
- •1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
- •1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
- •1.2 Вибір напруги живлення.
- •1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
- •1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
- •Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
- •Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
- •Iкср доп (1,2…1,5) Iк0 (1.18)
- •Iкmax (2,2…3) Iк0 (1.19)
- •1.6 Розрахунок опору резистора емітерної стабілізації Re
- •1.7 Розрахунок опору колекторного навантаження
- •1.8 Розрахунок кола зміщення
- •1.9 Розрахунок параметрів кола зворотного зв’язку
- •1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
- •1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
- •1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
- •1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
- •2.1 Визначення коефіціента підсилення за напругою
- •2.2 Вибір напруги живлення
- •2.7 Розрахунок резистора зворотного зв’язку Rзз
- •2.8 Розрахунок параметрів каскаду
- •2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
- •2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
- •3.1 Вибір резистора емітерного навантаження
- •3.2 Визначення режиму роботи транзистора з постійного струму
- •3.3 Вибір транзистора
- •3.4 Розрахунок кола зміщення
- •3.5 Розрахунок вхідного опору каскада Rвх ск
- •3.10 Розрахунок елементів, що визначають спотворення в діапазоні низьких частот
- •4 Багатокаскадні попередні підсилювачі
- •4.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою
- •4.2 Вибір режиму роботи транзисторів
- •4.3 Розрахунок струму спокою транзистора vt2
- •Vkvt2 eж / 2 (4.5)
- •4.4 Визначення струму спокою транзистора vt1
- •4.5 Розрахунок опору резисторів Rк1, Rк2
- •4.6 Визначення параметрів режиму з постійного струму транзистора vt1
- •4.7 Розрахунок подільника в базовому колі транзистора vt1
- •4.8 Розрахунок кола зворотного зв’язку
- •4.9 Розрахунок підсумкових характеристик підсилювача
- •4.10 Розрахунок лінійних спотворень
- •Додаток а
1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
Результуючі параметри каскаду згідно з пунктами 1.1 – 1.11:
RВХ = (Rб1||Rб2)||Rвхзз = (Rб1||Rб2)||(RвхСЕ*F),
F 1 + S0Rзз~,
KUзз = КU / (1 + КU*) = КU / F = -SRH~ / (1 + SRзз) - RH~ / (RE||RЗЗ), (1.58)
Rвих = RK || rке, (1.59)
Ki *[RK / (RK + RН)] (1.60)
Наскрізний коефіцієнт підсилення:
K*U = - Rвх/(Rвх + Rдж)*[SRH/(1 +SRзз~)] = h21RH~/[(Rвх + Rдж)*(1 + SRзз)] (1.61)
Коефіцієнт нелінійних спотворень:
Kгзз = kг/(1 + F) = (Umвх / 4т)*[1/(1 + SRзз~)] =
= (1 / 4Т)[EджRвх/(Rвх + Rдж)][1/(1 + SRзз~)] (1.62)
1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
Під час розрахунку нестабільності колекторного струму вважаються відомими параметри режиму каскаду з постійного струму Uke0, Ik0, тепловий опір переходу транзистора – навколишне середовище RТПС, зворотний струм колекторного переходу Ікб0 та задані межові значення температури навколишнього середовища tmin, tmax.
1.13.1 Знаходимо потужність, що розсіюється на транзисторі:
Pk = Uкe0*IK0
1.13.2 Визначаємо мінімальну та максимальну температуру переходу:
Tj min = tmin + RTПСPK (1.63)
Tj max = t max + RTПСPK (1.64)
1.13.3 Визначаємо граничні розрахункові значення параметру h21 з урахуванням зміни температури та технологічного розкиду параметрів:
h
21
= h21
min*h21max
h’21 = (0,78 h21 min + 0,22h21 max)[1 – (25 – t j min) / 300] (1.65)
h’’21 = (0,78 h21 max + 0,22h21 min)[1 + (t j max – 25) / 300] (1.66)
Δh21 = h’’21 – h’21 (1.67)
1.13.4 Визначимо фактори нестабільності режиму з постійного струму.
Зміна зворотного струму колектора практично дорівнює максимальному значенню цього параметру:
ΔІkб0 Ікб0*20,1(t j max – 25) (1.68)
Еквівалентне джерело струму в базовому колі, що відображає вплив ΔІkб0 та Δh21:
ΔІ0 = ΔІкб0 + (Δh21 / h221)*Ік0 (1.69)
Еквівалентне джерело напруги у вхідному колі, що відображає температурний дрейф напруги база-емітер з урахуванням технологічного розкиду Uбе:
ΔU0 = 2,2*10-3(t j max – t j min) + 0,06[B] (1.70)
1.13.5 У підсумку нестабільність колекторного струму дорівнює [4]:
ΔІK = h21[ΔU0 + (Rб + RЕ) ΔІ0] / [h11 + Rб + (1 + h21)RE] (1.71)
Розраховане значення ΔІK повинне задовільняти умові:
ΔІK = (0,1…0,5)*ІК0 (1.72)
2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
Схема каскаду наведена на рис. 2.1
Рисунок 2.1 - Схема каскаду з паралельним зворотним зв'язком по напрузі
У цьому каскаді для забезпечення температурної стабільності струму колектора використана схема колекторної стабілізації. Вона має задовільні результати щодо стабілізації режиму з відносно невеликим технологічним розкидом параметрів. Але необхідно зауважити, що колекторна стабілізація забезпечує дещо гіршу стабільность струму у порівнянні з емітерною стабілізацією. Тому її доцільно використовувати у випадках, коли непотрібна дуже висока стабільність колекторного струму.