- •1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
- •1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
- •1.2 Вибір напруги живлення.
- •1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
- •1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
- •Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
- •Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
- •Iкср доп (1,2…1,5) Iк0 (1.18)
- •Iкmax (2,2…3) Iк0 (1.19)
- •1.6 Розрахунок опору резистора емітерної стабілізації Re
- •1.7 Розрахунок опору колекторного навантаження
- •1.8 Розрахунок кола зміщення
- •1.9 Розрахунок параметрів кола зворотного зв’язку
- •1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
- •1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
- •1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
- •1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
- •2.1 Визначення коефіціента підсилення за напругою
- •2.2 Вибір напруги живлення
- •2.7 Розрахунок резистора зворотного зв’язку Rзз
- •2.8 Розрахунок параметрів каскаду
- •2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
- •2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
- •3.1 Вибір резистора емітерного навантаження
- •3.2 Визначення режиму роботи транзистора з постійного струму
- •3.3 Вибір транзистора
- •3.4 Розрахунок кола зміщення
- •3.5 Розрахунок вхідного опору каскада Rвх ск
- •3.10 Розрахунок елементів, що визначають спотворення в діапазоні низьких частот
- •4 Багатокаскадні попередні підсилювачі
- •4.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою
- •4.2 Вибір режиму роботи транзисторів
- •4.3 Розрахунок струму спокою транзистора vt2
- •Vkvt2 eж / 2 (4.5)
- •4.4 Визначення струму спокою транзистора vt1
- •4.5 Розрахунок опору резисторів Rк1, Rк2
- •4.6 Визначення параметрів режиму з постійного струму транзистора vt1
- •4.7 Розрахунок подільника в базовому колі транзистора vt1
- •4.8 Розрахунок кола зворотного зв’язку
- •4.9 Розрахунок підсумкових характеристик підсилювача
- •4.10 Розрахунок лінійних спотворень
- •Додаток а
1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
Оскільки розглядаємо підсилювач, який працює в режимі малих сигналів, то для забезпечення мінімальних нелінійних спотворень необхідно забезпечити режим роботи класу А. Тобто напруга Uke для будь якого часу має бути більшою за напругу насичення Uke нас (довідкове значення, або визначається з вольт-амперної характеристики (BAX) транзистора).
Тому, якщо потребно мати вихідну напругу Uвих m, потенціал колектору вибирається за таких умов:
Vk Uкe нас +URE + Uвих. m (1.7)
де URе – напруга на резисторі емітерної стабілізації, якщо вона використовується в каскаді, Uвих. m – відоме з ТЗ значення вихідної напруги, яке необхідно забезпечити на навантаженні Rн.
За початковою оцінкою Vk можливо припустити, що Uкe нас 0,5…1В, URE (0,1…0,2) Еж.
Далі, оцінивши з (1.7) мінімальне значення Vk вибирають його з деяким запасом (1…2В), а для забезпечення максимального динамічного діапазону вихідної напруги, рекомендується вибирати потенціал колектора у режимі спокою Vk = Eж / 2.
1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
1.4.1 Визначення напруги колектор-емітер Uке0 у робочій точці.
Для однотактних каскадів широкосмугових підсилювачів (ШСП) та підсилювачів низьких частот (ПНЧ) величина постійної напруги між колектором і емітером дорівнює
Uке о (1,5…3) Uвих. m (1.8)
Звичайно Uке о для каскадів, не працюючих у режимі насичення, більше ніж 3В, тому якщо розраховане за (1.8) значення Uкеo 3В то приймають Uкео 3…5В. (до речі Uкео =5В – типовий режим за довідниками Uке дов для більшості транзисторів малої і середньої потужності).
Досить часто вибирають
Uкео Uке дов (0,4…0,5) Eж (1.9)
URе (0,1…0,2) Eж (1.10)
Необхідно мати на увазі, що підвищення значень Uке о та URе для заданого Eж призведе до зменшення напруги URK на опорі в колі колектора
URк = Eж – Uке0 – URE,
а це у свою чергу, зменшить коефіцієнт підсилення за напругою [1].
1.4.2 Визначення постійного струму в робочій точці
Досить часто для транзисторів, що працюють у попередніх каскадах (малопотужних) вибирають типовий режим роботи, який рекомендується довідниками. Типові значення струму спокою IK0 для транзисторів малої потужності лежать у межах 0,5…5мA.
Крім того, струм спокою повинен задовільняти таким умовам:
IK0 1,5 Uвих. m / Rн~ (1.11)
Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
де fв – верхня робоча частота каскаду, Rн~, Cн – відповідно еквівалентні опір та ємність навантаження, Iкбо – зворотний струм переходу колектор-база.
Також не рекомендується брати IK0 100…200мкА оскількі за таких значень зменшується коефіцієнт передачі струму бази h21e [2].
1.4.3 Визначення режиму вхідного кола з постійного струму
Визначаємо постійну складову струму бази:
Iбо=Iко / h21e, (1.14)
д
е
h21e
– коефіцієнт передачі струму бази в
схемі зі СЕ. У довідниках часто значення
h21e
наводиться
у межах h21e
min
… h21e
max.
Тому за розрахункове значення приймається
середнє геометричне
h
21e=
h21e
min *h21e
max
(1.15)
Далі з вхідної характеристики визначаємо відповідне значення Uбе о. Можливо також значення Iбо, Uбе о визначити користуючись тільки BAX, по відомих значеннях Iко, Uке о.
1.5 Вибір транзистору
Транзистор необхідно вибирати за сукупністю параметрів, які наводяться у довідниках у якості граничних або припустимих :
- напруги між колектором та емітером Uкe доп,
- середньому (постійному) струму колектора Iкср,
- максимальному струму Iкmax,
- потужності розсіювання на колекторі Pк доп ,
- двома сталими часу – кола колектору к і крутизни s.
Необхідно, щоб виконувалися такі умови:
Uкe доп (2,2…3) Uке0 (1.16)
Uкe доп (1,1…1,3) Eж (1.17)
