- •1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
- •1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
- •1.2 Вибір напруги живлення.
- •1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
- •1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
- •Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
- •Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
- •Iкср доп (1,2…1,5) Iк0 (1.18)
- •Iкmax (2,2…3) Iк0 (1.19)
- •1.6 Розрахунок опору резистора емітерної стабілізації Re
- •1.7 Розрахунок опору колекторного навантаження
- •1.8 Розрахунок кола зміщення
- •1.9 Розрахунок параметрів кола зворотного зв’язку
- •1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
- •1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
- •1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
- •1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
- •2.1 Визначення коефіціента підсилення за напругою
- •2.2 Вибір напруги живлення
- •2.7 Розрахунок резистора зворотного зв’язку Rзз
- •2.8 Розрахунок параметрів каскаду
- •2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
- •2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
- •3.1 Вибір резистора емітерного навантаження
- •3.2 Визначення режиму роботи транзистора з постійного струму
- •3.3 Вибір транзистора
- •3.4 Розрахунок кола зміщення
- •3.5 Розрахунок вхідного опору каскада Rвх ск
- •3.10 Розрахунок елементів, що визначають спотворення в діапазоні низьких частот
- •4 Багатокаскадні попередні підсилювачі
- •4.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою
- •4.2 Вибір режиму роботи транзисторів
- •4.3 Розрахунок струму спокою транзистора vt2
- •Vkvt2 eж / 2 (4.5)
- •4.4 Визначення струму спокою транзистора vt1
- •4.5 Розрахунок опору резисторів Rк1, Rк2
- •4.6 Визначення параметрів режиму з постійного струму транзистора vt1
- •4.7 Розрахунок подільника в базовому колі транзистора vt1
- •4.8 Розрахунок кола зворотного зв’язку
- •4.9 Розрахунок підсумкових характеристик підсилювача
- •4.10 Розрахунок лінійних спотворень
- •Додаток а
1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
Як відомо, опір каскаду, охопленого послідовним зворотним зв’язком по струму без врахування подільника Rб1, R б2 складає [2,3]:
RВХзз = RвхСЕ *F (1.41)
де F = (1 + S0Rзз~) фактор зворотного зв’язку, RвхСЕ – вхідний опір каскаду без зворотного зв’язку в схемі зі СЕ:
RвхСЕ = rбе =r’б + rе (1 + h21е) (1.42)
Повний вхідний опір каскаду враховує шунтуючу дію поділь-ника зміщення:
Rвх = Rвхзз||(Rб1|| Rб2) = RвхззRб1Rб2 / (RвхззRб1 + RвхззRб2 + Rб1Rб2 (1.43)
1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
1.11.1 Розрахунок у діапазоні високих частот
Еквівалентна схема вихідного кола каскаду для діапазону високих частот наведена на рис. 1.3.
Рисунок 1.3 - Еквівалентна схема вихідного кола каскаду для зони високих частот
Як відомо [4], стала часу в діапазоні високих частот для схеми рис. 1.3 визначається як:
B = S + (Cвих + Cн) [Rк || Rн || rкe] (1.44)
де Cвих = Сkr’бS0 – вихідна ємність транзистора, Cн – ємність навантаження.
Рівень лінійних спотворень на частоті fB
Мввих = 1 / 1 + (2fв*в)2 (1.45)
Спотворення, що вносяться вхідним колом підсилювача визначаються відповідною сталою часу:
в вх = RеквСвх
де
Rекв = Rдж||(Rб1||Rб2)||Rвх (1.46)
Свх = Сб’e + (1 + KUзз) Ck (1.47)
За визначенням Свх необхідно звернути увагу на підвищення вхідної ємності на величину Сk*(1 + KUзз), що пояснюється внутрішнім зворотним зв’язком у транзисторі – так званим ефектом Міллєра.
Рівень лінійних спотворень, зумовлений вхідним колом, визначається виразом, аналогічним (1.45)
Мввх = 1 / 1 + (2fв*в вх)2 (1.48)
Остаточно, рівень лінійних спотворень, що вноситься каскадом у цілому:
Мв = Мввх*Мввих (1.49)
Отримані за (1.45), (1.48), (1.49) результати необхідно відобразити в децибелах:
Мві [дБ] = 20 lg Мві (1.50)
1.11.2 Розрахунок у діапазоні низьких частот
Згідно рис. 1.1 спотворення АЧХ у зоні низьких частот зумовлені трьома ємностями Cр1, Cе, Cр2. Тому розподілимо заданий у Т3 рівень МН між цими ємностями, наприклад, так:
МНСр1 = -1дБ,
МНСр2 = -0.5дБ
МНСе = -1.5дБ
Зауважимо, що в прикладі наведений стандартний рівень лінійних спотворень Mн=–3дБ, хоча технічним завданням може передбачатися і зовсім інший рівень спотворень Mн. Найбільші спотворення покладаємо на ємність у колі емітера, оскільки занадто великі значення Се будуть збільшувати можливу нестабільність роботи каскаду, яка визначається в першу чергу колом зворотного зв’язку. Розрахункові формули для Cр1, Cр2 практично ідентичні:
СР1 1 / [2fн(Rдж + Rвх) 1 / МНСр12 – 1] (1.51)
СР2 1 / [2fн(RК||rкe+ RН) 1 / МНСр22 – 1] (1.52)
Більш детально зупинимось на розрахунку СЕ.
Передатна функція каскаду, що зумовлена дією тільки СЕ може бути представлена так [1]:
W(p)
= - RH~(1+p1)
/
(Rе
+ rе)(
1+p2)
(1.53)
де
1 = (RЕ + RЗЗ) СЕ RЕ * СЕ (1.45)
2 = (RЕ + RЗЗ + SRE RЗЗ) / (1+ SRE) (RЗЗ + rе)*СЕ (1.55)
На підставі (1.55) спад АЧХ, зумовлений СE, досягне рівня –3 дБ на частоті:
f’ = 1 / [2СE(RЗЗ + re)] (1.56)
Оскільки на початку розрахунків обумовили допустимий рівень спотворень МНСе, то остаточно:
СЕ 1 / [2fH(RЗЗ + re) (1/MHCe)2 – 1] (1.57)
