- •Лекція 14. Світовий океан та його частини.
- •1. Океанологія як наука.
- •2. Походження і розвиток океанів.
- •3. Світовий океан та його частини.
- •4. Сучасні методи океанологічних досліджень
- •Лекція 15. Хімічні властивості морської води.
- •Походження і еволюція складу води океану.
- •Склад морської води.
- •3. Солоність морської води.
- •Водний баланс Світового океану.
- •Лекція 16. Фізичні властивості океанічної води.
- •1. Густина морської води.
- •2. Температурний режим океану.
- •3. Лід у Світовому океані.
- •4. Оптичні властивості морської води.
- •Лекція 17. Динаміка вод світового океану.
- •1. Водні маси Світового океану.
- •2. Рівень Світового океану.
- •3. Особливості хвилювання в океанах і морях.
- •4. Океанічні течії та їх класифікація.
- •1. За походженням (генетична класифікація):
- •2. За глибиною розміщення:
- •3. За тривалістю існування або стійкістю:
- •Лекція 18. Екосистеми та екологічні функції світового океану.
- •1. Розмаїття рослинного й тваринного світу Світового океану.
- •2. Біологічна структура Світового океану.
- •3. Екологічні функції Світового океану.
- •Лекція 19. Природні ресурси світового океану.
- •Мінеральні ресурси Світового океану.
- •2. Енергетичні ресурси Світового океану.
- •3. Біологічні ресурси Світового океану.
- •Лекція 20. Проблеми забруднення та охорони вод світового океану.
- •1. Забруднюючі речовини і негативний антропогенний вплив.
- •2. Особливості антропогенного забруднення Чорного моря.
- •3. Охорона і моніторинг вод Світового океану.
2. Температурний режим океану.
Однією з найважливіших фізичних характеристик морської води є її температура. Головним джерелом теплової енергії є сонячна радіація. Інші джерела теплової енергії це:
енергія припливів і відпливів;
внутрішнє тепло Землі;
тепло, яке утворюється при окисленні органічних речовин, інших хімічних реакціях;
тепло, яке виділяють радіоактивні речовини, що знаходяться в океанах і морях;
теплообмін поверхневих шарів вод океанів і морів з атмосферою;
конденсація вологи;
випадіння теплих опадів;
теплі течії.
виділення скритої теплоти при льодоутворенні.
Охолоджується вода:
при випаровуванні;
при випромінюванні теплової енергії в атмосферу;
при конвективному теплообміні між морем і атмосферою,
при випадінні холодних опадів;
при перемішуванні поверхневих шарів з глибинними холодними водами;
при згоні поверхневих теплих вод вітрами;
внаслідок холодних течій.
Температура поверхневих вод Світового океану. Максимальна температура поверхневих вод Світового океану знаходиться в шарі товщиною від 0.5 до 1 м біля екватора, до полюсів вона зменшується. Однак зона максимальних температур – термічний екватор – в океані знаходиться поміж 5 і 10° північної широти. Це пояснюється нерівномірним розподілом води і суші на Землі, їх різною теплоємністю і теплопровідністю. Максимальні температури вод в області термічного екватора від +27°С до +29°С. Найнижчі – у полярних широтах (до -2°С).
Розподіл температури води на поверхні океанів і морів має зональний характер: температура поступово знижується від екватора до полюсів. Вплив материків і течій порушує цю зональність. В екваторіально-тропічних широтах температура води в районі східного узбережжя на 2-3°С нижча від температури води поблизу західних берегів. Цьому сприяють пасати, які зносять поверхневий шар від східних берегів, а на їхнє місце піднімаються холодні глибинні води.
Середня температура поверхневих вод Світового океану становить +17,54 °С, що перевищує на 3,1 °С середню температуру повітря на земній кулі (+14,5°С), внаслідок чого океан впливає на теплові процеси в атмосфері, Найтепліший Тихий океан, середня його температура +19, 37 °С, в Індійському океані +17,27 °С, в Атлантичному +16,35 °С, у Північному Льодовитому океані - 0.8 °С. Найвища температура океанічних поверхневих вод (+35,6°С) у Перській затоці та Червоному морі, а найнижча (-2°С) – у водах Арктики і Антарктики.
У Південній півкулі Світовий океан приблизно на 3°С холодніший, у північній, через вплив Антарктиди. З цієї причини і термічний екватор зміщений на північ від географічного.
Температура поверхневих вод морів залежить від фізико-географічних умов, в яких знаходиться те або інше море. Так, влітку температура води у Чукотському морі +1,6°С, а в Аральському, Каспійському, Чорному та Азовському морях. – +20°С.
У морях більш високих широт взимку від'ємні температури, і ці моря частково або повністю замерзають. У морях низьких широт (від 35° північної широти) температура поверхневої води протягом року відносно висока.
Розподіл температури води на глибинах Світового океану.
Температура води по-різному розподіляється в океанах і морях на різних широтах, а також в західних і східних частинах океанів.
Теплова енергія Сонця практично повністю вбирається верхнім 10-20-сантиметровим шаром води. За тихої погоди тепло проникає на глибину завдяки молекулярній дифузії, тому влітку в морях і океанах утворюється тонкий шар теплої води, нижче якого залягає холодна. Холодну і теплу воду розділяє шар різкої зміни температури — так званий термоклин, або шар температурного стрибка. Під дією вітру вода перемішується, і термоклин займає більшу глибину.
Для океану типова трьохшарова структура: у верхньому (перемішаному) шарі товщиною від 20 до 200 м температура однакова, в наступному шарі (термоклині) вона різко знижується, нижче термоклину і майже до дна температура знижується повільно. На глибинах нижче 3000 м вона становить 0-2°С. Біля самого дна температура трохи підвищується за рахунок теплого потоку від підстилаючої кори і досягає +1,4 – +1,8°С, а в полярних областях – нижче 0°С.
Полярні води до глибини 50-100 м охолоджуються, на глибині до 250-500 м вони стають теплішими, а потім до дна – температура поступово знижується.
В арктичних широтах температура в поверхневому шарі -1,6°С, на глибині 50 м – 1,8 °С, потім на глибині від 200 до 500 м вона підвищується до +3°С завдяки впливу глибинних теплих вод Атлантичного океану, а потім знову зменшується до 0°С і навіть нижче.
У межах 45° північної широти і 45° південної широти у відкритій частині океану температура зменшується з глибиною.
У субтропічних широтах, де переважають антициклональні циркуляційні системи, утворюються зони сходження поверхневих вод – конвергенції. Зони розходження поверхневих вод називають зонами дивергенції.
Зміна температури води океану в часі. Зміна температури води в часі залежить головним чином від зміни кількості сонячної радіації. У зв'язку з цим розглядається добовий і річний хід температури води. Окрім того, на добові і річні зміни температури води впливають погодні і гідрологічні умови, від яких залежать процеси випромінювання, випаровування, перемішування вод.
Добові коливання температури води на поверхні океану незначні (0,2-0,3°С), найбільша їх амплітуда в районі тропіків (0,4-0,6°С), а до полюсів вона зменшується.
Річні зміни температур відрізняються від добових більш значними амплітудами і поширенням коливань температури до значних глибин. У річному ході температура поверхні більшої частини океану в північній півкулі досягає максимуму в серпні і мінімуму в лютому, а в південній півкулі – відповідно в лютому і серпні.
Вплив температури води на процеси, що відбуваються у Світовому океані. Температура води є однією з найважливіших фізичних характеристик Світового океану, що впливає на природні та біологічні процеси і явища, які відбуваються в океані та атмосфері Землі. Від температури і солоності води та її розподілу залежить рух водних мас, існування теплих і холодних течій в океанах та морях. Знаючи розподіл температури і солоності морської води на поверхні та глибинах, можна скласти спеціальні карти поширення течій в даному районі. Стан температури поверхневих вод моря і температури повітря впливає на утворення туману на морі і взагалі на взаємодію океану і атмосфери, а отже, на клімат і погоду.
З температурою морської води пов'язано її замерзання, розвиток льодових явищ на морі і обледеніння суден. Температура води, поряд із солоністю і вмістом кисню у воді, визначає умови існування риб та інших мешканців моря. Від температури і солоності морської води залежить її густина, яка впливає на осадку морських суден. Моряки враховують це в судноводінні.
Температура і солоність впливають також на швидкість поширення в ній звуку. Це необхідно враховувати під час роботи з ехолотами та іншими гідроакустичними приладами на морі.
