
- •1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
- •1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
- •1.2 Вибір напруги живлення.
- •1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
- •1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
- •Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
- •Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
- •Iкср доп (1,2…1,5) Iк0 (1.18)
- •Iкmax (2,2…3) Iк0 (1.19)
- •1.6 Розрахунок опору резистора емітерної стабілізації Re
- •1.7 Розрахунок опору колекторного навантаження
- •1.8 Розрахунок кола зміщення
- •1.9 Розрахунок параметрів кола зворотного зв’язку
- •1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
- •1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
- •1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
- •1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
- •2.1 Визначення коефіціента підсилення за напругою
- •2.2 Вибір напруги живлення
- •2.7 Розрахунок резистора зворотного зв’язку Rзз
- •2.8 Розрахунок параметрів каскаду
- •2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
- •2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
- •3.1 Вибір резистора емітерного навантаження
- •3.2 Визначення режиму роботи транзистора з постійного струму
- •3.3 Вибір транзистора
- •3.4 Розрахунок кола зміщення
- •3.5 Розрахунок вхідного опору каскада Rвх ск
- •3.10 Розрахунок елементів, що визначають спотворення в діапазоні низьких частот
- •4 Багатокаскадні попередні підсилювачі
- •4.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою
- •4.2 Вибір режиму роботи транзисторів
- •4.3 Розрахунок струму спокою транзистора vt2
- •Vkvt2 eж / 2 (4.5)
- •4.4 Визначення струму спокою транзистора vt1
- •4.5 Розрахунок опору резисторів Rк1, Rк2
- •4.6 Визначення параметрів режиму з постійного струму транзистора vt1
- •4.7 Розрахунок подільника в базовому колі транзистора vt1
- •4.8 Розрахунок кола зворотного зв’язку
- •4.9 Розрахунок підсумкових характеристик підсилювача
- •4.10 Розрахунок лінійних спотворень
- •Додаток а
2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
Стала часу вихідного кола каскаду визначається згідно еквівалентній схемі рис. 2.3.
Рисунок 2.3 - Еквівалентна схема вихідного кола каскаду
Вихідна ємність каскаду дорівнює:
Свихзз = Свих*FIYн=0 = CKr’бS[1 + ( / Rзз)(RH || rкe || Rзз)] (2.19)
Тоді стала часу:
в1 = s + (Rвихзз || RH)(Свихзз + СМ + СН), (2.20)
де Rвихзз визначається за (2.18), См – монтажна ємність, як правило См=3…5пФ.
Рівень лінійних спотворень, що вноситься вхідним колом:
МВ1 = 1 / 1 + (вв1)2 (2.21)
Під час визначення сталої часу вхідного кола в діапазоні високих частот необхідно мати на увазі, що крім зовнішнього зворотного зв’язку за рахунок Rзз у схемі ще діє і внутрішний зворотний зв’язок і через ємність СКБ (ефект Мілєра). З урахуванням цього
Свхзз = [Cб’e + (1 + KUзз)СK]* F I (Yдж = 0) =
= [Cб’e+ (1 + KUзз)СK]*[1 + / (RK || rкe || Rзз) / / Rзз] (2.22)
Тоді стала часу в2 = (Rдж+R1) || R’вхзз Свх, а відповідний рівень лінійних спотворень
МВ2 = 1 /√ (1 + (вв2)2 )
Зменшення вхідного опору та підвищення вхідної ємності є недоліком паралельного зв’язку по напрузі. Якщо від’ємний зворотний зв’язок по сигнальному колу небажаний, то його можна виключити за допомогою фільтра ВЧ першого порядку, використовуючи схему, наведену на рис. 2.4.
Рисунок 2.4 - Схема з від’ємним зворотним зв’язком тільки по постійному струму
Значення ємності Сбл визначиться з рівняння:
Сбл 10 / 2fн (Rзз1 || Rзз2) (2.23)
де вибір Rзз1 і Rзз2 не критичний, необхідно лише виконання умови:
(Rзз1 + Rзз2) = h21 RK (2.24)
Як правило, вибирають Rзз1=Rзз2. За цього, оскільки значення Rзз1 і Rзз2 за (2.23) є високоомні, то конденсатор Сбл1 може мати невелику ємність, що дозволяє використовувати керамічні конденсатори, які значно стабільніші за електролітичні.
Ємності С1, С2 визначають спотворення в зоні низьких частот. Розрахунок цих ємностей не відрізняється від проведеного розрахунку для каскаду зі СЕ, що наведений у розділі 1:
С1 1 / (1 / МНС1)2 –1 (Rдж + R1 + R’вхзз) • 2fн (2.25)
С2 1 / (1 / МНС1)2 – 1 (Rвихзз + RН) • 2fн (2.26)
2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
Розрахунок факторів нестабільності режиму ∆ІКб0, ∆І0, ∆U0 проводиться аналогічно пункту 1.13 за виразами (1.56)…(1.63).
У підсумку нестабільність колекторного струму:
∆ІК = h21е[∆U0 + (Rб + RK) ∆І0] / [h11 + Rб + (1 + h21е)RK] (2.27)
3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
Схема каскаду зі спільним коллектором (СК) (емітерного повторювача) наведена на рис. 3.1.
Рисунок 3.1 - Схема каскаду зі спільним колектором
Технічне завдання на розрахунок емітерного повторювача (ЕП) у діапазоні звукових частот у більшості випадків співпадає з попередніми прикладами. У випадку, коли ЕП використовується як вхід-ний каскад підсилювача, за розрахунками прикінцевого (вихідного) та передкінцевого каскадів може бути відомі напруга живлення ЕЖ і рівень вхідного сигналу.
Вибір робочої точки каскаду з постійного струму здійснюється аналогічно схемі зі СЕ (рис. 1.1). Але, для вибору потенціалу емітера в схемі зі СК більше можливостей, оскількі потенціал колектора не залежить від сигналу і дорівнює напрузі живлення ЕЖ. Тому потенціал емітера VE можна вибрати значно більшим, ніж у схемі зі СЕ. Крім того, це підвищить температурну стабільність, оскількі VE >> T, і сприяє використанню емітерних повторювачів у багатокаскадних схемах з гальванічним зв'язком (можна мати досить високий потенціал бази ЕП, що дозволить підключити її безпосередньо до колектору попереднього каскаду). Для забезпечення режиму класа А, необхідно, аналогічно каскадам розглянутих у розділах 1 та 2, виконання умови:
Iео > (2…4) * Iem (3.1)
де Iео – постійна складова струму емітера, Iem – амплітуда змінної складової, або
VE / RE > (2…4) Uвих m / (Rе||Rн) (3.2)
З (3.1) випливає умова попереднього вибору потенціалу VE
VE > (2…4) Uвих m Rе / (Rе||Rн) (3.3)
Очевидно, що VE обов'язково повинен бути як мінімум у 2…4 рази більшим за Uвих m.