи до базової кількості асортиментних позицій конкретної асортиментної групи.
Кг =7 /4=1,75 ;
Ми обрали для розрахунку коефіцієнту глибини асортиментну групу товару сири тверді «Моліс», коефіцієнт дорівнює 1,75 - він більше одиниці,тому дана асортиментна група поглиблюється.
Коефіцієнт насиченості розраховується, як коефіцієнт дійсної насиченості асортименту продукції підприємства до базової насиченості асортименту продукції підприємства.
Кп = 27/17=1,6
Діапазон показника коефіцієнта насиченості дорівнює 1,6 він більше одиниці ,це значить що асортимент «Моліс» є широким та поглиблюється.
Досліджуючи фактори які впливають на формування асортименту на підприємстві «Моліс» , можна зробити висновок що до них відносяться:
- спеціалізація підприємства;
- наявність обладнання .
Тому можна запропонувати:
- для вдосконалення асортиментної політики треба вести облік і враховувати незадоволений попит населення;
- збільшити кількість обладнання, яке б сприяло більш ефективному виробництву товару;
- проводити періодичні опитування населення або використовувати власні результати спостереження;
- постійно вивчати нових постачальників;
- вивчати асортимент товарів конкурентів і на основі цього змінювати та удосконалюватисвій.
Тема 2.2. Оцінка якості товарів
Сири повинні вироблятися відповідно до ГОСТ 7616 - 85 «Сыры сычужные твердые». Технические условия» по технологічних інструкціях, з дотриманням санітарних правил, затверджених в установленому порядку.
Для виробництва сирів використовують таку сировину та матеріали:
Рис.2.1 Асортимент продукції ТОВ ВО «Моліс»
1)молоко коров'яче не нижче першого ґатунку згідно ДСТУ 3662;
2)молоко знежирене і вершки, отримані з молока коров'ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662;
3)вершки згідно з чинними нормативними документами;
4)маслянку-сировину згідно з чинними нормативними документами;
5)бактеріальні препарати для виробництва сирів вітчизняного виробництва згідно чинних нормативних документів та закордонного виробництва, дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
6)порошок сичужний, пепсин харчовий яловичий або інші, аналогічної дії ферментні препарати, дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я для виробництва сирів згідно з чинними нормативними документами;
7)кальцій хлористий зневоднений не нижче першого гатунку згідно з ГОСТ 450, кальцій хлористий фармакопейний або інший аналогічних властивостей, який дозволено Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
8)сіль кухонну не нижче першого гатунку, мелену, нейодовану; для соління сиру в зерні - не нижче сорту «Екстра» згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);
9)екстракт аннато, дозволене Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
10)β-каротин водорозчинний, дозволений Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
11)калій азотнокислий згідно з ГОСТ 4217, натрій азотнокислий згідно з ГОСТ 4168 або інші аналогічних властивостей, які дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
12)селітру калієву марок А, Б, В згідно з ГОСТ 19790;
13)воду питну згідно з ГОСТ 2874.В сироварінні використовується молоко різних видів ссавців, при цьому його склад розрізняється не тільки у тваринних різних видів, але і у тварин одного вигляду і навіть однієї породи. Крім того, виробництво сиру залежить від змісту не тільки основних компонентів (жиру, білка, лактози і золи), але і від складових їх мікрокомпонентів (жирні кислоти, казеїн, Альбумін, глобуліни і ін.).
Сир "Російський " повинен відповідати вимогам наведеним нижче.
Форму, розмір і масу сир повинен мати такі: форма - низький циліндр зі злегка випуклою боковою поверхнею і округлими гранями, висота-10-18см; діаметр 24-28см; маса - 4,7 - 1,1 кг .
У центрі експертиз ТЕСТ , була проведена експертиза сиру «Російського» компанії «Моліс», у процесі перевірки було виявлено що смак і запах слабо виражений, малюнок не рівномірний , колір нормальний. Фізико-хімічний показник не відповідає нормам, також було виявлено що в сирі присутній немолочний жир(90%). Кишкової палички, антибіотиків й сульфамідних речовин не було виявлено. Загальна оцінка – погано, також склад речовин на етикетці не відповідає речовинам знайденим в сирі.
Після проведення експертизи можна зробити висновок що компанія «Моліс» не дотримується певних стандартів по виробництву сиру, якщо так продовжуватиметься і далі , вона ризикує втратити своїх споживачів.
Сметаною згідно ДСТУ 4418:2005 називають кисломолочний продукт, який виготовляється з нормалізованих пастеризованих вершків сквашуванням закваскою, яку готують на чистих культур молочнокислих бактерій.
Сировиною для отримання сметани є нормована вершки пастеризовані - жирова частину молока, отримана сепаруванням. Вершки різної жирності продаються і самі по собі, і є сировиною для виробництва сметани і вершкового масла. Також вершки використовують для нормалізації молока. Нормалізація - це доведення продукту (молока або вершків) до норм з жирності. Таким чином, в нормалізованих вершках міститься передбачену кількість жиру. Пастеризують вершки для того, щоб гарантувати безпеку продукту, продовжити збереження, а також, щоб створити для внесеної закваски ідеальні умови. Бо якщо у вершках залишиться якась стороння "живність", то під час молочнокислого бродіння вона почне розмножуватися і заважати молочнокислих бактерій, що, зрештою, призведе до псування продукту.